ПРОТОКОЛ LLC
Протокол LLC забезпечує для технологій локальних мереж потрібну якість транспортної служби, передаючи свої кадри або датаграмним способом, або за допомогою процедур із встановленням з'єднання і відновленням кадрів. Протокол LLC займає рівень між мережевими протоколами і протоколами рівня MAC. Протоколи мережевого рівня передають через міжрівневий інтерфейс дані для протоколу LLC – свій пакет (наприклад, пакет IP, IPX чи NetBEUI), адресну інформацію про вузол призначення, а також вимоги до якості транспортних послуг, які протокол LLC повинен забезпечити. Протокол LLC вміщує пакет протоколу верхнього рівня у свій кадр, який доповнюється необхідними службовими полями. Потім через міжрівневий інтерфейс протокол LLC передає свій кадр разом з адресною інформацією про вузол призначення відповідному протоколу рівня MAC, що упаковує кадр LLC у свій кадр (наприклад, кадр Ethernet).
В основу протоколу LLC покладено протокол HDLC (High-level Data Link Control rocedure), що є стандартом ISO. Власне стандарт HDLC представляє собою узагальнення кількох близьких стандартів, характерних для різних технологій: протоколу LAP-B мереж Х.25 (стандарту, широко розповсюдженого в територіальних мережах), LAP-D, що використовується в мережах ISDN, LAP-M, і працює у сучасних модемах. У специфікації IEEE 802.2 також є декілька невеликих відмінностей від стандарту HDLC.
Три типи процедур рівня LLC.
У відповідності зі стандартом 802.2 рівень керування логічним каналом LLC надає верхнім рівням три типи процедур:
LLC1 – процедура без встановлення з'єднання і без підтвердження;
LLC2 – процедура із встановленням з'єднання і підтвердженням;
LLC3 – процедура без встановлення з'єднання, але з підтвердженням.
Цей набір процедур є загальним для всіх методів доступу до середовища, визначених стандартами 802.3 – 802.5, а також стандартом FDDI і стандартом 802.12 та технологію 100VG-AnyLAN.
Процедура без встановлення з'єднання і без підтвердження LLC1 дає користувачу засоби для передачі даних з мінімальними витратами. Це датаграмний режим роботи. Звичайно цей вид процедури використовується, коли такі функції, як відновлення даних після помилок і впорядкування даних, виконуються протоколами вищих рівнів, тому немає потреби дублювати їх на рівні LLC.
Процедура із встановленням з'єднань і підтвердженням LLC2 дає користувачу можливість встановити логічне з'єднання перед початком передачі будь-якого блоку даних і, якщо це потрібно, виконати процедури відновлення після помилок і впорядкування потоку цих блоків у рамках встановленого з'єднання. Протокол LLC2 багато в чому аналогічний протоколам сімейства HDLC (LAP-B, LAP-D, LAP-M), що застосовуються в глобальних мережах для забезпечення надійної передачі кадрів на зашумлених лініях.
У деяких випадках (наприклад, при використанні мереж у системах реального часу, що керують промисловими об'єктами), коли тимчасові витрати встановлення логічного з'єднання перед відправленням даних неприйнятні, а підтвердження про коректність прийому переданих даних необхідне, базова процедура без встановлення з'єднання і без підтвердження не підходить. Для таких випадків передбачена додаткова процедура, названа процедурою без встановлення з'єднання, але з підтвердженням LLC3.
Використання одного з трьох режимів роботи рівня LLC залежить від стратегії розробників конкретного стека протоколів. Наприклад, у стеці TCP/IP рівень LLC завжди працює в режимі LLC1, виконуючи просту роботу виділення з кадру і демультиплексування пакетів різних протоколів – IP, ARP, RARP. Аналогічно використовується рівень LLC стеком IPX/SPX.
А от стек Microsoft/IBM, створений на основі протоколу NetBIOS/NetBEUI, часто використовує режим LLC2. Це відбувається тоді, коли сам протокол NetBIOS/NetBEUI повинен працювати в режимі з відновленням загублених і спотворених даних. У такому випадку ця робота передоручається рівню LLC2. Якщо ж протокол NetBIOS/NetBEUI працює в датаграмному режимі, то протокол LLC працює в режимі LLC1. Режим LLC2 використовується також стеком протоколів SNA у тому випадку, коли на нижньому рівні застосовується технологія Token Ring.
