Зміст

1 Назва курсу
- 1.1 Мета та завдання навчального курсу
- 1.2 Автор курсу
2 Учасники
3 Графік навчання
4 Зміст курсу
5 Ресурси
- 5.1 Рекомендована література
  - 5.1.1 Базова
  - 5.1.2 Допоміжна
- 5.2 Інформаційні ресурси

Назва курсу

СТАРОСЛОВ'ЯНСЬКА МОВА

Галузь знань, напрям підготовки, освітньо-кваліфікаційний рівень: 0203. Гуманітарні науки.

Спеціальність 6.020303. Філологія. Українська мова і література*. Спеціалізація: редагування освітніх видань.

Додаткова спеціальність 6.02030302. Мова і література (англійська)*

Мета та завдання навчального курсу

Мета: виробити теоретичні та практичні знань про внутрішні загальні і часткові закони, які діяли в найдавнішу епоху в слов’янських мовах. Успішне засвоєння курсу сприяє загальному філологічному і лінгвістичному розвитку студентів.

Завдання:

1. Теоретичні завдання:

1.1. Проникнути в історію слов’янських мов, углиб дописемної епохи, усвідомити загальні та часткові закони, що діяли в праслов’янській і давніх слов’янських мовах.

1.2. Досягти глибокого лінгвістичного осмислення результатів розвитку давнього нашарування в структурі української мови.

1.3. Опанувати теоретичний матеріал з фонетики, морфології й синтаксису старослов’янської мови.

2. Практичні завдання:

2.1. Навчити студентів правильно розуміти й аналізувати мовні явища.

2.2. Виробити стійкі навички аналізу мовної системи на всіх її рівнях: від графічного і фонетичного до синтаксичного і текстологічного.

2.3. Підготувати студентів до творчого дослідження порівняльно-історичної граматики слов’янських мов, глибше проникнути в структуру сучасної української мови.

2.4. Навчити студентів виконувати різного роду лінгвістичні задачі та розв’язувати проблемні ситуації.

Студент повинен знати: сучасні інтерпретації виникнення слов’янських мов загалом і старослов’янської зокрема; етапи становлення графічної, фонетичної та граматичної структури старослов’янської мови; основні риси фонетичної системи раннього та пізнього періодів старослов’янської мови, звукову систему старослов’янської мови в порівняльно-історичному аспекті; загальну характеристику морфологічної та синтаксичної системи старослов’янської мови.

Студент повинен уміти: кваліфікувати фонетичні явища; пояснювати шляхи формування тих чи тих граматичних форм; робити мовні розбори з урахуванням датації пам’ятки; читати й передавати сучасною мовою старослов’янські тексти.

Робоча програма курсу

Автор курсу

Нестеренко Тетяна Анатоліївна

Учасники

Група 11-1, факультет історії та права, 2014-2015 н.р. викладач Андронатій Павло Іванович

Графік навчання

Змістовий модуль 1. Виникнення й розвиток старослов'янської мови. Графіка й орфографія старослов'янських пам'яток

Тема 1. Виникнення й розвиток старослов'янської мови.

Тема 2. Графіка й орфографія старослов'янських пам'яток.

Тема 3. Джерела вивчення старослов'янської мови й письма.

Тема 4. Історія дослідження старослов'янської мови й письма.

Змістовий модуль 2. Фонетика старослов'янської мови

Тема 1. Фонетика. Фонетична система старослов’янської мови ІІ пол. ІХ ст.

Тема 2. Звуки старослов’янської мови в порівняльно-історичному аспекті.

Тема 3. Фонетичні процеси, засвідчені в старослов’янських пам’ятках.

Змістовий модуль 3. Граматика старослов'янської мови

Тема 1. Морфологія. Іменник.

Тема 2. Займенник.

Тема 3. Прикметник.

Тема 4. Рахункові слова.

Тема 5. Дієслово.

Тема 6. Прислівник. Службові слова.

Тема 7. Синтаксис.

Зміст курсу

Змістовий модуль І. Виникнення й розвиток старослов'янської мови. Графіка й орфографія старослов'янських пам'яток

Тема 1. Виникнення й розвиток старослов'янської мови

1. Поняття про старослов’янську мову.

2. Періодизація історії старослов'янської мови.

3. Питання про живомовну основу старослов'янської мови.

4. Значення вивчення старослов'янської мови для славістики і мовознавчої науки в цілому.

Тема 2. Історія створення письма в слов’ян. Графіка старослов'янських пам'яток

1. Існування письма в слов’ян у дохристиянську епоху. 2. Роль Костянтина і Мефодія у створенні слов’янської писемності. 3. Питання про походження слов’янських азбук. 4. Порівняльна характеристика кирилиці і глаголиці. 5. Характеристика букв кирилиці з позицій походження і функціонування їх. 6. Числове значення букв кирилиці. 7. Надрядкові знаки та розділові знаки.

Змістовий модуль 2. Фонетика старослов'янської мови

Тема 1. Особливості фонетичної системи старослов'янської мови другої пол. ІХ ст.

1. Найхарактерніші риси старослов'янської мови другої половини ІХ ст. 2. Голосні фонеми. Склад і класифікація голосних фонем. 3. Характеристика приголосних фонем старослов’янської мови: за участю шуму й голосу; за способом і місцем творення; за твердістю й м'якістю. 4. Фонетичні позиції зредукованих. 5. Фонетична структура складу старослов'янської мови. Закономірності сполучення голосних з приголосними. 6. Найдавніші чергування голосних.

Тема 2. Становлення фонетичної системи старослов'янської мови

1. Поняття про праслов'янську мову. Періодизація праслов'янської мови. 2. Становлення праслов'янської мови та найдавніші фонетичні процеси, що передували її розвитку. 3. Особливості фонетичної системи праслов'янського періоду:

3.1. Система голосних фонем.

3.2. Система приголосних фонем.

3.3. Структура складу праслов’янської мови.

4. Тенденція до висхідної звучності та фонетичні процеси, зумовлені нею

      4.1. Втрата кінцевих приголосних.
      4.2. Спрощення консонантних груп.
      4.3. Перерозклад складів.
      4.4. Монофтонгізація дифтонгів і дифтонгічних сполук.
      4.5. Доля дифтонгічних сполук з носовими приголосними.
      4.6. Зміна сполук голосних з плавними приголосними.

5. Фонетичні явища, спричинені законом складового сингармонізму:

      5.1. Палаталізація приголосних перед [j].
      5.2. Палаталізація задньоязикових приголосних під впливом голосних переднього ряду
      5.3. Зміни груп приголосних перед [ĭ].

==Змістовий модуль 3. Граматика старослов'янської мови Лекція 1. Система частин мови старослов’янського періоду. Іменник старослов’янської мови 1. Загальна характеристика морфологічної системи старослов’янської мови. 2. Особливості старослов’янського іменника. Граматичні категорії іменників. 3. Система відмінювання іменників:

3.1. Іменники з основою на -*ā, -*јā.
               3.2. Іменники з основою на -*ŏ, -*јŏ.
               3.3. Іменники з основою на -*ǔ.
               3.4. Іменники з основою на -*ĭ.
               3.5. Іменники з основою на -*ū.
               3.6. Іменники з основою на приголосний -*n, -*s, -*t, -*r.

4. Відображення в пам’ятках строслов’янської мови процесу уніфікації типів відміювання іменників. Лекція 2. Особливості прикметникової системи старослов’янської мови 1. Загальні зауваження щодо старослов’янських прикметників: походження, функціонування. 2. Групи прикметників за значенням і утворенням. 3. Іменні прикметники, утворення їх. 4. Займенникові прикметники: особливості утворення і відмінювання. 5. Ступені порівняння прикметників. Лекція 3. Дієслово. Система дієслівних форм старослов’янської мови 1. Дієслово. Особові та іменні дієслова. Граматичні категорії дієслова. 2. Дві формотворчі дієслівні основи. Класи дієслів. Атематичні дієслова. 3. Форми теперішнього часу старослов’янських дієслів. 4. Форми майбутнього часу. 5. Минулий час дієслів. 6. Форми наказового способу. 7. Форми умовного способу. 8. Іменні (неособові) дієслівні форми: 8.1. Інфінітив. 8.2. Супін. 8.3. Дієприкметник. 8.4. Дієприслівник на стадії зародження. Лекція 4.1. Загальний огляд синтаксичної системи старослов’янської мови 1. Порядок слів у реченні. Особливості старослов’янської пунктуації. 2. Способи вираження головних та другорядних членів речення. 3. Конструкції з подвійними відмінками. 4. Давальний самостійний відокремлений зворот. 5. Структурні типи простих і складних речень.