Стаття до проекту "Інформаційне суспільство" Новожилова Ольга
451 градус за Фаренгейтом
451° за Фаренгейтом (англ. Fahrenheit 451) — роман-антиутопія американського письменника Рея Бредбері в жанрі наукової фантастики. Вперше побачив світ у 1953. І сьогодні роман цілком актуальний, влучно зображає сучасні тенденції та психологічні особливості особи в споживацькому суспільстві. У романі зображено нове, майбутнє споживацьке суспільство (антиінтелектуальна Америка), де панує тоталітаризм і майже повний контроль над суспільством. Керівництво держави намагається підпорядкувати собі навіть думки людей: книги заборонено, незаконним вважають читання і переховування будь-якої літератури, за дотриманням порядку мають слідкувати пожежники.
Вплив інформаційних технологій на людину
451 градус за Фаренгейтом (233 градуси за Цельсієм) — температура, при якій загоряється папір. Пожежники не гасять вогонь, вони його розпалюють. Пожежники — опора режиму, запорука того, що люди не читатимуть книжок, адже книжки примушують думати і самостійно аналізувати. Пожежники спалюють книги і будинки, де їх ховають. Владі легше керувати натовпом, якщо зробити темп життя швидшим, придумувати нові спортивні ігри, розвивати в людях почуття «стадності», автоматизму. Більше швидких машин, кольорових телепрограм, більше шуму, галасу. Будь-яке інакомислення чи самостійна думка робить особу небезпекою для режиму та потенційною мішенню карної пожежної команди.
Це роман про важке прозрівання особи в тоталітарному суспільстві.
Застереження наступному поколінню
Нові акценти і оцінки роману прийшли в добу комп'ютерів і всесвітньої мережі. Утопічність роману від цього побільшала, адже є надійніші засоби збереження знань, ніж мозок і пам'ять людей. Але побільшала і художня вартість наївного роману з сумними, часом страшними подіями. Дія роману розгортається в тоталітарному суспільстві майбутнього, де діє жорстка цензура, яка повністю забороняє читання книг.
Будь-яка література, яка закликає думати, підлягає знищенню, її власники - арешту в той час, як люди, повністю занурені в медіасередовище, заповнюють свій вільний час переглядом телевізійних передач, на кшталт "Родичів" - нескінченного і дурного серіалу.
За допомогою "телевізійних стін", мініатюрних переносних екранів і радіопередавачів у вусі люди без складнощів спілкуються з друзями, що можна порівняти зі спілкуванням у соціальних мережах.
Сенс знищення книг в цьому суспільстві майбутнього в тому, щоб зробити всіх щасливими: без книг не буде ніяких суперечливих теорій і думок, і ніхто не буде розумніший за сусіда. А з книгами "хто знає, хто може стати мішенню добре начитаної людини?".
Сам Бредбері заявляв, що його роман не про цензуру, а про те, що телебачення руйнує інтерес до читання літератури. У свою чергу, це призводить до сприйняття знань із домислів і вирваних з контексту фактів.
Р. Бредбері у своєму науково-фантастичному романі «451 градус за Фаренгейтом» намагався показати, що не можна створити цілковиту утопію, навіть за такої простої причини, що вона буде створена людьми. А люди не здатні створити щось цілковито ідеальне з відсутністю недоліків та проколів. Навіть якщо таке суспільство буде створеним, то люди повинні остерігатися власних вчинків, адже саме наші погано продумані дії можуть призвести до цілковитого знищення Землі або перетворення її на «розважальне» пекло. Тому що суспільство, яке буде задумуватися лише про матеріальний достаток завжди залишиться чужим для мислячої людини.
