Сигнальний процесор. СПК

Матеріал з Вікі ЦДУ
Перейти до: навігація, пошук

Процесор цифрової обробки сигналів — це спеціалізований програмований мікропроцесор, призначений для маніпулювання в реальному масштабі часу потоком цифрових даних.

Архітектура сигнальних процесорів має помітні особливості:

  • Швидке виконання операцій, характерних для цифрової обробки сигналів, наприклад, операція «множення з накопиченням» (MAC) (Y:=A*B+X) зазвичай виконується за один такт.
  • «Безплатні» за часом цикли із заздалегідь відомою довжиною.
  • Більшість сигнальних процесорів мають вбудовану оперативну пам'ять, з якої може здійснюватися вибірка декількох машинних слів одночасно.
  • Детермінована робота з відомими часом виконання команд, що дозволяє виконувати планування роботи в реальному часі.
  • Досить велика довжина конвейєра, так що незаплановані умовні переходи можуть займати відносно багато часу.
  • Екзотичний набір регістрів і інструкцій, часто складний для компіляторів. Деякі архітектури використовують VLIW.
  • В порівнянні з мікроконтролерами, обмежений набір периферійних пристроїв — втім, існують «перехідні» чіпи, що поєднують в собі властивості DSP і широку периферію мікроконтролерів.


Історія

Області застосування

Оцінка продуктивності