Служби інтернету
Зміст
- 1 Веб
- 2 Веб-форуми
- 3 Блоги
- 4 Вікі-проекти (в тому числі й Вікіпедія)
- 5 Інтернет-магазини
- 6 Інтернет-аукціони
- 7 Електронна пошта та списки розсилки
- 8 Групи новин (в основному, Usenet)
- 9 Файлообмінні мережі
- 10 Електронні платіжні системи
- 11 Інтернет-радіо
- 12 Інтернет-телебачення
- 13 IP-телефонія
- 14 Системи обміну повідомленнями
- 15 FTP-сервери
- 16 IRC
Веб
Веб-форуми
Блоги
Вікі-проекти (в тому числі й Вікіпедія)
Інтернет-магазини
Інтернет-магазин - це магазин, "вітрина" якого розташована в інтернеті і який дає можливість замовити товар через інтернет.
Принцип роботи інтернет-магазину
Відвідувач інтернет-магазину переглядає перелік пропонованих йому товарів або послуг, вибирає підходящу позицію й додає обраний товар у свій купівельний "кошик". Далі в такий же спосіб відвідувач може вибрати ще кілька пропонованих позицій - стільки, скільки потрібно. Коли всі необхідні товари обрані, можна приступати до оформлення замовлення на покупку. При цьому необхідний мінімум особистої інформації про покупця, що сприяє підвищенню безпеки покупок.
У заявці на покупку крім інформації про обраний товар міститься також інформація і про способи оплати. Для розрахунків за інтернет-покупки способи оплати застосовують різні: за допомогою банківської карти або банківським переказом, поштовим переказом, оплата електронними грішми і, нарешті, оплата готівкою при одержанні товару. Однак щоб уникнути можливих шахрайських махінацій чесні інтернет-магазини не використовують, наприклад, перекази Western Union, оскільки такий платіж не можна скасувати або опротестувати. Не застосовуються в серйозних інтернет-магазинах і способи оплати через SMS на короткий номер з незмінною сумою платежу, тому що в цьому випадку також неможливо опротестувати або скасувати платіж.
Доставка замовлення здійснюється або власною кур'єрською службою інтернет-магазину, або за допомогою інших компаній, що надають кур'єрські послуги. Також можливий варіант доставки замовлення покупцеві поштою посилкою або бандероллю. Якщо ж замовлений товар електронний (фотографія, програмне забезпечення, ліцензійні ключі до нього, текст, електронна книга і т.д.), то його доставка здійснюється електронними каналами, наприклад, електронною поштою або за допомогою доступу в захищену область сайту.
Переваги інтернет-магазину:
- такий магазин працює завжди! у нього немає вихідних і перерв на обід, відвідати його можна навіть уночі
- зайти в інтернет-магазин може кожний, у кого є доступ в інтернет, незалежно від свого місцезнаходження
- не потрібне торговельне приміщення
- не потрібне спеціальне торговельне устаткування
- не потрібно наймати штат співробітників: продавців-консультантів персонал, що обслуговує, бухгалтерів, охоронців і т. д.
- не обов'язкова навіть наявність товару - головне, щоб була добре налагоджена взаємодія з постачальниками
- управляти інтернет-магазином можна в будь-якім місці, де є доступ в інтернет.
Інтернет-аукціони
Останні 3-4 роки інтернет-аукціони почали користуватися серед українців особливою популярністю.
Інтернет-аукціони: Що це?
Віртуальний аукціон - це щось середнє між дошкою оголошень в газеті і інтернет-магазином. Тобто на їх сторінках всі охочі можуть, як виставити що-небудь на продаж, так і купити вподобану річ.
Принцип роботи інтернет-аукціонів
ЩО ПРОДАЮТЬ
За даними досліджень консалтингової компанії Gemius, найчастіше на українських аукціонах купуються побутова техніка і електроніка (27%), книги, CD і фільми (27%), комп'ютерне «залізо» (26%). Також мають попит одяг і антикваріат.
Для початку роботи на аукціоні потрібно уважно ознайомитися з правилами його роботи. Часто, новачкам досить пройти нескладну процедуру реєстрації, тобто вибрати логін і пароль, заповнити анкету, вказавши в ній свої адресу, телефон і e-mail, на який вам і вишлють лист для активізації.
Якщо ви продавець і виставляєте лот на продаж, то після введення логіна і пароля ви повинні описати товар, вказавши його початкову ціну, тривалість аукціону (найчастіше це від 3 до 10 днів), і завантажити на сервер фотографію товару.
Для вас створять персональну сторіночку, на якій ви зможете відстежувати відгуки покупців і їх ставки. Система сама визначить переможця, вибравши максимальну пропозицію на момент закінчення аукціону. Вам пришлють лист з контактами покупця і ціною продажу. Потім сторони домовляються про порядок оплати і отримання товару.
НЕ ТОРГУЮЧИСЬ
За статистикою, приблизно кожен третій лот продається без торгів за принципом «Продам зараз», тобто першому, хто дасть встановлену ціну. Якщо ви покупець, то тяганина буде ще меншою. Знайшовши через пошукову систему на сайті аукціону потрібний вам товар, введіть логін, пароль і свою ціну, яка, звичайно ж, повинна бути хоч трохи вище за ставки конкурентів. Після цього потрібно періодично заходити на цю сторінку відстежувати хід торгів, щоб зробити, наприклад, нову ставку. Про перемогу вас сповістять по електронній пошті.
Плата з продавців береться в основному за рекламні послуги. Наприклад, виділення лота кольором або більшим шрифтом для залучення більшої уваги.
Покупці ж платять тільки за доставку, якщо не домовляться з продавцем про особисту зустріч. Найбільш популярна оплата готівкою, банківським переказом, післяплатою або через платіжні системи Web Money, Western Union і ін.
Переваги і недоліки Інтернет-аукціонів
У інтернет-аукціонів є три основні переваги перед роздрібною торгівлею. По-перше, це ціна товару, яка зазвичай на 20-50% нижче, ніж в магазині. По-друге, можливість кожному стати продавцем. І третє - необмежений асортимент товарів, які можна виставляти на торг.
Головний недолік аукціонів - вірогідність стати жертвою шахрайства з боку покупця або продавця. Тому експерти радять бути особливо обережними при розрахунках, особливо, якщо ви оплачуєте банківською карткою.
Електронна пошта та списки розсилки
Список розсилки (англ. mailing list, англ. mail-list) — сервіс Інтернет що надає можливість об'єднати певну кількість людей в єдину закриту групу розсилки. Це практично єдиний сервіс, який не має власного протоколу та програми-клієнта і працює винятково через електронну пошту. При цьому e-mail адреси учасників приховані, а спілкування між ними відбувається через єдину e-mail адресу. Кожному, хто бажає стати учасником списку розсилок чи від'єднатись від нього, достатньо написати листа на адресу списку.
Лист, якого посилають на адресу списку розсилки, автоматично розповсюджується поміж усіма учасниками списку розсилки, не вимагаючи від автора знати адрес усіх зацікавлених осіб. Новий учасник такого списку може одразу включатись в дискусію, не збираючи адреси всіх інших учасників. Також відпадає потреба щоразу складати перелік адрес, на які має прийти лист. [ред.] Принцип дії
Ідея роботи списку розсилки полягає в тому, що існує деяка адреса електронної пошти, яка насправді є загальною адресою багатьох людей-передплатників цього списку розсилки. Користувач посилає лист за цією адресою і його отримують люди, які передплатили цей список розсилки. [ред.] Використання
Такий сервіс за задачами, які він повинен вирішувати, схожий на новини мережі Usenet, але має суттєві відмінності.
* По-перше, повідомлення, які розповсюджуються по електронній пошті, завжди будуть прочитані передплатником, дочекавшись його у поштовій скриньці, в той же час, як статті у новинах мережі знищуються з плином часу і стають недоступними. * По-друге, списки розсилки більш керовані та конфіденційні: адміністратор списку повністю контролює набір передплатників та може слідкувати за вмістом повідомлень. Кожен список розсилок ведеться якоюсь організацією і вона повністю контролює список, на відміну від новин Usenet, які не належать нікому і менш керовані. * По-третє, для роботи із списком розсилки досить доступу до електронної пошти, і передплатниками можуть бути люди, які не мають доступу до новин Usenet або яких-небудь груп цих новин. * По-четверте, такий спосіб передачі повідомлень може бути просто швидшим, оскільки повідомлення передаються напряму абонентам, а не по ланцюжку між серверами Usenet. Проте, порівнюючи списки розсилки та новини Usenet, потрібно відмітити, що часто групи Usenet можуть також бути доступними через списки розсилки і іншими способами, наприклад, через WWW. Це означає, що користувач може обрати спосіб роботи, який найбільш для нього зручний.
Списки розсилки можуть бути використані в таких цілях:
* одностороння розсилка новин (як правило від однієї адреси усім іншим); * дискусія між учасниками.
Ситуації, коли застосовують списки розсилки як адекватний засіб вирішення поставлених задач, досить характерні.
* По-перше, організації часто створюють списки розсилки для оповіщення своїх клієнтів, користувачів своїх продуктів чи просто зацікавлених осіб про випуск нових продуктів, комерційних пропозиціях, різних новинах компанії і т. д. Наприклад, видавництво O`Reilly & Associates має список розсилки, з якого можна дізнатися про вихід нових книг видавництва. Такі списки стають все більш популярні. * Друга ситуація, коли потребуються створення списку розсилок — коли обговорюється якесь питання, яке дуже специфічне і цікавить надто малу кількість людей для того, щоб заводити для нього відповідну групу в новинах Usenet. * По-третє, списки розсилки часто заводяться віртуальними робочими групами — людьми, які живуть у різних точках планети, але працюють над однією проблемою. Зокрема, деякі книги вищезгаданого видавництва були написані групою авторів, які ніколи не зустрічалися у реальному житті і спілкувалися винятково через список розсилок.
Списки розсилки мають і певні недоліки та складнощі. Якщо користувач передплатив декілька доволі активних списків, то настане такий момент, коли поштова скринька буде заповнена листами із списків розсилки, в результаті чого особисті листи, які цікавлять користувача в першу чергу загубляться. Для того, щоб не виникало такої проблеми, потрібно скористатися програмою, яка розсортовує листи із списків розсилки в окремі папки в момент отримання пошти — як правило, такі листи можна впізнати за їх заголовками.