Стаття до проекту інформаційне суспільство Крупченко Ольги

СУЧАСНА ВІЗУАЛЬНА КУЛЬТУРА

Протягом всього свого існування людина накопичувала матеріальні та духовні цінності, створенні людством протягом всієї його історії. Сукупність досягнень людства і є культурою, це невід’ємна частина людського життя.

Культура це область людської діяльності пов’язана з самовираженням людини і проявом його суб’єктності [3, с. 15].

Поняття культура об’єднує в собі науку і освіту, мистецтво (літературу та інші галузі), мораль, уклад життя та світогляд. Культура вивчається комплексом гуманітарних наук, насамперед культурологією, етнографією, культурною антропологією, соціологією, психологією, історією [4].

Головна функція культури це, зближувати, примиряти, інтегрувати та підтримувати єдність і цілісність суспільства.

Історично найбільш раннім об’єктом культурно перетворювального впливу стала природа, причому природа не тільки як об’єктивна реальність, але й природна сутність самої людини. Коли людина почала створювати «власний світ», коли вона почала переробляти природу у «своє» житло, вона зробила перший крок до розриву з матір’ю-природою, що породила її. Для еволюції людини лоно природи виявилося затісним, і вона вийшла за її межі, вийшла у світ позаприродної реальності, створила світ артефактів, тобто світ культури й соціуму [6].

Інформаційна культура характеризує її з точки зору інформації, що акумулюється, обробляється і транслюється в її рамках. Її основою є знання про інформаційне середовище, закони його функціонування, уміння орієнтуватися в інформаційних потоках, ефективної життєдіяльності в інформаційному суспільстві [5, c. 269].

Сучасне суспільство представляє собою великий інформаційний потік, на перший план вийшли комп’ютерні технології. Сьогоднішня людина вміє працювати з комп’ютерними технологіями, адже зараз все довкола пов’язане з цими машинами і люди повинні ними керувати. Візуально сприймаючи людина осмислює та аналізує певну інформацію. Візуальна культура це приватна область поняття «культура», розвиваюча здібності сприйняття візуальних образів, уміння їх аналізувати, інтерпретувати, оцінювати, зіставляти, представляти, створювати на цій основі індивідуальні художні образи. Візуальна культура сьогодні охоплює такі об'єкти культури, як кіно, телебачення, фотографія, концептуальне мистецтво, «public art», рисунок, фотографія, живопис, театр, відео-арт, реклама, рекламні ролики, дизайн, web-дизайн, відеоігри, мода, графіті та інше [1, с. 113].

Під візуальною культурою в різних джерелах розуміється:

- культура грамотного візуального сприйняття;

- досвід розпізнавання візуальних кодів, навігація, досвід візуальних комунікацій;

- медіакультура й екранні мистецтва;

- розвиток емоційно-ціннісних відносин особистості при пізнанні пластичних мистецтв у цілому (живопису, графіки, скульптури, архітектури, поліграфії й графічного дизайну, ТБ і відео, комп'ютерного інтерфейсу й Інтернету, фото, моди, і ін.);

- комунікації з використанням візуального каналу, що стосуються «будь-яких аспектів культури» [3, c. 54].

На думку антропологів, візуальна культура складається з чотирьох елементів:

1. Поняття. Вони містяться головним чином у мові. Завдяки їм стає можливим упорядкувати досвід людей (форма, колір, смак предметів).

2. Відношення. Візуальна культура не тільки виділяє ті чи інші частини світу за допомогою понять, але також виявляє, як ці складові частини пов'язані між собою у просторі і часі, за значенням, на основі причинної обумовленості.

3. Цінності. Це загальноприйняті переконання щодо цілей, до яких людина повинна прагнути. Вони складають основу моральних принципів.

4. Правила. Ці елементи регулюють поведінку людей відповідно до цінностей візуальної культури. Цінності не тільки самі мають потребу в обґрунтуванні, але і можуть служити обґрунтуванням. [3, c. 62].

Результатом освоєння візуальної культури можна вважати розвинену культуру сприйняття візуальних образів, уміння їх аналізувати, інтерпретувати, оцінювати, зіставляти, представляти, створювати на цій основі індивідуальні художні образи. Таке розуміння візуальної культури обумовлює високий рівень загальної культури людини, тобто «якість і ступінь вираженості ціннісного змісту особистості» [2, с.33].

Отже, візуальна культура це вирішення дійсності візуальними матеріалами. Велику роль у візуалізації відіграють техніка і технології, споживча сфера, масові комунікації та динаміка міської культури. Потреби сучасної людини в отриманні інформації з мінімальними затратами часу впливає на її візуальні особливості. Компактно передавати інформацію і прискорювати її дає можливість споглядання, доступність та універсальність візуальної мови.

ЛІТЕРАТУРА

1. Даниэль С. М. Искусство видеть / С. М. Даниэль – М.: Амфора, 2006 – 206 с.

2. Зеки С. Зрительный образ в сознании и в мозге / С. Зеки // В мире науки. — 1992 — № 11

3. Розин В.М. Визуальная культура и восприятие: как человек видит и понимает мир / В. М. Розин – М.: ЛИБРОКОМ, 2009 – 272 с.

4. Культура // Философия: Энциклопедический словарь. — М.: Гардарики. Под редакцией А. А. Ивина. 2004

5. Шейкин А. Г. Информационная культура / А. Г. Шейкин // Культурология XX век. Энциклопедия. СПб.: Университетская книга, 1998

6.http://pidruchniki.com/13290511/kulturologiya/viznachennya_terminu_kultura_kultura_priroda