Активне слухання. Довідник ІТН

Матеріал з Вікі ЦДУ
Перейти до: навігація, пошук

Мета застосування

Сформувати навички активного слухання та висловлювання власних думок. За допомогою цієї вправи можна акцентувати увагу учнів на важливості вдосконалення цих навичок для навчальної діяльності та життя. Розвиток цієї навички також є важливим для ефективного партнерства учнів під час групової чи парної роботи.

Кількість учнів

До 30 учнів

Необхідний час

До 20 хвилин залежно від кількості учнів та обраного варіанту методу.

Обладнання

Великий аркуш паперу, на якому написані основні правила активного слухання.

  1. Використовуйте:
    1. Мову тіла: Сідайте обличчям до того, з ким говорите, нахиляйтеся вперед, установіть контакт очима.
    2. Звуки та жести заохочення: хитання головою, доброзичливу посмішку, слова «так-так», «м-м-м... » тощо.
    3. Уточнювальні запитання, що допомагають прояснити ситуацію, уточнити дещо з того, що вже відомо. Наприклад, «Ви маєте на увазі, що...?», «А як щодо...?».
  2. Не бажано під час активного слухання:
    1. давати поради;
    2. змінювати тему розмови;
    3. давати оцінки людині, яка говорить;
    4. перебивати;
    5. розповідати про власний досвід.

Порядок роботи

Крок 1. Запитайте в учнів, які ознаки активного слухання їм відомі (коли зможете сказати, що вас слухають; не слухають; чи завжди ви добре слухаєте своїх друзів, чого можна досягти шляхом активного слухання тощо). Запропонуйте класові відповісти на такі запитання:

  • Чому люди не слухають один одного?
  • Як реагує людина, якщо вона відчуває, що її неслухають?
  • Згадайте випадок, коли ви зрозуміли, що вас не чують. Що ви відчули? Що ви зробили?

Крок 2. Запропонуйте учасникам та учасницям прочитати основні правила активного слухання.

Поясніть, що правило відносно застосування уточнювальних запитань слід застосовувати обережно: коли людина дуже схвильована або роздратована, слід утриматися від будь-яких розмов включно з запитаннями уточнення.

Запитайте в учнів, чому не бажано вдаватися до дій, зазначених у пункті 2.

Крок 3.

Об'єднайте учнів і учениць у пари. Запропонуйте першим номерам розповісти другим про щось приємне (наприклад, нещодавнє свято чи приємну несподіванку, що сталася в їхньому житті). Другі номери натомість мають активно слухати, демонструючи це мімікою, спонукальними вигуками тощо та намагаються запам'ятати якомога більше інформації. Далі другі номери розповідають те ,що вони запам'ятали.

Крок 4.

Потім учні й учениці міняються ролями.

Крок 5.

Проведіть обговорення методу:

  • що було легше: розповідати чи слухати? Чому?
  • як ви себе відчували під час роботи?
  • навіщо ми цього навчалися?