Стаття до проекту"соціяльні мережі"Хабзей Анни

Кілька тижнів тому мій колега, щоб оцінити здатність одного з потенційних підрядників мислити категоріями «вирішити завдання», а не «реалізований функціонал», попросив одним реченням сформулювати відмінність між Facebook і «Вконтакте» і отримав приголомшливо точну відповідь: «Вконтакте» -це те, що оточує мене, а Facebook — це я в навколишньому світі

Без всякого сумніву, за останній рік «ВКонтакте» сильно змінився в кращу сторону. Він став набагато більш відкритим до діалогу, перестав протиставляти себе решті інтернету, запустив ряд прекрасних плагінів для зовнішніх сайтів і став набагато більше прислухатися до розробників, які на свій страх і ризик і за свої гроші підвищують привабливість соціальної мережі для її користувачів. Тому, з одного боку, моя попередня замітка про порівняння Facebook і «Вконтакте», написана майже рік тому, застаріла. Але, з іншого боку, вона була зовсім не про відмінності у функціоналі, а про зовсім різні підходи до розвитку, і в цьому плані замітка все ще актуальна. «ВКонтакте» -відмінна платформа для того, щоб спілкуватися з тими, з ким ти вже знайомий. Facebook — ідеальна платформа для нетворкінгу, спілкування не з тими людьми, яких доля колись впихнула у твій клас, групу або в колеги, а з тими, з ким у вас спільні інтереси, нехай навіть до цього ви про існування цих людей і не підозрювали. Питання про те, з ким спілкуватися цікавіше, риторичне, і згасаючі «Однокласники», загалом-то, вже дали на нього відповідь.

Принципова відмінність Apple і Microsoft полягає не в функціоналі, а в підході до його реалізації. У Microsoft збираються технарі, креативу на тему того, який функціонал слід запропонувати користувачам, а потім кличуть дизайнерів і просять тих оформити всі їхні ідеї так, щоб користувачі змогли в цьому всьому розібратися. В Apple ж спочатку збираються дизайнери (не ті, які малюють рюшечки, а дизайнери user experience), думають, які проблеми користувач може захотіти вирішити за допомогою їх девайса або програми, продумують до дрібниць шлях користувача до вирішення цієї проблеми, а потім вже кличуть технарів, щоб ті запрограмованим все так, щоб це запрацювало.

Приблизно такі ж аналогії приходять і при порівнянні Facebook і «Вконтакте». Начебто і функціонал у цих соцмереж не дуже різниться, і плагіни для зовнішніх сайтів майже однакові, але … «ВКонтакте» більше нагадує «Яндекс» для мультимедійного контенту, схрещений з ICQ, в який додана соціальна складова. А Facebook — це в чистому вигляді соціальна мережа, де соціальний функціонал первинний, а в нього вже інтегровані та інші сервіси. Різниця, на перший погляд, лише у відтінках, але саме в цьому і є принципова відмінність, визначає конкурентоспроможність у середньо-і довгостроковій перспективі.

Facebook створив приголомшливу систему, в якій цікаві тобі обговорення, в тому числі і тих користувачів, які не є твоїми друзями, підносяться тобі на блюдечку. Це автоматично роблять твої друзі, які з допомогою своїх лайків та коментарів відбирають для тебе цей контент. Швидкість формування нових зв'язків з людьми, з якими в тебе загальні інтереси, в Facebook феноменальна. А ось «ВКонтакте» пропонує користувачеві тільки той контент, який запостили (або переписали) лише ті, хто з тієї або іншої причини вже перебувають у нього в друзях. Та й то для того, щоб побачити цей контент, йому потрібно зробити зайвий клік і перейти в «Мої новини». А сенс кнопки «Мені подобається» від «ВКонтакте», в якій для того, щоб поділитися з друзями знайденим контентом, необхідно зробити другий клік, мені досі не зрозумілий. Хто-небудь може пояснити мені, навіщо людям може бути потрібно натискати на цю кнопку один раз, не ділячись знайденим контентом з френдами?

Я впевнений, що знайдеться чимало тих, хто вважатиме умовно-закритий стиль спілкування у «ВКонтакте» більш комфортним для себе. Але для того щоб зрозуміти, який підхід більш конкурентоспроможний в довгостроковій перспективі, необхідно поставити собі питання: а навіщо взагалі люди переводять своє спілкування в паблік?Адже, по суті, різниця між існуючим вже тисячоліття звичайним спілкуванням між людьми і спілкування у соціальних мережах лише в публічності останнього. Відповідь, на мій погляд, очевидна: людям в офлайні не вистачає співрозмовників, з якими можна обговорити хвилюючі їх теми. Відповідно, головне завдання користувачів -пошук максимально великої кількості співрозмовників, з якими у користувача є спільні інтереси, — Facebook вирішує успішніше.

Втім, у ті часи, коли Павло Дуров створював «ВКонтакте», надихнувшись Facebook, останній був таким же «умовно-закритим», як і нинішній «ВКонтакте». Значить, при бажанні «ВКонтакте» також може змінитися. Але поки, схоже, пітерська команда намагається не відстати від свого західного побратима в кількості другорядних фіч, не замислюючись про те, що вони лише доповнення до основного — соціального — функціоналу.

При складанні висновків до статті враховуйте, що задача роботи у проекті, дати відповіді на такі запитання:

• Як соціальна мережа сприяє професійній самореалізації?
• Які можливості надає соціальна мережа людині для самопрезентації?
• Яка справжня мета соціальних мереж?
• Чи вистачає нам культури підчас спілкування спілкування у соціальних мережах?
• Чи може міжнародне спілкування в соціальних мережах вплинути на культурний розвиток особистості?
• Соціальні мережі - це місце для спілкування чи знайомств чоловіків та жінок?
• Чи є справжні друзі й люди у соціальних мережах?

Ресурси:

• Посилання на колекцію закладок у веб-ресурсі БобрДобр;

• Посилання на презентацію у Slideshare або Google Диск;

• Посилання на власний фотоальбом (веб-ресурс для збереження цифрових фотографій Picasa).

Сторінка проекту Соціальні мережі