|
|
| Рядок 1: |
Рядок 1: |
| − | '''Каролінгське та Оттонівське Відродження'''. Клерикальна література. Література латинською мовою. Лірика вагантів.
| + | Каролінгське Відродження (фр. renaissance carolingienne) — період розвитку освіти, науки та мистецтв у середньовічній Європі в кінці 8 — на початку 9 ст., пов'язаний із правлінням Карла Великого та його спадкоємців. |
| | + | Карл Великий підкорив собі великі території в Європі. 800 року він був проголошений імператором Священної Римської імперії. Для управлінням великими володіннями Карлу потрібні були освічені люди. Частково їх запрошували з інших країн, але імператор доклав зусиль для вирощування своїх кадрів. Він заснував школу при своєму палаці в Аахені, яку очолив запрошений із Англії Алкуїн, підтримував монастирі, як центри освіти, зробив латину офіційною в імперії. |
| | + | Справу Карла Великого продовжили його спадкоємці Людовик Благочесний та Карл Лисий. |
| | + | Термін Каролінгське Відродження запровадив у 30-х роках 19 ст. французький історик Жан-Жак Ампер. |
| | | | |
| − | Франкське королівство. Християнізація та освіта в епоху Каролінгів. Становлення німецькомовної писемності. Перші переклади. Віршовані та прозові переклади Біблії. «Хеліанд». «Життя Ісуса» Отфріда.
| + | Посилання: |
| − | | + | [http://www.history.vn.ua/book/world1/269.html] |
| − | Література періоду Оттонівського відродження. Творчість Гротсвіти Гандергаймської та Ноткера. Занепад німецькомовної літератури. Лірика вагантів. «Карміна бурана»
| + | Про Каролінгське відродження в Довіднику школяра і студента Всесвітня історія |
| − | | + | Про Каролінгське Відродження на сайті vseslova.com.ua |
| − | | + | Про Каролінгське Відродження в книзі Г. Л. Рубанової, В. А. Моторного Історія зарубіжної літератури: Середні віки та Відродження. Львів: Вища школа, 1982. 440 с. |
| − | ^ Література періоду зрілого середньовіччя: витоки і розквіт куртуазної культури
| + | |
| − | | + | |
| − | Суспільно-історичні умови формування куртуазної культури. Поезія благочестя. Світська культура знаті: героїка, вірність, виховання. Основні лицарські чесноти. Куртуазна любов.
| + | |
| − | | + | |
| − | Лицарська лірика – міннезанг: поняття високої та низької мінне. Жанрові ознаки та типологія міннезангу (форма, тематика). Основні представники. Творчість Вальтера фон дер Фогельвайде.
| + | |
| − | | + | |
| − | Лицарський роман. Основні жанрові особливості. Гартман фон Ауе «Бідний Генріх», Вольфрам фон Ешенбах «Парцифаль», Готфрід Стразбурзький «Трістан та Ізольда»Народно-героїчний епос. Жанрові особливості, історичне підгрунтя. «Пісня про Нібелунгів». «Пісня про Ґудруну». Середньовічна дидактика: Штрікер «Піп Аміс». Фрейданк “Розуміння”
| + | |
| − | | + | |
| − | | + | |
| − | ^ Література пізнього середньовіччя. Занепад лицарської культури. Міщанська література: причини виникнення, умови формування. Вернер Садівник «Селянин Гельмбрехт»: зародження реалізму. Майстерзанг. Народні книги. Зародження драми: духовна та світська драма (фастнахтшпіль). Різноманіття малих епічних форм. Шванки. «Тіль Уленшпігель»
| + | |
| − | | + | |
| − | ^ Література Німеччини доби Відродження. Історико-соціальні умови формування ренесансної літератури у Німеччині. Поняття Гуманізму та Реформації. Формування антропоценричного світогляду, звернення до здобутків античної культури, формування гуманістичного ідеалу людини.
| + | |
| − | | + | |
| − | Діяльність вчених-гуманістів. Ульріх фон Гуттен, Йоганнес Рейхлін та «Листи темних людей». Творчість Еразма Роттердамського.
| + | |
| − | | + | |
| − | Література дурнів: причини виникнення, дидактичні особливості. Образ блазня у літературі дурнів. «Похвала глупоті» Е. Роттердамського. Себастьян Бранд «Корабель дурнів», народна книга «Шільдбюргери»
| + | |
| − | | + | |
| − | | + | |
| − | ^ Література періоду реформації та селянської війни. Діяльність Мартіна Лютера. Внесок Лютера у розвиток писемної німецької мови Переклад Біблії. Діяльність Томаса Мюнцера.
| + | |
| − | | + | |
| − | Література після селянської війни. Байки та тваринний епос. Фастнахтшпіль та драми майстерзінгерів. Творчість Ганса Сакса. «Віттенберзький соловей» Німецькомовна шкільна драма.
| + | |
| − | | + | |
| − | ^ Підґрунтя розвитку та основні риси літератури 17 ст. Поняття бароко. Історична та літературна ситуація в Німеччині 17 ст. Мовні товариства. Внесок М. Опіца у розвиток літератури. Лірика в епоху бароко, основні жанри, тематика пердставники. Перша та друга сілезькі школи. А.Гріфіус, П.Флемінг. Г.фон Гофмансвальдау.
| + | |
| − | | + | |
| − | ^ Драма та театр в епоху бароко. Німецький мандрівний театр. Драматургія А.Гріфіуса. Тематика та проблематика драм. Давід Каспар Лоенштайн. Розвиток комедії. Комедії К. Ройтера. Драматургія Крістіана Вайзе.
| + | |
| − | | + | |
| − | ^ Становлення роману в німецькій літературі. Жанрова типологія романів: героїчно-галантний роман, історичний роман, пасторальний, шахрайський роман. Творчість Ганса Гріммельсгаузена та Крістіана Ройтера. Роман «Сімпліцій Сімпліціссімус» Гріммельсгаузена як зразок шахрайського роману. К.Ройтер «Шельмуфський». «Література брехунів»
| + | |
| − | | + | |
| − | ^ Література 18 ст. Німецьке Просвітництво. Філософське підгрунтя (Локк, Гобс, Лейбніц, Кант). Літературна ситуація в Німеччині 18 ст., основні літературні напрями. Рококо. Пієтизм. Ф.Г. Клопшток. Поетологічна концепція. «Мессіада». Оди. К.М.Вілянд і роман виховання. Творчість Готшеда, літературна програма та практика. Нормативна поетика.
| + | |
| − | | + | |
| − | ^ Просвітнцько-міщанська література другої половини 18 ст. Естетика Г.Е.Лессінга у трактаті «Лаокоон або про межі малярства та поезії». Г.Е. Лессінг та міщанська трагедія. Теорія співчуття. Теорія трагедії у «Гамбурзькій драматургії». «Емілія Галотті». Комедії Лессінга. Сучасна німецька реальність у комедії «Мінна фон Барнгельм».
| + | |
| − | | + | |
| − | ^ Література «Бурі і натиску» та Ваймарівського класицизму. Й.Г Гердер. Концепція генія. Творчість Й.В.Гете. Сентиментальний роман «Страждання молодого Вертера», трагедія «Фауст». Творчість Ф.Шіллера.
| + | |
| − | | + | |
| − | ^ Між класицизмом та романтизмом. Ф. Гельдерлін. Роман «Гіперіон», драма «Смерть Емпедокла», лірика. Творчість Я.Пауля.
| + | |
| − | | + | |
| − | Ранній романтизм. Єнська школа романтизму. Філософія та теорія. Брати Шлегелі. Поняття «універсальної поезії», «романтичної іронії». «Магічний ідеалізм» Новаліса. Натурфілософія «Гімнів до ночі» та «Духовних пісень». Роман «Генріх фон Офтердінген».
| + | |
| − | | + | |
| − | ^ Література пізнього романтизму Гайдельберзький гурток. К.Брентано, А. фон Арнім. Фольклорна творчість братів Грімм. Берлінський гурток. Життя та творчість Е.Т.А. Гофмана. Адальберт фон Шаміссо «Дивна історія Петера Шлеміля». Драматургія та новелістика Г. фон Кляйста. Швабська школа романтизму.
| + | |
| − | | + | |
| − | ^ Література напередодні березневої революції. «Vormärz». Суспільно-політична ситуація. Філософське підгрунтя. Л.Фейербах, К.Маркс, Ф. Енгельс. Діяльність «Молодої Німеччини»: Карл Гуцков, Генріх Ляубе. Творчість Г.Гайне. «Книга пісень». «Німеччина. Зимова казка» як сатирична поема. Політична тенденційна поезія. Г. Гервег, Ф.Фрайліграт. Драма періоду «Vormärz»: K. Д. Граабе, К.Іммерман, Г.Бюхнер
| + | |
| − | | + | |
| − | ^ Бідермайер 1820-1850. Особливості культури Бідермайера. Творчість Е.Меріке, А.Штіфтера. Роман А.Штіфтера «Поліття». Драматургія Ф.Грільпарцера.
| + | |
| − | | + | |
| − | «Поетичний» («бюргерський») реалізм. Німецький реалізм у контексті європейського. Вплив філософії А.Шопенгауера на літературу реалізму. Т.Фонтане як представник соціального роману «Еффі Бріст». Майстри реалістичної новели А.Штіфтер, Т.Шторм. В.Раабе. Теорія музичної драми Р.Вагнера. Філософська та поетична спадщина Ніцше. «Так казав заратустра»
| + | |
| − | | + | |
| − | ^ Література модернізму. Література першої половини ХХ ст. Література натуралізму. Натуралізм. Центри, органи, розвиток. Філософське та наукове підгрунтя. Розвиток німецького натуралізму: послідовний натуралізм. А.Гольц та Й.Шляф. Секундний стиль. Натуралістична лірика. А.Гольц «Фантазус». Збірка натуралістичних новел А.Гольца та Й.Шляфа «Папа Гамлет». Натуралістична драма: проблема герой-середовище. Г.Гауптман «Перед сходом сонця», «Ткачі» як приклади натуралістичної драми.
| + | |
| − | | + | |
| − | Імпресіонізм, символізм, неоромантизм, югендштіль, декаданс. Штефан Георге. Символічна поезія. «Гімни», «Альгабаль». Райнер Марія Рільке. Лірична проза. Роман-щоденник «Записки Мальте Лаурдіса Брігге». Гуго фон Гофмансталь. Лірика в скептичному дусі fin de siecle. Лірична драма.«Лист лорда Шандо» як канонічний текст модернізму. Артур Шніцлер. Метод «внутрішнього монологу»
| + | |
Каролінгське Відродження (фр. renaissance carolingienne) — період розвитку освіти, науки та мистецтв у середньовічній Європі в кінці 8 — на початку 9 ст., пов'язаний із правлінням Карла Великого та його спадкоємців.
Карл Великий підкорив собі великі території в Європі. 800 року він був проголошений імператором Священної Римської імперії. Для управлінням великими володіннями Карлу потрібні були освічені люди. Частково їх запрошували з інших країн, але імператор доклав зусиль для вирощування своїх кадрів. Він заснував школу при своєму палаці в Аахені, яку очолив запрошений із Англії Алкуїн, підтримував монастирі, як центри освіти, зробив латину офіційною в імперії.
Справу Карла Великого продовжили його спадкоємці Людовик Благочесний та Карл Лисий.
Термін Каролінгське Відродження запровадив у 30-х роках 19 ст. французький історик Жан-Жак Ампер.
