Відмінності між версіями «Ефект гонок»
Viper (обговорення • внесок) |
Анюта (обговорення • внесок) |
||
Рядок 8: | Рядок 8: | ||
--[[Користувач:Viper|Viper]] 13:17, 8 січня 2012 (EET) | --[[Користувач:Viper|Viper]] 13:17, 8 січня 2012 (EET) | ||
+ | |||
+ | |||
+ | |||
+ | Браілова А. |
Поточна версія на 18:53, 22 квітня 2013
Процес може створювати кілька інших процесів (вони називаються дочірніми процесами, а породивший їх процес по відношенню до них називається материнським), а ті в свою чергу можуть створювати свої дочірні процеси. Таким чином, утворюється дерево процесів. Як правило, дочірні процеси створюються материнськими для здійснення певної задачі, тому процесам необхідно взаємодіяти. Такий зв'язок називається міжпроцесорною взаємодією (IPC - interprocess communication) і полягає в передачі даних від одного процеса до іншого, контролі діяльності процесів, синхронізації дій. При цьому контроль діяльності процесів забезпечує розподіл ресурсів і управління доступом, а синхронізація передбачає поєднання процесів у часі особливим чином, і усунення можливих негативних ефектів, наприклад ефекту гонок.
Синхронізація (від грец. Synchronos - одночасний) - приведення двох або кількох процесів до такого їх протікання, коли однакові або відповідні елементи процесів відбуваються з незмінним зрушенням у часі або одночасно.
Ефект гонок - ефект десинхронізації, що виявляється в тому, що процес у своєму виконанні доходить до етапу, що вимагає даних, одержуваних від іншого процесу, в той час як другий процес ще не виконався до моменту передачі даних.
Наприклад: інтерфейсний процес А готовий вивести на друк результат роботи обчислювального процесу В, а процес В ще не завершив обчислення.
--Viper 13:17, 8 січня 2012 (EET)
Браілова А.