Відмінності між версіями «Користувач:Вікторія Місаєва»

Версія за 10:53, 19 березня 2013

Курсив Емо-субкультура з’явилася в Росії на початку 2000-х років і відразу стала об’єктом критики. Супротивники її рахують, що емо культивує депресію і віктімность, пропагує самогубство. На початку 2008 року в пресі з’явилися відомості, що ФСБ має намір боротися з розповсюдженням емо із-за пропаганди дитячого суїциду.

2 червня 2008 в Держдумі Росії відбулися парламентські слухання, на яких обговорювалася «Концепція державної політики в області духовно-етичного виховання дітей в РФ і захисту їх моральності». Крайню нетерпимість розробники концепції проявили до емо і готів. По ступеню суспільної небезпеки вони прирівняні до ськінхедам, футбольним фанатам, нацболам і антифашистам. Законопроект був зустрінутий ЗМІ з іронією, а багато громадських діячів, зокрема члени партії «Єдина Росія», піддали його осміянню і критиці

Серед багатьох молодіжних субкультур існує неприязне відношення до «емо», яке виражається у висміюванні зовнішнього вигляду, критиці ідей і музичних переваг емо-кидов, а так само в створенні сайтів «анті-емо» спрямованості, творі пісень і т.п. Так, наприклад, велику популярність в кругах інтернет-користувачів здобув кліп, знятий групою «Ептить», - «Emoyob»[1]. Пісня під назвою «Емобой» з іронічним змістом є у деяких російських рок-груп, зокрема у «Clockwork Times» і «Infornal Fuckъ».