Відмінності між версіями «Задача СП: М-модель з імовірнісними обмеженнями з випадковою матрицею коефіцієнтів обмежень. Незалежні корельовані умови обмеження.»
Рядок 61: | Рядок 61: | ||
Міркуючи як і раніше отримаємо при <math>\alpha_{i}\geqslant 0,5</math> | Міркуючи як і раніше отримаємо при <math>\alpha_{i}\geqslant 0,5</math> | ||
− | <math> | + | <math>\Phi^{-1}(\alpha_{i})(\sum^{j}\upsilon_{ijk}x_{j}x_{k}+ 2\sum^{j}\upsilon_{ij}x_{j}+\vartheta^2_{i})^{1/2}\leqslant\bar{b_{i}}-\sum^{n}_{j=1}\bar{a_{ij}}x_{j}}</math>, |
(1.13) | (1.13) | ||
Версія за 00:18, 14 березня 2013
Відмовимося тепер від умови детермінованості матриці А. Нехай елементи матриці А та складові вектора b – незалежні між собою нормально розподілені випадкові величини.
Запис Неможливо розібрати вираз (невідома помилка): a_{ij}\in N(\bar{a}_{ij},\sigma^2_{ij}) , Неможливо розібрати вираз (невідома помилка): b_{i}\in N(\bar{b}_{i},\vartheta^2_{i})
означає що Неможливо розібрати вираз (невідома помилка): a_{ij} та Неможливо розібрати вираз (невідома помилка): b_{i} - нормально розподілені в.в. з математичними сподіваннями Неможливо розібрати вираз (невідома помилка): \bar{a}_{ij} та Неможливо розібрати вираз (невідома помилка): \bar{b}_{i} і дисперсіями Неможливо розібрати вираз (невідома помилка): \vartheta^2_{i} ,Неможливо розібрати вираз (невідома помилка): \sigma^2_{ij}
.
Нехай крім того
Неможливо розібрати вираз (невідома помилка): \alpha{i}\geqslant 0,i=1,\ldots,m .
При зроблених припущеннях лінійна стохастична задача (1.)-(1.3), розв'язок якої визначається в розв’язувальних правилах нульового порядку, зводиться до детермінованої задачі випуклого програмування з лінійною цільовою функцією і квадратичними обмеженнями.
Дійсно, при прийнятих припущеннях нев’язка і- ї умови – випадкова величина
Неможливо розібрати вираз (невідома помилка): \delta_{i} = \sum^{n}_{j=1}{a_{ij}x_{j}}- b_{i})
є нормально розподіленою величиною з математичним сподіванням
Неможливо розібрати вираз (невідома помилка): \bar{\delta}_{i} = \sum^{n}_{j=1}\bar{a_{ij}x_{j}}- \bar{b_{i}})
І дисперсією
Неможливо розібрати вираз (невідома помилка): \sigma^2_{i}(x)= \sum^{n}_{j=1}\sigma^2_{ij}x^2_{j}+ \vartheta^2_{i} .
тобто
Неможливо розібрати вираз (невідома помилка): \delta_{i}(x)\in N(\bar{\delta_{i}},\sigma^2_{i}(x)) .
Співвідношення (1.2) еквівалентні нерівностям
Неможливо розібрати вираз (невідома помилка): P(\delta_{i}(x)\leqslant0)\geqslant\alpha_{i}
, Неможливо розібрати вираз (невідома помилка): i=1,\ldots,m
,
Або , в нашому випадку те саме
Неможливо розібрати вираз (невідома помилка): \ \frac{1}{\sqrt{2 \pi}\sigma_{i}(x)} \int\limits_{\infty}^{0} e^{(-\xi-\bar{\delta_{i}(x)})^2/2\sigma^2_{i}(x)}d\xi \geqslant\alpha_{i} , Неможливо розібрати вираз (невідома помилка): i=1,\ldots,m ,.
Позначивши
Неможливо розібрати вираз (невідома помилка): \ \Phi(t)=\frac{1}{\sqrt{2 \pi}} \int\limits_\infty^0 e^{-\xi^2/2}d\xi
- функція Лапласа,
перепишемо останню нерівність у вигляді
Неможливо розібрати вираз (невідома помилка): \Phi(-\bar{\delta_{i}(x)}/\sigma_{i}(x))\geqslant\alpha_{i} ,
Або те саме , що
Неможливо розібрати вираз (невідома помилка): \bar{\delta_{i}(x)}+\Phi^{-1}(\alpha_{i}\sigma_{i}(x))\leqslant 0 .
Враховуючи вирази для Неможливо розібрати вираз (невідома помилка): \bar{\delta_{i}(x)}
та Неможливо розібрати вираз (невідома помилка): \sigma_{i}(x) отримаємо
Неможливо розібрати вираз (невідома помилка): \Phi^{-1}(\alpha_{i})(\sum^{n}_{j=1}\sigma^2_{ij}x^2_{j}+ \vartheta^2_{i})^{1/2})\leqslant \bar{b_{i}}-\sum^{n}_{j=1}\bar{a_{ij}x_{j}} , Неможливо розібрати вираз (невідома помилка): i=1,\ldots,m . (1.12)
При умові Неможливо розібрати вираз (невідома помилка): \alpha_{i}\geqslant 0,5 . В цьому випадку Неможливо розібрати вираз (невідома помилка): \Phi^{-1}(\alpha_{i})\geqslant 0
, і область обмежена умовами (1.12) – випукла.
Аналогічний результат отримається і тоді коли випадкові елементи умови – рядки корельовано між собою .
Ведемо позначення
Неможливо розібрати вираз (невідома помилка): \upsilon_{ij}= M((b_{i}-\bar{b_{i}})(a_{ij}-\bar{a_{ij}})) , Неможливо розібрати вираз (невідома помилка): \upsilon_{ijk}= M((a_{ij}-\bar{a_{ij}})(a_{ik}-\bar{a_{ik}})) .
Міркуючи як і раніше отримаємо при Неможливо розібрати вираз (невідома помилка): \alpha_{i}\geqslant 0,5
Неможливо розібрати вираз (невідома помилка): \Phi^{-1}(\alpha_{i})(\sum^{j}\upsilon_{ijk}x_{j}x_{k}+ 2\sum^{j}\upsilon_{ij}x_{j}+\vartheta^2_{i})^{1/2}\leqslant\bar{b_{i}}-\sum^{n}_{j=1}\bar{a_{ij}}x_{j}}
,
(1.13)
Неможливо розібрати вираз (невідома помилка): i=1,\ldots,m .
Додатня визначеність форми Неможливо розібрати вираз (невідома помилка): \sum^{jk}\upsilon_{ijk}x_{j}x_{k}
гарантує випуклість форми, обмеженої умовами (1.13).
Таким чином при прийнятих припущеннях лінійна стохастична задача (1.1)-(1.3) з ймовірнісними обмеженнями зводиться до детермінованої задачі випуклого програмування з лінійною цільовою функцією і квадратичними умовами - нерівностями:
Неможливо розібрати вираз (невідома помилка): \sum^{n}_{j=1}\bar{c_{j}}\rightarrow max , (1.14)
Неможливо розібрати вираз (невідома помилка): (\Phi^{-1}(\alpha_{i}))(\sum^{j}\upsilon_{ijk}x_{j}x_{k}+ 2\sum^{j}\upsilon_{ij}x_{j}+\vartheta^2_{i})^{1/2})\leqslant \bar{b_{i}}-\sum^{n}_{j=1}\bar{a_{ij}}x_{j}} ,
Неможливо розібрати вираз (невідома помилка): i=1,\ldots,m
(1.15)
Неможливо розібрати вираз (невідома помилка): x_{j}\geqslant 0 , Неможливо розібрати вираз (невідома помилка): j=1,\ldots,n
(1.16).