Відмінності між версіями «Лесові породи на території України»

Версія за 15:45, 10 березня 2013

Загальна характеристика

Лесові породи на території України займають 74,8%. Це осадові породи. Походження їх до кінця ще не встановлено. Вони покривають усі межиріччя, а також прадавні тераси в лісо-степовій і степовій зонах України. У складі цих порід розрізня-ють леси та лесовидні відклади.

Леси — пухкі, пилувато-суглинкові або пилувато-глинисті по-роди палевого, світло-палевого, палево-жовтого або каштаново-бурого кольору. Найлегший гранулометричний склад лесів на Поліссі і приполіській частині Лісостепу. На південь і схід він стає важчим. Найбільш важкий склад лесів у степовій частині Криму та на Приазовській височині.

Потужність лесів змінюється від 1–2 до 25–30 м, причому вона більша на плоскорівнинних і менша — на підвищених елементах рельєфу. Леси, як правило, підстилаються переважно пісками, карбонатними породами та глинами. Вони характеризуються високою пористістю (45–50%), карбонатністю (10–15%), у зоні Степу мають у своєму складі гіпс та легкорозчинні солі.

Лесові породи відносяться до грунтів специфічного складу та стану, які при підвищенні вологості та підтопленні територій поверхневими чи підземними водами різко ущільнюються, провокуючи значне просідання грунтів в основі фундаментів інженерних споруд, що може призвести до їх деформації або повного руйнування. [[1]]

Розповсюдження

Лесові грунти зустрічаються яв в Луганській так і в Донецькій областях, але суцільного розповсюдження не мають. Це пов’язано з особливостями геологічної будови Донецького кряжу. Найбільш розповсюджені і найбільш вивчені лесові грунти в західній частині Донецької області. 

[[2]]