Відмінності між версіями «Розробка сценарію діалогу»
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
| + | ---- | ||
| + | [[category:РІС]] | ||
| + | Розвиток діалогу в часі можна розглядати як послідовність переходів системи з одного стану в інше. Очевидно, що жодне з цих станів не повинне бути «тупиковим», тобто користувач повинен мати можливість перейти з будь-якого поточного стану діалогу в потрібний (за один або декілька кроків). Для цього в ході розробки інтерфейсу необхідно визначити ті, що всі можливі складаються діалогу і шляху переходу з одного стану в інше. Іншими словами, необхідно розробити сценарій діалогу. | ||
| + | Цілями розробки сценарію діалогу є: | ||
| + | • виявлення і усунення можливих тупикових ситуацій в ході розвитку діалогу | ||
| − | + | • вибір раціональних шляхів переходу з одного стану діалогу в інше (з поточного в потрібне); | |
| − | + | • виявлення неоднозначних ситуацій, що вимагають надання додаткової | |
| + | |||
| + | • допомозі користувачеві. | ||
| + | |||
| + | Складність розробки сценарію визначається в основному двома чинниками: функціональними можливостями створюваного застосування (т.е. числом і складністю функцій обробки інформації, що реалізовуються) і ступенем невизначеності можливих дій користувача. | ||
| + | У свою чергу, ступінь невизначеності дій користувача залежить від вибраної структури діалогу. Найбільшим детермінованим володіє діалог на основі меню, найменшою - діалог типу «питання - відповідь», керована користувачем. | ||
| + | Із сказаного виходить, що сценарій діалогу можна спростити, понизивши ступінь невизначеності дій користувача. Можливими способами рішення цієї задачі є: використання змішаної структури діалогу (застосування меню з метою «обмеження свободи» користувача там, де це можливо)або застосування вхідного контролю інформації, що вводиться (команд і даних). | ||
| + | Додаткові можливості по зниженню невизначеності дій користувача надає об'єктно-орієнтований підхід до розробки інтерфейсу, при якому для кожного об'єкту наперед встановлюється перелік властивостей і допустимих операцій. Скорочуючи число можливих станів діалогу, розробник разом з тим повинен пам'ятати про необхідність віддзеркалення в його сценарії роботи засобів підтримки користувача, що, поза сумнівом, робить сценарій складнішим. | ||
| + | Спосіб опису сценарію діалогу залежить від ступеня його складності. Чим складніше мережа переходів з однієї точки діалогу в іншу, тим більше формальні засоби повинні застосовуватися при розробці сценарію. І навпаки, якщо робота користувача із застосуванням складається всього з декількох кроків, цілком прийнятний або словесний, або графічний опис кожного кроку. В цьому випадку сценарій діалогу може нагадувати послідовність картинок з коміксу. | ||
Версія за 13:54, 24 грудня 2008
Розвиток діалогу в часі можна розглядати як послідовність переходів системи з одного стану в інше. Очевидно, що жодне з цих станів не повинне бути «тупиковим», тобто користувач повинен мати можливість перейти з будь-якого поточного стану діалогу в потрібний (за один або декілька кроків). Для цього в ході розробки інтерфейсу необхідно визначити ті, що всі можливі складаються діалогу і шляху переходу з одного стану в інше. Іншими словами, необхідно розробити сценарій діалогу. Цілями розробки сценарію діалогу є:
• виявлення і усунення можливих тупикових ситуацій в ході розвитку діалогу
• вибір раціональних шляхів переходу з одного стану діалогу в інше (з поточного в потрібне);
• виявлення неоднозначних ситуацій, що вимагають надання додаткової
• допомозі користувачеві.
Складність розробки сценарію визначається в основному двома чинниками: функціональними можливостями створюваного застосування (т.е. числом і складністю функцій обробки інформації, що реалізовуються) і ступенем невизначеності можливих дій користувача. У свою чергу, ступінь невизначеності дій користувача залежить від вибраної структури діалогу. Найбільшим детермінованим володіє діалог на основі меню, найменшою - діалог типу «питання - відповідь», керована користувачем. Із сказаного виходить, що сценарій діалогу можна спростити, понизивши ступінь невизначеності дій користувача. Можливими способами рішення цієї задачі є: використання змішаної структури діалогу (застосування меню з метою «обмеження свободи» користувача там, де це можливо)або застосування вхідного контролю інформації, що вводиться (команд і даних). Додаткові можливості по зниженню невизначеності дій користувача надає об'єктно-орієнтований підхід до розробки інтерфейсу, при якому для кожного об'єкту наперед встановлюється перелік властивостей і допустимих операцій. Скорочуючи число можливих станів діалогу, розробник разом з тим повинен пам'ятати про необхідність віддзеркалення в його сценарії роботи засобів підтримки користувача, що, поза сумнівом, робить сценарій складнішим. Спосіб опису сценарію діалогу залежить від ступеня його складності. Чим складніше мережа переходів з однієї точки діалогу в іншу, тим більше формальні засоби повинні застосовуватися при розробці сценарію. І навпаки, якщо робота користувача із застосуванням складається всього з декількох кроків, цілком прийнятний або словесний, або графічний опис кожного кроку. В цьому випадку сценарій діалогу може нагадувати послідовність картинок з коміксу.
