Відмінності між версіями «Типи і різновиди з'єднань у WI-FI»

Версія за 11:45, 24 грудня 2008

1. З'єднання Ad-Hoc (точка-точка).

Всі комп'ютери оснащені бездротовими картами (клієнтами) і з'єднуються безпосередньо один з одним по радіоканалу що працює за стандартом 802.11b і що забезпечують швидкість обміну 11 Mбит/с, що цілком досить для нормальної роботи.

2. Інфраструктурне з'єднання.

Всі комп'ютери оснащені бездротовими картами і підключаються до точки доступу. Яка, у свою чергу, має можливість підключення до дротяної мережі.

Дана модель використовується коли необхідно з'єднати більше двох комп'ютерів. Сервер з точкою доступу може виконувати роль роутера і самостійно розподіляти інтернет-канал.

3. Точка доступу, з використанням роутера і модема.

Точка доступу включається в роутер, роутер — в модем (ці пристрої можуть бути об'єднані в два або навіть в одне). Тепер на кожному комп'ютері в зоні дії Wi-Fi, в якій є адаптер Wi-Fi, працюватиме інтернет.

4. Клієнтська точка.

У цьому режимі точка доступу працює як клієнт і може з'єднуватися з точкою доступу, яка працює в інфраструктурному режимі. Але до неї можна підключити тільки одину МАС-адресу. Тут завдання полягає в тому, щоб об'єднати тільки два комп'ютери. Два Wi-Fi-адаптера можуть працювати один з одним безпосередньо без центральних антен.

5. Мостове з'єднання.

Комп'ютери об'єднані в дротяну мережу. До кожної групи мереж підключені точки доступу, які з'єднуються один з одним по радіо каналу. Цей режим призначений для об'єднання двох і більше дротяних мереж. Підключення бездротових клієнтів до точки доступу, що працює в режимі моста неможливо.

6. Репітер.

Точка доступу просто розширює радіус дії іншої точки доступу, що працює в інфраструктурному режимі.

Перейти до Технологія WI-FI