Відмінності між версіями «Електронні таблиці.»
Рядок 36: | Рядок 36: | ||
Проект розвивається самодостатньо і без наміру повторити можливості існуючих табличних процесорів, забезпечуючи ряд цікавих особливостей, таких як мінімалістичний і неперевантажений інтерфейс, розширені функції для телекомунікацій і фінансів (пропонується 154 специфічні функції, яких немає в Excel), додаткові засоби аналізу статистики, власні механізми побудови графіків і діаграм. При цьому пакет надає засоби для імпорту та експорту таблиць у форматах MS Excel і OpenOffice, і забезпечує повну сумісність з Excel на рівні доступних функцій. | Проект розвивається самодостатньо і без наміру повторити можливості існуючих табличних процесорів, забезпечуючи ряд цікавих особливостей, таких як мінімалістичний і неперевантажений інтерфейс, розширені функції для телекомунікацій і фінансів (пропонується 154 специфічні функції, яких немає в Excel), додаткові засоби аналізу статистики, власні механізми побудови графіків і діаграм. При цьому пакет надає засоби для імпорту та експорту таблиць у форматах MS Excel і OpenOffice, і забезпечує повну сумісність з Excel на рівні доступних функцій. | ||
+ | |||
+ | ==Dia== | ||
+ | [[Image:Dia-gtk.png|thumb|300px|Робоче вікно]] | ||
+ | '''Dia''' — кросплатформенний вільний редактор діаграм, частина GNOME Office, але може бути встановлений незалежно. Може використовуватись для створення різних видів діаграм: блок-схем алгоритмів програм, деревовидних схем, статичних структур UML, баз даних, діаграм сутність-зв’язок, радіоелектронних елементів, потокових діаграм, мережевих діаграм та інших. | ||
+ | |||
+ | Dia розширювана новими наборами об’єктів, які описуються за допомогою файлів у форматі, заснованому на XML. | ||
+ | |||
+ | === Можливості === | ||
+ | * Підтримка діаграм потоків, структурних діаграм і т. д. | ||
+ | * Експорт в PostScript | ||
+ | * Завантаження і збереження у форматі XML | ||
+ | * Можливість опису нових об’єктів | ||
+ | * Установка властивостей за замовчуванням для об'єктів що додаються | ||
+ | * Зміна кольору шрифту і заливки блоків | ||
+ | |||
+ | Надбудови: | ||
+ | * AutoDia — автоматичне створення UML схем з програмного коду | ||
+ | * Dia2Code — автоматичне перетворення UML схем в програмний код | ||
+ | |||
+ | === Підтримка експортованих форматів === | ||
+ | |||
+ | Dia дозволяє експортувати та зберігати діаграми в перераховані формати: | ||
+ | |||
+ | * EPS (Encapsulated PostScript) | ||
+ | * SVG (Scalable Vector Graphics) | ||
+ | * DXF (Autocad's Drawing Interchange format) | ||
+ | * CGM (Computer Graphics Metafile defined by ISO standards) | ||
+ | * WMF (Windows Meta File) | ||
+ | * PNG (Portable Network Graphics) | ||
+ | * JPEG (Joint Photographic Experts Group) | ||
+ | * VDX (Microsoft's XML for Visio Drawing) | ||
+ | |||
+ | Основні розробники: | ||
+ | * Ганс Брейер (Hans Breuer) | ||
+ | * Ларс Клас (Lars Clausen) | ||
+ | * Стеффен Мак (Steffen Macke) | ||
+ | * Самір Сахасрбуд (Sameer Sahasrabuddhe) |
Поточна версія на 23:10, 20 січня 2013
Електронні таблиці або Табличний редактор — клас застосунків для роботи з даними, котрі сформовані в таблиці. Спочатку електронні таблиці дозволяли обробляти виключно двомірні таблиці, передусім з числовими даними, але потім з'явилися продукти, що крім цього мали можливістю з'єднувати кілька таблиць для спільної роботи і обробки, включати текстові, графічні і інші мультимедійні елементи. Інструментарій електронних таблиць включає потужні математичні функції, що дозволяють ввести складні статистичні, фінансові та інші розрахунки. Часто електронні таблиці включають вбудовану скриптову мову програмування для автоматизації типових робіт.
Зміст
Історія
Ідею електронних таблиць вперше сформулював американський вчений Річард Маттессич, опублікувавши в 1961 р. дослідження під назвою Budgeting Models and System Simulation. Концепцію доповнили в 1970 р. Пардо і Ландау, що подали заявку на відповідний патент (U.S. Patent no. 4,398,249). Патентне відомство відхилило заявку, автори через суд у 1983 добилися скасування цього рішення, у 1995 році інше судове рішення визнало цей патент таким, що не може бути підставою для позову.
Загальновизнаним родоначальником електронних таблиць як окремого класу програмного забезпечення є Ден Бриклін, який спільно з Бобом Френкстоном розробив легендарну програму VisiCalc в 1979 р. Цей табличний редактор для комп'ютера Apple II став "забійним застосунком", що перетворив персональний комп'ютер з екзотичної іграшки для технофілів в масовий інструмент для бізнесу.
Згодом на ринку з'явилися численні продукти цього класу - SuperCalc, Microsoft MultiPlan, Quattro Pro, Lotus 1-2-3, Microsoft Excel, OpenOffice.org Calc, таблиці AppleWorks і Gnumeric.
Типові області застосування
- для створення документів, що мають табличне представлення (цінники, розклади);
- у сучасних електронних таблицях легко можна створювати різні види графіків і діаграм, які беруть дані для побудови з комірок таблиць (графік зниження ваги тіла за вказаний період від початку занять спортом);
- звичайні користувачі можуть використовувати електронні таблиці для елементарних розрахунків (скільки витратив за цей місяць, що/кому/коли дав/взяв). Як правило, електронні таблиці підтримують багато математичних і статистичних функцій;
- електронні таблиці інтенсивно використовують у бухгалтерії — у багатьох фірмах це основний інструмент для оформлення документів, розрахунків і створення діаграм;
- електронні таблиці можуть заміняти прості бази даних.
OpenOffice Calc
OpenOffice Calc — електронні таблиці, застосунок з офісного пакету Apache OpenOffice.
Calc за своїми можливостями приблизно відповідає Microsoft Excel, та може відкривати і зберігати файли в форматі Excel. Додатково Calc має низку особливостей, не представлених в Excel, наприклад, він має систему, яка автоматично визначає послідовності графіків, побудованих на основі даних користувача. Calc також вміє писати таблиці прямо в форматі PDF.
Форматом по замовчуванню для OpenOffice.org 2.0 Calc може бути встановлений або формат Microsoft Excel, або OASIS Open Document Format (ODF). Додатково Calc підтримує низку інших форматів, зі здатністю читати і писати в них. Calc може зберігати максимум 65536 рядків та 256 стовпчиків в кожній таблиці, в кожному файлі максимум до 256 таблиць. До версії 2.0 обмеження на кількість рядків становила 32000.
Як і решта застосунків з пакету OpenOffice.org, Calc здатний працювати на різних платформах, включаючи Mac OS X, Microsoft Windows, Linux, FreeBSD та Solaris. Випускається під ліцензією GNU Lesser General Public License, отже Calc є вільним програмним забезпеченням.
Gnumeric
Gnumeric — вільний табличний процесор, що випускається під ліцензією GNU General Public License. Підтримується на GNU/Linux, ReactOS, SkyOS, BeOS і інших ОС. Gnumeric є частиною GNOME Office, набору офісних застосунків з деякою часткою інтеграції.
Розробники прагнуть забезпечити підтримку повнофункціональних електронних таблиць і простій перехід для користувачів і організацій з невільних програм. Деякі фахівці стверджують, що він забезпечує більше функцій і набагато більшу точність обчислень, чим Microsoft Excel.
Gnumeric підтримує систему підключення модулів, що дозволяє розширювати функціональність — додавати функції, використовувати інші формати введення-виводу і можливості обробки даних в реальному часі. Формати файлів: OpenOffice Calc, Microsoft Excel; читання форматів IBM Lotus Notes, Applix, Quattro Pro, XBase, DIF, SYLK, HTML, Psion, MPS, oleo, sc.
Проект розвивається самодостатньо і без наміру повторити можливості існуючих табличних процесорів, забезпечуючи ряд цікавих особливостей, таких як мінімалістичний і неперевантажений інтерфейс, розширені функції для телекомунікацій і фінансів (пропонується 154 специфічні функції, яких немає в Excel), додаткові засоби аналізу статистики, власні механізми побудови графіків і діаграм. При цьому пакет надає засоби для імпорту та експорту таблиць у форматах MS Excel і OpenOffice, і забезпечує повну сумісність з Excel на рівні доступних функцій.
Dia
Dia — кросплатформенний вільний редактор діаграм, частина GNOME Office, але може бути встановлений незалежно. Може використовуватись для створення різних видів діаграм: блок-схем алгоритмів програм, деревовидних схем, статичних структур UML, баз даних, діаграм сутність-зв’язок, радіоелектронних елементів, потокових діаграм, мережевих діаграм та інших.
Dia розширювана новими наборами об’єктів, які описуються за допомогою файлів у форматі, заснованому на XML.
Можливості
- Підтримка діаграм потоків, структурних діаграм і т. д.
- Експорт в PostScript
- Завантаження і збереження у форматі XML
- Можливість опису нових об’єктів
- Установка властивостей за замовчуванням для об'єктів що додаються
- Зміна кольору шрифту і заливки блоків
Надбудови:
- AutoDia — автоматичне створення UML схем з програмного коду
- Dia2Code — автоматичне перетворення UML схем в програмний код
Підтримка експортованих форматів
Dia дозволяє експортувати та зберігати діаграми в перераховані формати:
- EPS (Encapsulated PostScript)
- SVG (Scalable Vector Graphics)
- DXF (Autocad's Drawing Interchange format)
- CGM (Computer Graphics Metafile defined by ISO standards)
- WMF (Windows Meta File)
- PNG (Portable Network Graphics)
- JPEG (Joint Photographic Experts Group)
- VDX (Microsoft's XML for Visio Drawing)
Основні розробники:
- Ганс Брейер (Hans Breuer)
- Ларс Клас (Lars Clausen)
- Стеффен Мак (Steffen Macke)
- Самір Сахасрбуд (Sameer Sahasrabuddhe)