Відмінності між версіями «Попередження помилок»
Рядок 1: | Рядок 1: | ||
− | + | Цей принцип широко поширений і в звичайному житті, поза сферою комп’ютерів та інтерфейсів для них. “Пожежа легше попередити, ніж загасити” – говорив один з плакатів, виданих в кінці дев’яностих років Міністерством внутрішніх справ для навчання людей техніці пожежної безпеки. “Злочин легше попередити, ніж розкрити” – свідчить одне з правил науки кримінології. | |
− | + | Стосовно теми проектування інтерфейсів комп’ютерних програм, принцип попередження помилок означає наступне: “Дизайн, який попереджає виникнення проблем, краще, ніж найкраще повідомлення про помилку “. | |
− | + | ||
Інтерфейс, що попереджає виникнення помилок і пов’язаних з ними проблем, образно називають “послужливим”. Програма ніби піклується про користувача, будучи завжди готовою запропонувати користувачеві допомогу, дати підказку. | Інтерфейс, що попереджає виникнення помилок і пов’язаних з ними проблем, образно називають “послужливим”. Програма ніби піклується про користувача, будучи завжди готовою запропонувати користувачеві допомогу, дати підказку. | ||
+ | Крім того, зменшення ймовірності виникнення помилок користувача при роботі з програмою досягається ретельною обробкою всіх елементів інтерфейсу і його концепції в цілому відповідно до правил проектування інтерфейсів. Інтуїтивно зрозумілий, легкий для освоєння інтерфейс у більшості користувачів не викликає ніяких труднощів. | ||
− | + | Принцип попередження помилок, хоча й згадується Якобом Нільсеном в списку його евристичних правил п’ятим за рахунком, на мою думку, повинен бути зазначений в ньому останнім, тому що він має значення принципу, узагальнюючого всі інші правила. Адже інтерфейс, що попереджає виникнення помилок і проблем, повинен інформувати користувача про статус програми, давати йому контроль над роботою програми, спілкуватися з користувачем на зрозумілій йому мові, відповідати принципу послідовності і т. д. | |
− | + | ||
− | + |
Поточна версія на 12:40, 24 грудня 2012
Цей принцип широко поширений і в звичайному житті, поза сферою комп’ютерів та інтерфейсів для них. “Пожежа легше попередити, ніж загасити” – говорив один з плакатів, виданих в кінці дев’яностих років Міністерством внутрішніх справ для навчання людей техніці пожежної безпеки. “Злочин легше попередити, ніж розкрити” – свідчить одне з правил науки кримінології.
Стосовно теми проектування інтерфейсів комп’ютерних програм, принцип попередження помилок означає наступне: “Дизайн, який попереджає виникнення проблем, краще, ніж найкраще повідомлення про помилку “.
Інтерфейс, що попереджає виникнення помилок і пов’язаних з ними проблем, образно називають “послужливим”. Програма ніби піклується про користувача, будучи завжди готовою запропонувати користувачеві допомогу, дати підказку.
Крім того, зменшення ймовірності виникнення помилок користувача при роботі з програмою досягається ретельною обробкою всіх елементів інтерфейсу і його концепції в цілому відповідно до правил проектування інтерфейсів. Інтуїтивно зрозумілий, легкий для освоєння інтерфейс у більшості користувачів не викликає ніяких труднощів.
Принцип попередження помилок, хоча й згадується Якобом Нільсеном в списку його евристичних правил п’ятим за рахунком, на мою думку, повинен бути зазначений в ньому останнім, тому що він має значення принципу, узагальнюючого всі інші правила. Адже інтерфейс, що попереджає виникнення помилок і проблем, повинен інформувати користувача про статус програми, давати йому контроль над роботою програми, спілкуватися з користувачем на зрозумілій йому мові, відповідати принципу послідовності і т. д.