Відмінності між версіями «SNA»

Версія за 18:39, 31 жовтня 2012

Systems Network Architecture (системна мережева архітектура) — розроблена компанією IBM в 1974 р. спільний опис структури, форматів, протоколів, використовуваних для передачі інформації між програмами IBM і устаткуванням, створювався для об'єднання в глобальні мережі мейнфреймів IBM. Одна з перших мережевих технологій.

SNA є семирівневим стеком мережевих протоколів, близьким, але не співпадаючим з мережевою моделлю OSI: компоненти рівнів мережевих архітектур, відображені на моделі ISO / ОСІ

• Physical Control - забезпечує генерування та кодування електричних сигналів, роботу фізичних інтерфейсів, топологію мережі та комунікаційне середовище (наприклад, кабель);

• Data link control (DLC) — включає декілька протоколів канального рівня, в т.ч. Synchronous Data Link Control (SDLC, протокол управління синхронним каналом передачі даних) для ієрархічних мереж і Token Ring для однорангових локальних мереж, відповідає канальному уровеню (Data Link layer) OSI (проте не охоплює повністю функціональність Data Link layer OSI);

• Path control — забезпечує адресацію, маршрутизацію і фрагментацію/дефрагментацію пакетів даних, охоплюючи частку функцій канального і мережевого рівнів OSI;

• Transmission control — забезпечує управління з'єднаннями, включаючи шифрування/дешифровку даних, забезпечуючи функціональність, що входить в мережевий і транспортний рівень OSI;

• Data flow control — рівень управління потоками даних, включаючи встановлення з'єднань, черговість передачі даних, припинення передачі на вимогу і груповий обмін. Включає функції транспортного і сесійного рівнів OSI;

• Presentation services — управління перетворенням даних різних форматів, розділенням ресурсів і синхронізацією транзакцій. Включає частку функцій сеансового рівня, рівня уявлення і прикладного рівня OSI;

• Transaction services — рівень додатків управління розподіленої обробки даних і управління;

Верхній рівень служби транзакцій (Transaction Services) забезпечує засоби додатків для розподіленої обробки і управління мережею. До прикладних протоколів відносяться:

• DIA (Document Interchange Architecture) - визначає стандарти обміну документами між різнорідними обчислювальними системами; координує передачу файлів, пошук документів та їх зберігання;

• SNADS (SNA Distributed Service) - управляє поширенням документів і повідомлень (інфраструктура для поширення електронної пошти);

• DDM (Distributed Data Management) - забезпечує прозорий віддалений доступ до файлів за рахунок механізму перенаправлення запитів.

На цих рівнях розташовуються протоколи:

Три стека протоколів, відображені на моделі ISO / ОСІ

• APPC (Advanced Program-to-Program Communication) - виконує функції сеансового і транспортного рівнів ISO / OSI; на сеансовому рівні забезпечує адміністрування сеансу і трансляцію синтаксису файлів, а на транспортному - організацію послідовностей сегментів і наскрізне управління потоком даних.

• CICS (Customer Information Control System) - інструментальний засіб для побудови додатків обробки транзакцій, організовує доступ до розподіленої файлової системи, захист інформації, багатозадачність і пр.

• IMS (Information Management System) - ще одна середу обробки транзакцій, подібна CICS, що дозволяє декільком додаткам спільно використовувати бази даних і планувати пріоритети транзакцій.

• TSO (Time Sharing Operation) - забезпечує інтерактивний користувальницький термінальний інтерфейс, реалізуючи одночасну підтримку безлічі незалежних паралельних користувальницьких сеансів; кожен користувач TSO за допомогою спеціальних команд отримує можливість виконувати операції над наборами даних, запускати завдання і контролювати хід їх виконання, використовувати пристрої, зв'язуватися з іншими користувачами і т.п.