|
|
| Рядок 15: |
Рядок 15: |
| | | | |
| | | | |
| − | == Мої роботи ==
| + | Мої роботи |
| − | Субкультура
| + | [[СТАТЯ ПРО МОЛОДІЖНІ СУБКУЛЬТУРИТ Шама Сергія]] |
| − | Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
| + | |
| − | На цій сторінці показано нерецензовані зміниНеперевірена версія
| + | |
| − | Перейти до: навігація, пошук
| + | |
| − | | + | |
| − | Субкультýри — сукупність культурних зразків, тісно пов'язаних з домінантною культурою і у той же час відмінних від неї. У антропології — група людей у межах більшого суспільства з відмінними стандартами та моделями поведінки. Субкультура - це спільність людей, чиї переконання, погляди на життя і поведінку відмінні від загальноприйнятих або просто приховані від широкої публіки, що відрізняє їх від ширшого поняття культури, відгалуженням якої вони є. Найчастіше субкультури переходять у окремі ідейні поняття, бо важко назвати культуру, до якої б вони відносились.
| + | |
| − | | + | |
| − | Хоча з’ява терміну «субкультура» у науковій літературі датується 30-ми рр. ХХ ст., дійсного поширення він набув у 1960-70-х рр., у зв’язку з дослідженнями молодіжних рухів. Спочатку на передній план виступає префікс «sub» (тобто «під-»), позначаючи сховані, неофіційні культурні шари, що є підкладкою «денної поверхні» пануючої культури. [1]. Пов'язане поняття - андерграунд.
| + | |
| − | Зміст
| + | |
| − | | + | |
| − | 1 Культура та субкультура
| + | |
| − | 1.1 Як розпізнати субкультуру
| + | |
| − | 2 Види субкультур
| + | |
| − | 3 Відмінності між субкультурами
| + | |
| − | 4 Причини формування субкультури
| + | |
| − | 4.1 Теорії формування субкультур
| + | |
| − | 5 Майбутнє субкультур
| + | |
| − | 6 Див. також
| + | |
| − | 7 Деякі приклади субкультур
| + | |
| − | 8 Посилання
| + | |
| − | | + | |
| − | Культура та субкультура
| + | |
| − | | + | |
| − | Пристосовуючись до мінливих реалій життя, культура безперервно розвивається. Культуру розглядають як модель для дійсності і саму дійсність. Зміни у культурі виникають через взаємодії між окремими особами. Окремі особи — це творіння і водночас творці культури. У результаті переговорів суспільство досягає консенсусу щодо сенсів. Проте беруть участь у цих переговорах і впливають на зміни не конкретні особи, а підгрупи та субкультури. Субкультури — головні складові соціальної взаємодії, на рівні яких і виникає оновлення культури. Ці ідеї асимілюються суспільством в міру того, як вони отримують ширше визнання. Субкультури містять системи внутрішніх правил (групові правила і стандарти), які дозволяють їхнім членам ідентифікуватись один з одним. Субкультури можна розглядати як властиві поколінням загальні форми ідентифікації, які перетинаються з іншими маркерами колективної ідентичності, як-от раса, стать, клас, сексуальна орієнтація. Культурний консенсус з'являється тоді, коли члени субкультурної групи мають спільні погляди. У широкому розумінні, субкультура — це будь-яка група у складі більшої, збірної культури, члени якої мають інтереси, що відрізняються від інтересів тих, хто належить до головного річища культури. У вужчому розумінні це — будь-яка відмінна за стилем та ідентичністю група.
| + | |
| − | Як розпізнати субкультуру
| + | |
| − | | + | |
| − | Субкультурам притаманні суворі внутрішні правила і заходи, спрямовані на остракізацію, які забезпечують їхню стійкість.
| + | |
| − | Субкультурам властивий структурований процес навчання, протягом якого кандидати вчаться, як стати членами.
| + | |
| − | Субкультурам притаманний дуже виразний ступінь автентичності, який творить настільки міцні суспільні межі, що групу можна назвати субкультурою. Майбутні члени мають показати досвідченим членам, що вони зрозуміли альтернативні правила, що вони — «свої».
| + | |
| − | Субкультури формуються навколо добровільних об'єднань.
| + | |
| − | Субкультури творять власні субінтерпретації норм загалу — вони або повністю відкидають їх на користь власних, або трішки їх змінюють, щоб надати сенсу способові життя своєї субкультури. Жодна субкультура як така не є відхиленням. Групі, що певним чином відходить від норми, притаманний активний процес залучення нових членів. Вони формуються навколо єдиного харизматичного символу чи літератури.
| + | |
| − | | + | |
| − | Види субкультур
| + | |
| − | | + | |
| − | Субкультурні групи бувають двох типів:
| + | |
| − | | + | |
| − | Всеохопна інституція — це соціальний простір, у якому члени субкультури живуть і працюють із однодумцями — відрізані від загалу. Вони живуть замкнуто і відокремлено. Це — втеча від суспільства.
| + | |
| − | Діяльність у суспільстві — тип, протилежний до першого. Його члени не схвалюють правил загалу, але діють у його межах. Це — навернення суспільства. Протистояння.
| + | |
| − | | + | |
| − | Інший погляд на відмінності серед субкультур виділяє такі два типи: естетична субкультура й опозиційна субкультура. Естетична субкультура просто відрізняється від культури загалу. Натомість опозиційні субкультури протистоять певним суспільним інститутам або звичаям.
| + | |
| − | Відмінності між субкультурами
| + | |
| − | | + | |
| − | Одні субкультури пов'язані з територією, а інші — ні.
| + | |
| − | Одні мають систему підготовки нових членів, інші ж — ні.
| + | |
| − | Одні займаються залученням нових членів, інші — ні.
| + | |
| − | Одні субкультури ієрархічні, інші ж — ні.
| + | |
| − | Одні вдаються до повстання, інші — до протистояння або ізоляції.
| + | |
| − | | + | |
| − | Причини формування субкультури
| + | |
| − | | + | |
| − | Групи субкультур формуються через потребу втечі від загалу і намагаються знайти нове значення речей — вони постають з колективної і майже стихійної потреби по-новому визначити щось важливе для суспільства. Люди у пошуках розв'язань знаходять інших із подібними проблемами і починають усвідомлювати, з якою субкультурою вони хочуть себе ідентифікувати. Долучатися до неї чи ні — то справа кожного зокрема. Адже слід зважити на можливість остракізації з боку загалу.
| + | |
| − | | + | |
| − | Щоб вирішити суперечності в основній культурі, якщо вона вже не забезпечує наступне покоління дієвою ідеологією, субкультура набирає форми у власній музиці, моді та ритуалах, які здатні творити. Теорія просотування стверджує: напрямки творяться на вершині суспільної структури, а потім «просотуються» на інші рівні. Наприклад, вершиною структури можуть бути модельєри, моделі, рекламні агентства та відомі особистості. Молодь отримує інформацію з телепередач про моду, музичних кліпів та журнальних реклам.
| + | |
| − | Теорії формування субкультур
| + | |
| − | | + | |
| − | Субкультуру визначають з марксистського погляду у контексті класу.
| + | |
| − | Субкультуру визначають з марксистського погляду, але без класової структури.
| + | |
| − | Субкультуру визначають як протистояння гегемонії — це субкультура на вищому рівні.
| + | |
| − | Пост-структуралісти визначають субкультуру як індивідуальне або групове протистояння. У 70-их роках пост-структуралісти розглядали вищий клас як такий, що горне до себе робітників, і тим мотивує їх разом із нижчим класом ставати заможнішими. З цього і виникла субкультура — щоб вирішити конфлікти між класами. Спільним тут є протистояння домінантній культурі. Якщо культура — це суспільне творіння, відтворення сенсу, значення та свідомости, то домінантна культура мусить бути найпоширенішою культурою — культурою, якій все до снаги.
| + | |
| − | | + | |
| − | Майбутнє субкультур
| + | |
| − | | + | |
| − | Процес суспільної реінтеграції відбувається через перетворення субкультури на товар або через інтелектуальну стагнацію. Деякі групи можуть досягти стану, коли вони вважають себе культурою. Ті, що відходять від групи, реінтеґруються у суспільство. В міру того, як споживання альтернативних культур зростає, субкультури вливаються у головне річище. Тож молодь, щоб залишатися іншою, мусить постійно створювати для себе нову ідентичність. Медіа так швидко забезпечують нас величезним масивом інформації, що нові субкультури поглинаються ними майже в самому зародку. Перенасиченість ЗМІ може ліквідувати існування молодіжної субкультури. А це б означало кінець креативності, яка дуже важлива на цьому етапі життя. Культура знову й знову використовує нею створене — те, що колись належало альтернативним субкультурам, відроджується у головному річищі, як от ретро, рейв і панк. За допомогою засобів масової комунікації, наприклад, друкованих медіа та телебачення, домінантна культура включає в себе культуру, яка тільки-но з'являється. Згідно з теорією гегемонії, ті, чия ідеологія домінує, постійно забезпечують загальну згоду зі встановленим суспільним порядком. Найпоширеніші суспільні цінності з часом змінюються у міру того, як члени опозиційних другорядних груп включаються до домінантної культури. Таким чином, зазвичай без жодних збоїв, підтримується суспільний порядок, а контроль домінантної групи якщо і змінюється, то поступово. Внаслідок розвитку поняття гегемонії, виникла концепція залишкової та культури, яка тільки-но з'являється:
| + | |
| − | | + | |
| − | Залишкова культура — це витвір попередньої суспільної формації, яка залишається частиною домінантної культури, але збереглася як анахронізм.
| + | |
| − | | + | |
| − | Культура, яка тільки-но з'являється, містить нові значення, цінності, звичаї та досвід, які можуть бути альтернативними або опозиційними до домінантної культури.
| + | |
| − | | + | |
| − | Домінантна культура ефективно всотує ці культури до гегемонної — відбувається процес їхнього включення. Інколи, включивши таку культуру, домінантна культура змінюється.
| + | |
| − | Див. також
| + | |
| − | | + | |
| − | ''''''Жирний текст''''''
| + | |
| − | Деякі приклади субкультур
| + | |
| − | | + | |
| − | бітники
| + | |
| − | хіп-хоп
| + | |
| − | готи
| + | |
| − | хіпі
| + | |
| − | панки
| + | |
| − | скінхеди
| + | |
| − | Емо
| + | |
| − | Байкери
| + | |
В цьому розділі розміщуються посилання на проекти, в яких ви берете участь.
