Відмінності між версіями «Користувач:Грицун Тетяна Валеріївна»
Матеріал з Вікі ЦДУ
(→Проекти в яких беру участь) |
(→Мої роботи) |
||
| Рядок 16: | Рядок 16: | ||
== Мої роботи == | == Мої роботи == | ||
| − | |||
В цьому розділі розміщуються посилання (внутрішні та зовнішні)на ваші роботи, додається короткий опис. | В цьому розділі розміщуються посилання (внутрішні та зовнішні)на ваші роботи, додається короткий опис. | ||
Мотиви свободи і щастя у книжці Сковороди "Сад божественних пісень" | Мотиви свободи і щастя у книжці Сковороди "Сад божественних пісень" | ||
Версія за 12:11, 10 жовтня 2012
Про себе
...... Я Грицун Тетяна Валеріївна.Мешкаю у місті Кіровоград.Навчаюсь у Педагогічному університеті ім.Володимира Винниченка на 1 курсі факультету філології та журналістики.
Мої інтереси
.... Я займаюсь легкою атлетикою та баскетболом.Люблю малювати та писати вірші.
Проекти в яких беру участь
В цьому розділі розміщуються посилання на проекти, в яких ви берете участь. «Сад божественних пісень»
Мої роботи
В цьому розділі розміщуються посилання (внутрішні та зовнішні)на ваші роботи, додається короткий опис. Мотиви свободи і щастя у книжці Сковороди "Сад божественних пісень"
Сковорода був видатним філософом-гуманістом. Його творчість починаючи з циклу "Сад божественних пісень", пройнята ідеєю людської рівності; критикою паразитизму експлуататорських класів, любов'ю до "людей праці", полум'яним патріотизмом.
Високі моральні якості людини виявляються у добрих вчинках. А добрі вчинки - в мудрості, бо й сама мудрість є джерелом усіх доброчесностей.
Тому збірка "Сад божественних пісень" є своєрідним ліричним щоденником, в якому відбилися життєві події, роздуми, ліричний настрій їх автора. Мислитель добре розумів убогість і станову обмеженість панівної феодальної моралі, бачив, що істини феодалізму є бар'єром на шляху розвитку людини, її природних здібностей і талантів.
Г. Сковорода дійшов висновку, що щастя треба шукати в нас самих. Усякий мусить пізнати свою натуру, свої нахили. І щастя можна придбати, будуючи життя на вічному, а не на тлінному.
Український мислитель у збірці багато уваги зосередив на думці, що людина повинна бути вільною, щоб реалізувати свої можливості. Свобода - це вищий дар і благо людини, вони притаманні їй самій за самою природою речей, але через злу волю відняті в неї гнобителями та експлуататорами.
Сам Сковорода свободу називав "головною мірою" у своєму житті; вважав це основною метою, до якої повинні прагнути трудящі люди. Бо кожен мусить бути гідним свого справжнього призначення - творити своє власне і загальне щастя.
