Відмінності між версіями «Стаття про молодіжні субкультури Мкртчян Тігрануї»

Поточна версія на 15:43, 4 жовтня 2012

Молодіжна субкультура. Готи

Поняття "гот" з одного боку походить від германського плем'я. Готи свого часу з примітивною зброєю зайняли значну частину Європи.

"Готичний" це термін який в загальному використанні існував на початку XVII ст. та відносився переважно до "нецивілізованого браку смаку і освіти". Люди які будували в готичному стилі ніколи не використовували цей термін. Церкви, замки та інші споруди в цьому стилі будувалися від ХІ ст. Архітектура стрілчастого зведення багато кого сьогодні надзвичайно надихає. Певною іронією є що поняття "готичний" виникло в XVII ст. на окреслення примітивності попередньої епохи, хоч тепер популярною є думка, що це архітектура XVII, XVIII ст. має менш смаку[1].

Поєднання архітектури та надання їй символічного значення в субкультурі готів можна представити словами В. Федуна "людина має поєднувати силу, емоції і розум щоб піднятися до неба зорею – щоб зрозуміти себе та побачити очі своєї душі"[2]. Також характерним є одяг, що походить з готичної та вікторіянської епох.

На початку 80-тих років ХХ століття пост-панк (post-punk) починав втрачати на популярності зі своєю похмурою музикою. На це місце з’явилися групи (напр.: Joy Division, Beuhaus, Siouxsie, The Cure, Nick Cave, Fields of the Nephilim), які виводилися з року, пост-панку, електроніки. Їх об'єднувала похмура, меланхолійна, інколи енергійна, або декадентська і депресивна тематика. Характерним для всіх був чорний одяг, та срібло. Поняття готику стало популярним коли група Siouxsie описала свій новий напрямок музики як готик. Хоч ще в 1978 р. Ентоні Вільсон (Anthony H. Wilson) на телевізійній передачі БіБіСі (BBC) назвав музику групи Joy Division готичною, на противагу пануючої поп-музики. Сьогодні трохи інакше розуміється поняття готичної музики, а першим твором "справжнього" готику була пісня Bela Lugosi's Dead групи Beuhaus. На початку 80-тих років ХХ ст. журналісти називали готичними групи які не мали багато спільного з "чистим" готиком, а можна сказати, що були "довкола" цього стилю. В питанні приналежності груп до певного жанру думки журналістів часто були різними. Однією з найбільш популярних груп була The Cult, подібно як Siouxsie вони одягали в чорний одяг, срібло та мали чорне волосся. Сьогодні першими і "оригінальними" готичними групами були: Bauhaus, Christian Death, Southern Death Cult[3], Joy Division (хоч інколи їхні твори не звучали як готика), Sisters of Mercy, Siouxsie and the Banshees.

У кінці 80-тих та на початку 90-тих готика трансформувалася, та віднайшла себе в інших як музика областях мистецтва – література, кіно, арт, фото і т.д. Тут бачимо своєрідній феномен характерний субкультурі готів, оскільки все це існувало (мистецтво) але щойно тоді отримало визначення як готичне.

В Німеччині з’явилися журнали присвячені готиці, та музичними стилями близьким до неї (synth pop, industrial, EMB, dark electro, medieval, dark folk, new wave, neo classic, etc.). Серед великої кількості журналів можна згадати чотири "Orkus", "Zillo", "Sonic Seducer", "Gothic".

Німеччина з часом стала бастіоном готику, там відбувається найбільший готичний фестиваль Wave Gotik Treffen. Лідер групи Кому Вниз А. Середа наводить такі причини популярності фестивалю Wave Gotik Treffen „По-перше, готи це історичний фрагмент Німеччини […], а по-друге, до цих пір відчувається різниця між Східною і Західною Німеччиною. На заході люди менш охочі до активного сприйняття масштабної га голосної музичної культури. На сході, навпаки, ще тривають певні моральні пертурбації. […] До того ж, економічна ситуація це дозволяє.”[4] У фестивалі Wave Gotik Treffen з українських груп два рази виступали Кому Вниз (2002 р. та 2004 р.).

Досить важко говорити про початок готики в Україні[5]. На початку 80-тих років в Україні з’явилися люди які грали похмуру музику з філософськими текстами („Цукор Біла Смерть”, „пан Кифарет”, „Казма, Казма” тощо), як робили їх близьку готичній музиці. На початку 90-тих виникли такі групи як „Кому Вниз”, „Вій”, „Мертвий Півень”, „Плач Ієремії”. Кожна з цих груп мала в своїх піснях філософські тексти, та похмуру музику, але з часом „Плач Ієремії” перейшов до року (чи хард-року), а „Мертвий Півень” після багатьох експериментів відійшов від готики. На сьогодні найбільш відомим представником готичної музики є „Кому Вниз” (готик-рок з елементами фолька і індустріальної музики), яка тримає свій готичний імідж від самих своїх початків. Група „Вій” на початку своєї діяльності, до випуску першого альбому включно (з однойменною назвою „Вій”) грала своєрідну суміш готик-року в дусі пост-панка, елементів фолька, атмосфери української демонології. Сьогодні складніше говорити про готичний вимір творчості „Вія” оскільки найперше відійшли до року з елементами фолька, а згодом майже до джазу.

У Львові в 90-тих роках існувало мало готів і переважно вже не належали до молоді, щойно на зламі тисячоліть спостерігається різке збільшення членів субкультури. Популярним місцем для готів є Личаківський цвинтар, що нагадує про смерть, та творить сумну атмосферу. Вечірки на яких готи збираються проходять приблизно три рази в рік[6].

Сьогодні в Україні відбуваються різні готичні вечірки, які якщо можна так сказати гуртують готів, хоч на тих вечірках не завжди бувають тільки готи, але також велика кількість менш чи більш зацікавлених. В Інтернеті існує також Український Готичний Портал (http://gothic.com.ua), який об’єднує готів України і уможливлює їм спілкування.

3.2. Готичний світогляд

В сучасному суспільстві можна помітити уникання таких проблем як смерть, страждання людини (в широкому понятті). Цінності благополуччя, доброго здоров’я, самореалізації утруднюють підхід до проблем смерті чи страждання. Однак страждання стосується природи людини[7] тому відкидаючи страждання відкидається частина переживань, турбот, життя людини. „Готи дивляться на темні сторінки життя не закриваючи на них очі.[8]” Дальше підхід, відношення до цих „темних сторінок” є різним оскільки не панує цілковитої одноманітності в субкультурі готів. Дехто є на краю депресії зі своїми поглядами, та меланхолійними станами, інші свідомі реальності похмуро іронізують з неї, ще інші поєднують це все з християнством.

Важливим для готів є це що черпають наснагу з готичної музики, літератури, арту, філософії, які іншим людям здаються занадто похмурими. Готам притаманні індивідуалізм і неоромантизм, який проявляється в зацікавленні магією, фольклором, екзотикою. Готи стараються осягнути „щось більше” чи це в музиці, арті, літературі тощо на відміну від неглибокою популярної культури (як вони її називають). Пошук красоти навіть в тих речах, в яких краси не має, як декому здається (напр. смерть). Однак дивлячись на світ не закривають очей на все гарне, але стараються бачити всі сторони життя (негативне і позитивне). Готи знають яка є реальність в певен спосіб іронізують з неї, в той же час почувають себе добре з своїм похмуро-інронічним настроєм та своїми своєрідними поглядами на світ.

Похмурна музика з філософськими текстами переважно досить емоційна, багатьом цілий спектр емоції непотрібний, а задовольняються лише радісним. Біль, як і радість перемоги над сірістю життя потрібні готам. Оскільки радість це одна крайність, а смуток другий то готи є десь посередині, хоч в окремих випадках спостерігається менше, або більше відхилення від цього центру.

Причиною яка призводить до своєрідного захоплення смутком, болем, стражданням є особистий досвід готів. Велика кількість з них перейшла тяжкий період в житті, який виніс на верх страждання і смуток, частину реальності від якої неможливо втекти, а потрібно йти її на зустріч. В готиці вони віднаходять дзеркало своїх емоцій завдяки якому відбувається вираження власних переживань. Прийняття прикрого досвіду вимагає відваги, але музика, чи ціле готичне мистецтво дають силу жити в тому болю і з тим болем. Багато хто з готів бувають пригноблені. Коли є на публіці це їх пригноблює і почуваються внутрішньо віддаленими. Набагато щасливіше і безтурботніше себе почувають в товаристві інших готів. Однак готи не збираються часто, в більшості на готичних вечірках.

Коли подивитися на 640 сайтів, які відносяться до списку Готичного Веб Кругу (Gothic Web Ring) то багато з тих сторінок наповнені відчаєм, депресією, гнівом, чи тугою[9].

Готи стараються бачити реальність такою яка вона є. Популярну культуру критикують за її „плоскість” та комерційність які не відображають реальності. Світ згідно готичного світогляду не звертає уваги на біль чи смуток, але старається уникнути таких тем, бо пам’ять про них відбирає людині „щастя”. Проблема з’являється коли усвідомити собі, що страждання є частиною реальності про яку не можна забувати, чи відкидати оскільки вони відносяться до людського життя. Готи не зупиняються на реальності, але захоплюються похмурими її сторінками, саме там проходить їхнє життя. В такій похмурій атмосфері вирисовуються дві прикмети готів, „сьогоднішній день останній”, та „віра в себе самого”. Сьогоднішній день останній тому треба його пережити красиво (в готичному значенні), тобто згідно глибших ідей. Слова: "Що там в тебе?" "Все гаразд" які майже ніколи не віддзеркалюють справжніх зацікавлень першого, та відповіді другого співрозмовника[10]. Не відповідають готам, бо це не є вираженням реальних симпатії та емоції. Любити цілковито, бути індивідуальністю, але в той самий час в житті і в праці стреміти до більшого, рости. Іншим важливим принципом для готів є віра в справжню дружбу і любов та постійний пошук чогось справжнього.

В повсякденному житті готи стараються зажди добачити щось глибше, але це не перешкоджає їм жити в суспільстві. Дуже часто в праці не можуть дотримуватися готичного похмурого іміджу, однак тут проявляється більше прив’язання до внутрішнього, до світогляду як до зовнішнього. Також тут проявляється терпимість, відсутність насилля відносно інших.

У відношенні до інших готи є толерантними, не прагнуть бути сильними. Однак інколи зустрічається в ЗМІ що готів помилково пов’язують з екстремальним насильством. Такий негативний і помилковий погляд був в деяких журналістів, які ототожнили двох підлітків, що вчинили стрілянину в середній школі близько Денвер та Літтетон (Denver і Litteton, штат Колорадо, США) 20 квітня 1999 року з готами. Слідуючи за депресивно похмурими готами, які часто уникають товпи, постійно ходять в чорному, пов’язано їх з сатаністами, яким характерні бажання сили і нетолерантність, тобто зовсім не готичні погляди[11].

В Україні в 2000 р. після першого українського готик-фестивалю „Діти-ночі” який відбувся в Києві було дуже багато відгуків в ЗМІ. Як один з наслідків популярності готики В. Федуном зацікавилося Управління по боротьбі з організованою злочинністю. Також розійшлася чутка, „що готи як молодіжна формація займає третє місце по небезпечності в Україні (після сатаністів і нацистів)[12]”.

3.3 Ставлення готів до релігії

В субкультурі готів не має чітко визначеної орієнтації на конкретну релігію. Існує велика різноманітність, можна перерахувати християн, атеїстів, New Age, агностиків, сатаністів (дуже рідкісні, але існують[13]), язичників, також прихильників зороатризму.

Як було вже згадано, часто готів помилково зараховують до сатаністів чи послідовників Мерлі Менсона (Marilyn Manson). Подібність одягу, чорний колір, захоплення сумним, похмурим, прогульки по цвинтарях, все це є причиною непорозумінь. Субкультура готів не є релігійним рухом, тобто не ідентифікується з жодною з релігії. Для кожного гота це особиста справа. Однак релігійні питання часто заторкуються в субкультурі готів, багато пісень, символіки відносяться до релігії. Серед прикрас часто використовують християнський хрест, розп’яття, або єгипецький хрест анк, зустрічаються також дохристиянські релігійні символи. Прикраси релігійної тематики бувають проявом віри, проте інколи одинокою причиною для якої готи носять релігійні символи є їх краса. Буває також що бажання іронізувати з релігії є причиною вживання цих символів. Все використання релігійної символіки залежить від особистих поглядів, але вони є популярні в субкультурі готів.

Велика різноманітність релігійних уподобань в субкультурі готів не всім відома. Переважно як наслідок зовнішнього вигляду, тобто чорного одягу, переважно жіночого стилю еротік-вамп та загально похмурої зовнішності, асоціюють готів з конкретною релігією, або пробують представити субкультуру готів подібну до релігійних об’єднань. Готам притаманна віротерпимість і спротив будь-якій формі релігійного фундаменталізму[14].

Окремим питанням є тексти пісень в яких дуже часто виникає питання Бога. Буває дуже різно, від позитивного ставлення до заперечування Його існування. В Україні з огляду на історично-культурні фактори піднімається теми відносно християнського Бога, або язичницької тематики. Бувають пісні які висвітлюють Бога в негативному світлі як безсилого, які зневажають Бога.

Субкультура готів однозначно не являється релігійним рухом, навіть на це не претендує. Велика різноманітність і сильний індивідуалізм в самій субкультурі часто творить суперечності в самій субкультурі, коли одні члени не називають інших готів готами. Індивідуалізм проявляється у багатьох сферах, навіть в такому важливому елементі як музика[15]. Релігійні уподобання не є характерними для готів, але вони існують і займають немале місце в текстах пісень та символіці.

Серед різноманіття субкультури готів потрібно згадати також ставлення до вампірів, тобто тих що п’ють кров. У світі існує мала кількість готів-вампірів, хоч у Львові такі особи спостерігалися[16]. Однак більшість членів субкультури ставиться до цього з погордою і нерозумінням. У світі існує багато вампірів які не є готами, а мала кількість готів-вампірів[17].

Багатогранність релігійних уподобань готів унеможливлює однозначне визначення у відношенні до моральних проблем. Серед різних субкультур готи є толерантними, не наголошують на силі (як деструктивно-радикальні субкультури), але не завжди будуть дотримуватися християнської моралі оскільки не будуть її визнавати. Готи вміють цінувати красу, віднаходити її там де "темно". Сам факт що крайності (християни, атеїсти тощо) можуть бути об’єднані в одній субкультурі є феноменом. Не можна забувати про різниці у моральних підходах різних світоглядів.

Буває, що готи нехристияни не можуть собі уявити поєднання сумної субкультури, інколи може безнадійної з релігією яка дає надію. З другого боку Бог дає надію в тій реальності яку готи знають.

3.3. Прояв готичної культури через мистецтво (музика, література, фільми,

арт та фото)

Субкультура готів як багато інших молодіжних субкультур в своїй основі має музику, але не лише, досить важливими є також певні жанри літератури, фільми, арту та фото.

Готи слухають готичну і довкола-готичну музику тобто різні жанри які об’єднуються під одним терміном „готик-сцена”[18]. Музичні смаки готів бувають різними і можуть бути суперечними. Контроверсійним є також поняття „готичної атмосфери” по якій пізнається готичний твір, саме через готичну атмосферу деяких пісень сама готика втягнула багато жанрів музики. Якщо музика заставляє задуматися, є своєрідно похмура, зі скритим смутком, тобто однозначно не несе радості, та при цьому всьому є піднесена то майже завжди це готика. Буває також, що сама група не належить до готик-сцени[19], але окремі її пісні мають готичну атмосферу напр. "Kiss me, kill me, thrill me" групи U2.

Можна виділити декілька жанрів музики, які з черги мають також свій внутрішній поділ. Готик-рок інколи називаний також „чистим” готиком оскільки в тому жанрі є більшість груп які стали основою готики як такої (The Sisters of Mercy, The Mission, Bauhaus, The Fields of the Nephilim, The Cure, The Cult, Joy Devision). До цього жанру серед слов’янських виконавців належать Віктор Цой (група КІНО), Наутілус Помпіліус, Кому Вниз тощо.

Іншими стилями готик-сцени є готик-метал та близькі до нього жанри, напр. групи Type o Negative, Lacrimosa, Paradise Lost тощо. Готик-електроніка – Deine Lakaien, Wumpscut, Depeche Mode тощо, однак тут бувають групи не тільки близькі, але і на межі готик-сцени. Через що їх приналежність до готики обговорюється, чи критикується. Можна ще згадати про такі жанри як фолк-готик, та готик-індустріал.

Важливим для всіх готичних груп є загальноприйнятий готичний вигляд тобто чорний колір одягу, похмура стилістика, та срібло тощо.

В кінці 80-тих та на початку 90-их готика почала увібрала в себе деякі ділянки мистецтва як літературу (gothic novell, decadance), кіно (psycho, thriller, gothic), арт (gothic & dark art) і фото (dark erotic, fetish). Потрібно зазначити, що все це існувало, але щойно тоді отримало назву готики. Арт і фото характерні темною тематикою з використанням еротики, різних магічних чи релігійних символів. Також присутня архітектура готична, або сюжети болю страждання, чи цвинтари.

Романи і поезію, які читають готи можна охарактеризувати похмуро-романтичною та містичною де піднімається теми пізнання своїх скритих сторінок. В такому стилю писали Дж. Н. Г. Байрон (1788-1824), А. Райс (нар. 1941). Відомим є Едґар Пое (1809-1849) зі своїми жахливими історіями, та Кафка (1883-1924) які до містики і романтики приєднали трохи філософії та внутрішніх людських досліджень. Г. П. Лавкрафт (1890-1937) продовжував в тому напрямку, та є досить популярним серед готів. Згодом література якою готи цікавляться стала ще більш філософською, та до сьогоднішньої готичної літератури можна віднести Ремарка (1898-1970, „Тріумфальна Арка”, „Чорний Обеліск” тощо), Дж. Оруела (1903-1950, „1984”), Е. Хемінґуея (1899-1961, „Острови в океані”). Також екзистенціальну літературу Дж. П. Сартра (1905-1980, „Стіна”), та А. Камю (1913-1960, „Чума”).

Початок готичного кіно це поява перших фільмів містичної тематики напр. „Носферату” „Дракуля” що було вже в 30-тих роках ХХ ст. Дуже швидко до готичних фільмів почато зараховувати психологічні, незрозумілі фільми. Режисерами які творять готичні фільми є Лінч („Загублене шосе”), С. Кубрік (1928-1999, „Одісея 2001”), Е. Кустуріца (нар. 1954). Класичним готичним фільмом є „Ворона”[20] (реж. А. Преяс) в якому, за словами В. Федуна виражена "суть готики – вічна біль, любов, що не згоріла в попелі смерті, холодна правда, і кровава брехня."[21]

3.4. Зовнішній вигляд готів. Файл:225px-Fani Castle Party 2009 21 Готи мають свій імідж – спочатку це був строго чорний одяг (інколи з елементами червоного). В 90-тих стали популярними елементи з чорної шкіри. Також поєднання одягу вікторіянської доби, який перебільшених розмірах спідниць і рукавів, своєрідний контраст в наголосі на малу, вузьку спину та широку спідницю, яка підтримувалася кринолінами (що було трохи небезпечне). Чоловічий був можливо найменше мінливий, популярні були пальта, але тодішні мужчини сильно дбали про зберігання норм в одязі[22]. Одяг вікторіянської епохи, хоч популярний, то все ж таки не є обов’язковим. Готи крім чорного колору використовують повністю білий, та прикрашають найчастіше червоним. Волосся може бути крайньо чорне, переходити в темній синій. Популярний серед жінок стиль Вамп, тобто повністю чорна косметика, підводки, спектр колорів помади від яскраво червоного до чорного. Все це має виглядати помітно, сексуально та строго[23]. Також важливим елементом є срібло на відміну від золота, що асоціюється готам з плиткою культурою.

Вигляд насичений чорними колорами, шкірою часто викликує асоціацію з субкультурою сатаністів. Але потрібно відрізнити подібність у зовнішньому вигляді, уподобанні похмурих місць (напр. цвинтарі) готів, та сатаністів, які мають відмінні світогляди.