|
|
| Рядок 1: |
Рядок 1: |
| − | == '''Unix'''==
| |
| | | | |
| − |
| |
| − | '''*''' '''1965 р.''' - Bell Labs приймає у розробці ОС Multix.
| |
| − |
| |
| − | '''*''' '''В 1969 р.''' - Кен Томпсон на DEC PDP - 7 створив першу версію нової операційної системи.
| |
| − |
| |
| − | Брайн Керіга назвав її UNICS. (Потім назва перейшла в Unix)
| |
| − |
| |
| − | '''*''' '''В 1971 р. ''' - створена версія Unix для PDP-11.
| |
| − |
| |
| − | Системний час в Unix починається з '''1.01.1970 р.'''
| |
| − |
| |
| − | '''*''' '''1971 - 1973 рр.''' - Денніс Рітчи створює нову мову програмування ''С''.
| |
| − |
| |
| − | '''*''' '''1973 р.''' - виходить третя редакція Unix з вбудованим компілятором мови С.
| |
| − |
| |
| − | '''*''' '''15 жовтня 1973р.''' - зявляється четверта версія Unix з ядром переписаним на мові С.
| |
| − |
| |
| − | '''*''' '''1975 р.''' - пята версія Unix, повністю переписана на мові С.
| |
| − |
| |
| − | '''*''' '''1974 р.''' - Unix починає безкоштовно розповсюджувати, переважно в академічних кругах.
| |
| − |
| |
| − | '''*''' '''1978 р.''' - Unix встановлено на 600 машинах.
| |
| − |
| |
| − | '''*''' '''27.04.1999 р.''' - Кен томпсон і Денніс Рітчи отримали національну медаль за досягнення в області техніки.
| |
| − |
| |
| − |
| |
| − | == Unix - війни ==
| |
| − |
| |
| − | '''*''' '''З 1978 р.''' - в університеті Бернклі створюється своя версія Unix (системи BCD).
| |
| − |
| |
| − | '''*''' '''З 1980 р.''' - компанія АТ&T починає комерційний випуск Unix.
| |
| − |
| |
| − | '''*''' '''1980 р.''' - Річард Столлман створює FAF (Free Software Foundation).
| |
| − |
| |
| − |
| |
| − | == Основні принципи вільних програм: ==
| |
| − |
| |
| − | '''*''' програму можна використовувати з довільною метою (нульова свобода);
| |
| − |
| |
| − | '''*''' можна вивчати як працює програма і можна використовувати програму для своїх потреб (перша свобода);
| |
| − |
| |
| − | '''*''' дозволяється розповсюджувати копії програми (друга свобода);
| |
| − |
| |
| − | '''*''' програму можна покращувати й публікувати покращену версію.
| |
| − |
| |
| − |
| |
| − | == Linux ==
| |
| − |
| |
| − | '''*''' '''1991 р.''' - Лісус Торвальдс, студент - біолог університету Гельсінки, створює аналог операційної системи Minix.
| |
| − |
| |
| − | '''*''' '''1994 р.''' - публікується ядро Linux версії 1.0. Linux розповсюджується під ліцензією GNU. Linux стає GNU Linux.
| |
| − |
| |
| − | [[Файл:200px-Linus_Torvalds.jpeg]]
| |
| − |
| |
| − | == '''Linux — ядро''' ==
| |
| − |
| |
| − |
| |
| − | У 1991 році Лінус Торвальдс, фінський студент, надзвичайно захопився ідеєю написати сумісне з UNIX ядро операційної системи для свого персонального комп'ютера з процесором стала дуже широко поширеною архітектури Intel 80386. Прототипом для майбутнього ядра стала операційна система MINIX: сумісна з UNIX операційна система для персональних комп'ютерів, яка завантажувалася з дискет і вміщувалася в дуже обмеженою в ті часи пам'яті персонального комп'ютера. MINIX був створений Ендрю Таненбаум в якості навчальної операційної системи, яка демонструє архітектуру і можливості UNIX, але непридатною для повноцінної роботи з точки зору програміста [джерело не вказано 1056 днів]. Саме повноцінне ядро для свого ПК і хотів зробити Лінус Торвальдс. Назва своєму ядру він дав freax, але пізніше воно було змінено господарем ftp сервера на Linux - гібрид імені творця і слова UNIX.
| |
| − |
| |
| − | Сумісність з UNIX в цей момент означала, що операційна система повинна підтримувати стандарт POSIX.
| |
| − |
| |
| − | '''POSIX''' - це функціональна модель сумісної з UNIX операційної системи, в якій описано, як повинна поводитися система в тій чи іншій ситуації, але не наводиться жодних вказівок, як це слід реалізувати програмними засобами. POSIX описував ті властивості UNIX-сумісних систем, які були спільними для різних реалізацій UNIX на момент створення цього стандарту. Зокрема, в POSIX описані системні виклики, які повинна обробляти операційна система, сумісна з цим стандартом.
| |
| − |
| |
| − | Найважливішу роль у розвитку Linux зіграли глобальні комп'ютерні мережі '''Usenet''' і '''Internet'''. На самих ранніх стадіях Лінус Торвальдс обговорював свою роботу і виникають труднощі з іншими розробниками в телеконференції comp.os.minix в мережі Usenet, присвяченій операційній системі MINIX. Ключовим рішенням Лінуса стала публікація вихідних текстів ще менш працездатної першої версії ядра під вільною ліцензією GNU GPL. Завдяки цьому і одержувала все більшого поширення мережі Internet. Дуже багато хто отримав можливість самостійно компілювати і тестувати це ядро, брати участь в обговоренні та виправлення помилок, а також надсилати виправлення та доповнення до вихідних текстів Лінуса. Тепер над ядром працював вже не одна людина, розробка пішла швидше і ефективніше.
| |
| − |
| |
| − | У 1992 році версія ядра Linux досягла 0.95, а в 1994 році вийшла '''версія 1.0''', що свідчило про те, що розробники нарешті визнали, що ядро в цілому закінчено і всі помилки (теоретично) виправлені.
| |
| − |
| |
| − | В даний час розробка ядра Linux - справа вже набагато більшої спільноти, ніж за часів до версії 1.0. Змінилася і роль самого Лінуса Торвальдса: тепер він не головний розробник, а найбільш авторитетний член спільноти, за традицією оцінює якість вихідних текстів, які повинні бути включені в ядро, і дає своє добро на їх включення. Тим не менш, загальна модель вільної розробки спільнотою зберігається.
| |
