Відмінності між версіями «DVD+, DVD-»
Анюта (обговорення • внесок) (Створена сторінка: '''Формати DVD-R і DVD + R''' Стандарт запису DVD-R (W) був розроблений в 1997 році японською компанією...) |
|||
| Рядок 5: | Рядок 5: | ||
Так як при розробці стандартів DVD-R і DVD-RW не були враховані розробки фірм Sony, Philips і деяких інших, то ці виробники записуючих приводів і носіїв для запису об'єдналися в DVD + RW Alliance , який і розробив в середині 2002 року стандарт DVD + R (W), вартість ліцензії на який була нижчою. | Так як при розробці стандартів DVD-R і DVD-RW не були враховані розробки фірм Sony, Philips і деяких інших, то ці виробники записуючих приводів і носіїв для запису об'єдналися в DVD + RW Alliance , який і розробив в середині 2002 року стандарт DVD + R (W), вартість ліцензії на який була нижчою. | ||
Створений альтернативний формат, який отримав назву DVD + R і DVD + RW, мав інший матеріал відображає шару і спеціальну розмітку, яка полегшує позиціонування головки (LPP, Land pre-pits - предзаписані піти між доріжками, що містять дані адресації та іншу службову інформацію, ці дані дозволяють DVD приводу записувати інформацію в бажані місця на диску) - основна відмінність подібних «плюсових» дисків від «мінусових». За допомогою цього диски DVD + RW, здатні в кілька прийомів здійснювати запис (поверх існуючої), як у звичайному касетному відеомагнітофоні, виключаючи стомлююче попереднє стирання всього вмісту (для DVD-RW, спочатку необхідно цілком стерти наявну запис). | Створений альтернативний формат, який отримав назву DVD + R і DVD + RW, мав інший матеріал відображає шару і спеціальну розмітку, яка полегшує позиціонування головки (LPP, Land pre-pits - предзаписані піти між доріжками, що містять дані адресації та іншу службову інформацію, ці дані дозволяють DVD приводу записувати інформацію в бажані місця на диску) - основна відмінність подібних «плюсових» дисків від «мінусових». За допомогою цього диски DVD + RW, здатні в кілька прийомів здійснювати запис (поверх існуючої), як у звичайному касетному відеомагнітофоні, виключаючи стомлююче попереднє стирання всього вмісту (для DVD-RW, спочатку необхідно цілком стерти наявну запис). | ||
| + | |||
| + | '''Немного истории''': изначально существовали две коалиции из ведущих фирм и каждая из них продвигала свой стандарт. Назoву главных представителей Pioneer (продвигал DVD-) и Sony(продвигала DVD+). После сравнительно не долгой войны, эти две коалиции пришли к общему соглашению и стали выпускаться приводы поддерживающие оба стандарта. В чём отличия? Я не хочу углубляться в технологический процесс изготовления. Могу сказать лишь, что когда вы записываете фильм в формате DVD, то лучше это делать на DVD-, так как он изначально разрабатывался для DVD плэейров. DVD+ вышел позже своего конкурента, безусловно был разработан с учётом недостатков DVD-. В нём значительно была увеличина скорость записи. DVD+ обеспечивает лучшие возможности коррекции ошибок записи. Затем, гораздо более гибко реализована непосредственно запись (речь, например, о технологии Mount Rainer и возможности Random Access). Следовательно, если вы пишите диск DVD с данными и фильмами в формате DivX, да и во всех других случаях, то лучше использовать DVD+. | ||
Версія за 18:35, 17 січня 2012
Формати DVD-R і DVD + R
Стандарт запису DVD-R (W) був розроблений в 1997 році японською компанією Pioneer і групою компаній, що приєдналися до неї й увійшли в DVD Forum, як офіційна специфікація записуваних (згодом і перезаписуваних) дисків. Створені на базі DVD-R диски DVD-RW, спочатку мали неприємність, пов'язану з несумісністю старих приводів з цими новими дисками (проблема полягала в відміну оптичного шару, відповідального за «запам'ятовування» інформації, який мав меншу (в порівнянні з носіями з однократним записом і штампованими дисками) відображає здатність). Надалі ця проблема була майже повністю вирішена, хоча раніше саме через це старі DVD-приводи не могли нормально програвати нові перезаписувані диски. Так як при розробці стандартів DVD-R і DVD-RW не були враховані розробки фірм Sony, Philips і деяких інших, то ці виробники записуючих приводів і носіїв для запису об'єдналися в DVD + RW Alliance , який і розробив в середині 2002 року стандарт DVD + R (W), вартість ліцензії на який була нижчою. Створений альтернативний формат, який отримав назву DVD + R і DVD + RW, мав інший матеріал відображає шару і спеціальну розмітку, яка полегшує позиціонування головки (LPP, Land pre-pits - предзаписані піти між доріжками, що містять дані адресації та іншу службову інформацію, ці дані дозволяють DVD приводу записувати інформацію в бажані місця на диску) - основна відмінність подібних «плюсових» дисків від «мінусових». За допомогою цього диски DVD + RW, здатні в кілька прийомів здійснювати запис (поверх існуючої), як у звичайному касетному відеомагнітофоні, виключаючи стомлююче попереднє стирання всього вмісту (для DVD-RW, спочатку необхідно цілком стерти наявну запис).
Немного истории: изначально существовали две коалиции из ведущих фирм и каждая из них продвигала свой стандарт. Назoву главных представителей Pioneer (продвигал DVD-) и Sony(продвигала DVD+). После сравнительно не долгой войны, эти две коалиции пришли к общему соглашению и стали выпускаться приводы поддерживающие оба стандарта. В чём отличия? Я не хочу углубляться в технологический процесс изготовления. Могу сказать лишь, что когда вы записываете фильм в формате DVD, то лучше это делать на DVD-, так как он изначально разрабатывался для DVD плэейров. DVD+ вышел позже своего конкурента, безусловно был разработан с учётом недостатков DVD-. В нём значительно была увеличина скорость записи. DVD+ обеспечивает лучшие возможности коррекции ошибок записи. Затем, гораздо более гибко реализована непосредственно запись (речь, например, о технологии Mount Rainer и возможности Random Access). Следовательно, если вы пишите диск DVD с данными и фильмами в формате DivX, да и во всех других случаях, то лучше использовать DVD+.
