Відмінності між версіями «Аутентифікація»

Версія за 12:14, 15 грудня 2011

Автентифікáція — процедура встановлення належності користувачеві інформації в системі пред'явленого ним ідентифікатора.

З позицій інформаційної безпеки Автентифікація є частиною процедури надання доступу для роботи в інформаційній системі, наступною після ідентифікації і передує авторизації.

Механізм Автентифікації

Один із способів автентифікації в інформаційній системі полягає у попередній ідентифікації на основі користувацького ідентифікатора («логіна» — реєстраційного імені користувача) і пароля — певної конфіденційної інформації, знання якої передбачає володіння певним ресурсом в мережі. Отримавши введений користувачем логін и пароль, комп'ютер порівнює їх зі значенням, яке зберігається в спеціальній захищеній базі даних і, у випадку успішної автентифікації проводить авторизацію з подальшим допуском користувача до роботи в системі.

Види Автентифікації

Слабка Автентифікація

Традиційну автентифікацію за допомогою пароля називають ще однофакторною або слабкою. Оскільки за наявності певних ресурсів перехоплення або підбір пароля є справою часу. Не останню роль в цьому грає людський чинник — чим стійкішим до взлому методом підбору є пароль, тим важче його запам'ятати людині і тим вище ймовірність що він буде додатково записаний, що підвищить ймовірність його перехоплення або викрадення. І навпаки — легкі для запам'ятовування паролі (наприклад часто вживані слова або фрази, як приклад, дати народження, імена близьких, назви моніторів чи найближчого обладнання) в плані стійкості до злому є дуже не вдалими. Як вихід, впроваджуються одноразові паролі, проте їхнє перехоплення також можливе.

Сильна Автентифікація

Паралельно, за необхідності, використовується сильна або багатофакторна автентифікація — на основі двох чи більше факторів. В цьому випадку для автентифікації використостовується не лише інформація відома користувачеві, а й додаткові фактори. Наприклад:

• властивість, якою володіє суб'єкт;
• знання - інформація, яку знає суб'єкт;
• володіння - річ, якою володіє суб'єкт.

Способи Автентифікації

Парольна

Здійснюється на основі володіння користувачем певної конфіденційноїх інформації.

Біометрична

Біометрична аутентифікація основана на унікальності певних антропометричних характеристик людини. У галузі інформаційних технологій термін біометрія застосовується в значенні технології ідентифікації особистості. Біометричний захист більш ефективний ніж такі методи як, використання смарт-карток, паролів, PIN-кодів. Найбільш часто використовуються:

1. Параметри голосу.
2. Візерунок райдужної оболонки ока і карта сітчатки ока.
3. Риси обличчя.
4. Форма долоні.
5. Відбитки пальців.
6. Форма і спосіб підпису.

За допомогою унікального предмета

Здійснюється за допомогою додаткових предметів (токен, смарт-карта) або атрибутів (криптографічний сертифікат).

Електронний цифровий підпис

Метою застосування систем цифрового підпису є автентифікація інформації – захист учасників інформаційного обміну від нав’язування хибної інформації, встановлення факту модифікації інформації, яка передається або зберігається, й отримання гарантії її справжності, а також вирішення питання про авторство повідомлень. Система цифрового підпису припускає, що кожен користувач мережі має свій таємний ключ, який використовується для формування підпису, а також відповідний цьому таємному ключу відкритий ключ, відомий решті користувачів мережі й призначений для перевірки підпису. Цифровий підпис обчислюється на основі таємного ключа відправника інформації й власне інформаційних бітів документу (файлу). Один з користувачів може бути обраним в якості «нотаріуса» й завіряти за допомогою свого таємного ключа будь-які документи. Решта користувачів можуть провести верифікацію його підпису, тобто пересвідчитися у справжності отриманого документу. Спосіб обчислення цифрового підпису такий, що знання відкритого ключа не може призвести до підробки підпису. Перевірити підпис може будь-який користувач, що має відкритий ключ, в тому числі незалежний арбітр, якого уповноважено вирішувати можливі суперечки про авторство повідомлення (документу). Що таке “сертифікат ключа” ? Для чого він призначений? Сертифікат являє собою електронний документ, який пов’язує дані для перевірки електронних підписів з певною особою, підтверджує ідентичність цієї особи й завіряється електронним цифровим підписом надавача послуг – центром сертифікації ключів. Посилений сертифікат являє собою сертифікат, який відповідає спеціальним вимогам Закону України “Про електронний цифровий підпис” щодо обов’язкових полів.