Відмінності між версіями «Писемність»
Рядок 52: | Рядок 52: | ||
|} | |} | ||
+ | |||
+ | В якості носіїв інформації використовувалися найрізноманітніші матеріали - бронза, глиняні таблички, береста , [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D0%B0%D0%BF%D1%96%D1%80%D1%83%D1%81 папірус], вироблена шкіра - [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D0%B5%D1%80%D0%B3%D0%B0%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82 пергамент ](або пергамен, від назви міста Пергам, де він вперше був виготовлений) і, нарешті, папір. | ||
---- | ---- | ||
==Посилання== | ==Посилання== |
Версія за 00:21, 22 жовтня 2011
Писемність — засіб передачі людської мови за допомогою знаків (див. алфавіт, абетка, ієрогліфіка, клинопис);
Зачатки письма - зарубки і мітки, бирки, вузлики на мотузках, намиста, раковини. Ієрогліфіка і клинопис використовували піктограми (ідеографічне письмо) і фонетичні символи, розташовані поруч. Так влаштована сучасна китайська писемність. Складове письмо, наприклад, японське, виникло з постійного використання знака для представлення звучання короткого слова.
Найдавніші пам'ятки писемності — записи віком близько 8 тис. років, виявлені на кістках тварин і панцирах черепах у провінції Хенань, Китай, в неолітичному поселенні. Їх вважають першими знаками писемності, на 2,5 тис. років древнішими, ніж клинописні записи знайдені в Месопотамії (біля 3,5 тис. до н. е.). Найбільш прадавнє прото-кіпу (що складається з 12 звисаючих ниток, деякі з вузликами, і обмотані навколо паличок) виявлене при розкопках герметичної кімнати однієї з великих пірамід на археологічному об'єкті Караль[1] (долина Супі, Перу) археологом Рут Марта Шейді Соліс (Ruth Martha Shady Solís), датується воно за стратиграфічним шаром приблизно 3000 роком до н. е.[2], у зв'язку із чим може вважатися одним із найпрадавніших (після шумерського клинопису і єгипетських ієрогліфів) засобів комунікації в людства та архівним документом.
Ієрогліфи - стародавні рисункові знаки єгипетського листа - були змішаними. У них деякі знаки, ідеограми, позначали поняття, а інші були алфавітними. |
Алфавіт - це система письмових знаків - букв - для передачі звуків мови на даній мові. Названий по перших двох буквах грецького алфавіту - "альфа" і "бета".
Найдавнішим був алфавіт міста-держави Угарит, відомий з сер. 2-го тис. до н. е.. Порядок знаків в ньому в основному відповідає порядку знаків в інших західносемітських алфавітах, відомих починаючи з останніх століть 2-го тис. до н. е..: в фінікійською, давньоєврейською та деяких інших. Фінікійці, які жили на східному узбережжі Середземного моря, в давнину були відомими мореплавцями. Вони вели активну торгівлю з державами Середземномор'я. Від фінікійського алфавіту відбуваються грецький і арамейська алфавіти, що дали початок більшості сучасних писемностей, а також безліч «тупикових ліній» у розвитку письма: малоазійські алфавіти, іберського письма, нумідійського письма і ін.
Стародавні греки також запозичили алфавіт у фінікійців, а від грецького алфавіту ведуть своє походження латинський алфавіт і церковно-слов'янські глаголиця і кирилиця, що стали основою сучасного російського алфавіту.
Кирилиця складалась з сорока трьох писемних знаків, вона мала всі літери, потрібні для передачі звуків старослов’янської мови. Навять більше, ніж потрібно. Зайві знаки протягом ХVIII-XX сторіч були вилучені за слов’янських абеток.
Глаголиця мала сорок літер. Їхня форма дуже складна й химерна. Якщо уважно придивитись, деякі знаки глаголиці схожі на перкинуті або перекручені літери кириллиці. Тільки ще й ускладнені, прикрашені завитками та кружальцями .
КИРИЛ (ок.826-69) і МЕФОДІЙ (ок.815-85), св. рівноап., просвітителі слов'ян, творці слов. абетки, перекладачі Письма на слов. мову. |
Людина не може жити без спілкування з сучасниками, предками і нащадками.
З оточуючими його людьми можливий прямий контакт, зоровий і мовний. А як бути з предками, нащадками і людьми, що знаходяться далеко від нього? Як записати і передати інформацію? Тільки за допомогою носіїв інформації та засобів зв'язку.
Найстаршій з відомих наскельних малюнків тільки 35 тисяч років. Археологи в Замбії виявили докази того, що древні люди використовували фарби для естетичних цілей набагато раніше, ніж вважалося. Вчені виявили, пігменти та фарби шліфувального обладнання( між 350000 і 400000 років). Найстаріший пігменти були знайдені раніше 120000 років, і старих відомих картин тільки 35 тисяч років. Більше 300 фрагментів пігментів в даний час знаходиться в печері на Твін-ріки, недалеко від Лусака, Замбія.Цю частину Африки часто пов'язують з появою сучасної людини.
У 1901 - 1902 рр.. французькі археологи розкопували руїни стародавнього міста Сузи, і витягли спочатку один, а потім два інших шматка кам'яного стовпа. |
В якості носіїв інформації використовувалися найрізноманітніші матеріали - бронза, глиняні таблички, береста , папірус, вироблена шкіра - пергамент (або пергамен, від назви міста Пергам, де він вперше був виготовлений) і, нарешті, папір.