Відмінності між версіями «"XX століття"»

Версія за 22:47, 21 жовтня 2011

1900 ... 1939 рр.:

• 1906

Генрі Беббідж, син Чарльза, за сприяння фірми RW Munro побудував процесор батьківській Аналітичної машини. Процесор працював бездоганно, але цілком аналітична машина так і не була побудована ніколи.

• 1920

Юджин Каріссан сконструював машину для факторизації цілих чисел, механізм якої був заснований на його власної конструкції, що представляла собою 14 з'єднаних між собою металевих кілець.

• 1926

Деррік Генрі Леммер також сконструював машину для факторизації цілих чисел, але засновану на 19-ти велосипедних ланцюгах. Пізніший варіант його машини використовував замість ланцюгів кіноплівку з отворами по краях.

• 1931 ... 1932

Е. Вінн-Вільямс використовував заповнені газом трубки в своєму двійковому цифровому лічильнику, який потім використовувався при різних фізичних дослідах.

• 1932

Леммер додав оптичний зчитувач у свою машину для факторизації чисел. Тепер пристрій міг виробляти 5000 операцій в секунду.

• 1935

Корпорація IBM представила світу IBM 601 - машину, арифметичний пристрій якої була побудована на реле і було здатне проводити операцію множення за 1 секунду. Небувала на ті часи потужність і швидкість машини здобули їй величезну популярність не тільки серед учених, але і серед бізнесменів. Всього було побудовано більше півтора тисяч комп'ютерів цієї моделі.

• 1937 (червень)

Конрад Цьюз (1910 ... 1995) записав у своєму щоденнику основну думку концепції «збереженої програми».

• 1937 (листопад)
• Джордж Стібітц (1904 ... 1995), співробітник Bell Labs, сконструював у себе вдома, на кухні, K-Model, машину, що демонструє дію 1-бітового двійкового суматора на основі реле.

• 1937

Алан М. Тьюринг (1912 ... 1954) видав наукову працю, вирішальний багато математичні проблеми побудови комп'ютерів. Описаний ним теоретичний сильно спрощений комп'ютер відомий зараз як машина Тьюрінга.

• 1938 (листопад)

Маріан Режевського (1906 ...?), працював на польське Бюро Шифрув, завершив створення «Бомби» - машини, яка, використовуючи електромеханічне логічний пристрій, підбирала комбінації літер для злому німецького коду Enigma.

Пристрій Енігми являло собою серію роторів з 26-ю контактами (один контакт на кожну літеру алфавіту). Послідовність роторів та їх налаштування періодично змінювали (що було «ключем»). Бомба мала аналогічний пристрій і намагалася знайти потрібну послідовність роторів, порівнюючи вже відкритий текст (вгадана) з відповідними йому частинами коду.

Але через місяць німці додали в Енігму ще кілька роторів, і Польща, не маючи коштів на удосконалення Бомби, передала всі напрацювання англійцям і французам.

• 1938

Клод Шеннон Е. (нар. 1916) завершив роботу з імплементації символьної логіки за допомогою реле.

• 1938

Цьюз завершив роботу над прототипом електромеханічного двійкового програмованого калькулятора V1 (після війни він був перейменований в Z1). Ця машина могла працювати з плаваючою точкою і негативними числами.

1939 ... 1945 рр.:

• 1939 (листопад)

Джон В. Атанасофф (1903 ... 1995) і студент коледжу штату Айова (тепер це Державний Університет штату Айова) Кліффорд Беррі (?... 1963) побудували прототип 25-бітного суматора. Це була перша в історії машина, що використовує для обчислень вакуумні трубки. Для зберігання операндів була призначена пам'ять на 2 25-бітних слова у формі т.зв. акумуляторів (з ланцюгами оновлення на додаткових вакуумних трубках - перша в історії регенеровані пам'ять). Пристрій введення як таке відсутнє, користувачу доводилося вводити значення безпосередньо в пам'ять, підключаючи проводи до роз'ємів акумуляторів.

• 1939 (листопад)

У Bell Labs Семюель Вільямс і Джордж Стібітц завершили роботу над калькулятором, мають можливість оперувати комплексними числами. Машина була названа Complex Number Calculator, а згодом перейменована в Model I Relay Calculator. Логічне пристрій базувалося на основі технологій, вживаних в телефонних станціях того часу, і використовувало більше 450 реле. Десяткові числа були представлені у вигляді т.зв. Plus 3 BCD; тобто десятковому нулю відповідало двійкове число 0011, одиниці - 0100 і так далі до 9, якої відповідав двійковий код 1100. Така схема дозволила вченим істотно скоротити кількість використовуваних реле.

Керування машиною могло здійснюватися віддалено за допомогою трьох клавіатур, розміщених в різних частинах будівлі і влаштованих на зразок телетайпа, однак в кожний конкретний момент часу могла використовуватися тільки одна клавіатура.

• 1939

Цьюз і Шреєр почали роботу над V2 (Z2) - вдосконаленою версією машини Z1 з новим арифметичним пристроєм на базі релейного логіки. Проект був незабаром припинений на рік у зв'язку з початком Другої Світової війни.

• 1940

Тьюринг і Гордон Велшман (1905 ...?), працюючи на Державну Школу Кодів і Шифрув Великобританії, розташовану в нині знаменитому містечку Блетчлі Парк, успішно вдосконалили дизайн «Бомби», додавши в цю машину додаткові логічні ланцюги, що дозволило значно знизити відсоток помилок .

• 1940

Цьюз був демобілізований з фашистської армії, і завершив Z2. Ця машина працювала набагато краще ніж Z1, але була менш надійна.

• 1940 (вересень)

Стібітц на математичній конференції в Ганновері, штат Нью-Гемпшир продемонстрував віддалене управління калькулятором комплексних чисел через телетайп.

• 1941 (Літо)

Атанософф і Беррі завершили спеціалізований калькулятор для розв'язання систем лінійних рівнянь, названий пізніше ABC (Atanasoff-Berry Computer).

Коли Сполучені Штати вступили в Другу Світову війну, Атанасофф покинув коледж штату Айова і припинив роботу над обчислювальною технікою. ABC був забутий і розібраний на деталі в 1946, коли на складі, де він стояв, було потрібно звільнити місце.

• 1941 (грудень)

Працюючи тепер при обмеженій підтримці DVL (Німецький дослідний інститут аеронавтики), Цьюз побудував Z3 - перший програмований калькулятор. Він міг працювати з числами, що містять плаваючу точку, семібітную експоненту і 14-бітну мантиссу. Пам'ять на базі півтори тисячі реле могла зберігати 64 слова. Арифметичне і контрольне пристрої містили ще 1200 реле. За розмірами машина була схожа на досить велика шафа.

• 1943 (січень)

Говард Айкен (1900 ... 1973) та команда з IBM в Гарвардському Університеті, в місті Кембридж, штат Массачусетс, побудували ASCC Mark I (Automatic Sequence-Controlled Calculator Mark I) також відомий як Harvard Mark I. Ця машина стала першим широко відомим програмованим калькулятором.

Машина була завдовжки в 51 фут (близько 15 метрів), важила 5 тонн і складалася з 750 тисяч частин. У машині було 72 акумулятора, кожен з яких містив своє власне арифметичний пристрій і механічний регістр ємністю в 23 цифри і 1 знаковий біт. Числа оброблялися з фіксованою точкою, положення якої визначався за допомогою спеціального перемикача. Функції вводу / виводу здійснювали декілька пристроїв для читання перфокарт і друкуючих пристроїв. Операція складання займала третину секунди, множення - приблизно 1 секунду.

Програми та дані читалися окремо один від одного на різних рідерах перфокарт, крім того, дані можна було вводити безпосередньо в регістри констант. Переходи в програмах були неприпустимі, але через деякий час цей недолік був виправлений.

• 1943 (квітень)

Макс Ньюман, Вінн-Вільямс і їх команда з Блетчлі Парк завершили роботу над Heath Robinson, машиною для злому нових німецьких шифрів, відомих під кодовою назвою «риба».

• 1943 (квітень)

Джон Мочлі (1907 ... 1980), Дж. Преспер Еккерт (1919 ... 1995) і Джон Брейнерд написали «Доповідь про електронний диференціальному аналізаторі».

• 1943 (грудень)

Томмі Флауерс і його команда з Блетчлі Парк побудували «Колос» - повністю електронний аналог машини Heath Robinson.

• 1944 ... 1945

Цьюз майже завершив Z4 - повнорозмірну обчислювальну машину, яка включала в себе всі його попередні розробки. Але оскільки хід війни змінився на явно гірший для Німеччини бік, роботу над машиною довелося скасувати, а те, що вже було збудовано, перевезли в баварську село Хінтерстайн і заховали.

• 1945

Цьюз розробив мову програмування «Планкалькуль».

• 1945 (січень)

Джон фон Нейман (1903 ... 1957), приєднавшись до групи розробників ENIAC, описав пристрій майбутнього комп'ютера EDVAC, де дав детальне визначення концепції збереженої програми. З цієї роботи і почалася т.зв. «Архітектура фон Неймана».

• 1945 (листопад)

Мокли, Еккерт і їхня команда завершили роботу над машиною ENIAC. Але для війни було вже надто пізно, та й початковий бюджет в 150 тисяч доларів був перевищений втричі.

Всі компоненти ENIAC'а були повністю електронними. Машина містила 17468 вакуумних трубок і більше 80 тисяч інших компонентів. Вага її становив більше 30 тонн, а площа дорівнювала тисячі квадратних футів. При роботі машина використала близько 150 кіловат / годин електроенергії.

Пам'ять складалася з 20 акумуляторів, з'єднаних між собою і з іншими пристроями шинами даних і т.зв. «Програмними лініями» для синхронізації. Кожен акумулятор міг зберігати десятирозрядний число (10 біт на кожну цифру) і один знаковий біт. Для зберігання констант було передбачено 104 12-розрядних регістра, формують функціональну таблицю. 100 з них мали пряму адресацію. Тактова частота становила 100 кілогерц.

Введення програми здійснювався через спеціальну панель перемикачів і займав зазвичай близько тижня часу.

1946 ... 1952 рр.:

• 1946 (лютий)

ENIAC представлений високоповажної публіці. Для більшого ефекту до нього приробили панель з безліччю різнобарвних лампочок.

• 1946 (липень .. серпень)

У школі Мура пройшов курс лекцій на тему «Теорія і техніка розробки електронних комп'ютерів». У списку лекторів були присутні Еккерт, Моуклі, Стібітц, фон Нейман і Айкен.

• 1947 (липень)

Говард Айкен і його команда завершили будівництво Harvard Mark II, великого калькулятора, який використав реле як для реалізації 50 регістрів з плаваючою точкою, так і для арифметичного пристрою.

• 1947 (вересень)

Тарган (?... 1947), забравшись у Harvard Mark II, привів до помилок при проведенні операцій з плаваючою крапкою. Виявив його технік зробив такий запис у лабораторному журналі: «Сьогодні виявлений перший справжній баг.» (Bug - жук, комаха, в переносному сенсі - помилка в програмі). До цього запису він доклав усіх дбайливо зібрані останки комахи.

І насправді, термін «баг» у своєму комп'ютерному сенсі в той час вже використовувався. Одна з програмістів Harvard Mark II Грейс Мюррей Хоппер (1906 ... 1992) надалі так часто розповідала цю історію, що багато людей до цих пір вважають, що саме вона виявила таргана.

• 1947 (жовтень)

Фредді Сі Вільямс (1911 ... 1977) і Томас Кілберн (1921 ...?), працюючи в Манчестерському Університеті під керівництвом Ньюмана, створили новий тип цифрової пам'яті (можливо, ідея належала Преспер Еккерт), яка була названа трубках Вільямса або CRT пам'яттю. У її основу був покладений ефект залишкового заряду на екрані електронно-променевої трубки після потрапляння на неї електронного пучка. Така пам'ять була не зовсім надійна, але зате дуже швидка (на ті часи) і дешева.

• 1947

Айкен заявив, що Сполучені Штати потребують як мінімум у шести ЕОМ.

• 1948 (січень)

Уоллес Еккерт (1902 ... 1971) з IBM (однофамілець Преспера Еккерта) завершив роботу над SSEC (Selective Sequence Electronic Calculator). Цей технологічний гібрид містив 8 регістрів на вакуумних трубках, 150 слів пам'яті на реле і 66 замкнутих паперових стрічок, що зберігають у цілому 20 тисяч слів. Розмір слова становив 20 знаків.

• 1948 (січень)

Вільямс, Кілберн і їхня команда побудували прототип комп'ютера. Це була перша машина, яку кожен назвав би комп'ютером, тому що саме в ньому була повністю реалізована концепція зберігається програми. Вона не мала офіційної назви, але деякі джерела того часу називали її Small-Scale Experimental Machine (Зменшена експериментальна машина). Пізніше вона отримала назву Manchester Mark I.

• 1948 (осінь)

Корпорація IBM представила програмований калькулятор IBM 604. Машина читала перфокарту, проводила арифметичні операції з високою на ті часи швидкістю і виводила результат на ту ж перфокарту. Програмування здійснювалося за допомогою панелі перемикачів.

• 1949 (квітень)

Пам'ять комп'ютера Manchester Mark I була збільшена до 128 40-бітних слів. Було додано так звана вторинна пам'ять на магнітних барабанах, що зберігає додаткові 1024 слова. Крім того, додано два індексних регістру.

• 1949 (травень)

Моріс Уїлкс і його команда з Кембриджа завершили EDSAC, комп'ютер, повністю відповідний архітектурі фон Неймана. Тактова частота EDSAC становила 500 кілогерц, а більшість інструкцій виконувалися за півтори милі секунди.

• 1949 (серпень)

Преспер Еккерт і Моуклі на замовлення ВВС США побудували BINAC (Binary Automatic Computer - Двійковий Автоматичний Комп'ютер). Для більшої надійності машина мала другий процесор і була дуже компактна - кожен процесор займав не більше 4 квадратних футів статі.

• 1949 (вересень)

Айкен завершив роботу над Harvard Mark III. Основним нововведенням було роздільне зберігання даних та інструкцій.

• 1950 (травень)

Група вчених з Національної Фізичної Лабораторії Великобританії завершила розробку Pilot ACE-пілотного проекту для Автоматичної Обчислювальної Машини. Велика частина Pilot ACE була розроблена Аланом Тьюрінгом в 1945 ... 1947 роках.

• 1950

Машина Конрада Цьюза Z4 була закінчена і почала працювати в ETH (Федеральному Політехнічному Інституті) в Цюріху. Там машина пропрацювала більше 5 років. Незабаром Цьюз відкрив свою фірму і встиг продати близько 300 машин, перед тим як був куплений концерном Siemens.

• 1951 (березень)

Преспер Еккерт і Моуклі побудували UNIVAC і продали перший примірник департаменту переписів США. UNIVAC став першим американським комерційним комп'ютером.

• 1951

Грейс Мюррей Хоппер винайшла компілятор.

• 1952

Повністю завершено EDVAC. Ця машина мала +1024 44-бітних слова ультразвукової пам'яті і тактову частоту 1 мегагерц.

• 1952

IBM'овскій «Оборонний Калькулятор» (пізніше перейменований в IBM 701) став масово проводитися в місті Поукіпсі, штат Нью-Йорк. Всього було побудовано 19 машин.

• 1952

Грейс Мюррей Хоппер написала перший компілятор A-0.

Посилання

[1]

Хронологія обчислювальних машин