Відмінності між версіями «1950-ті роки»

Версія за 21:02, 21 жовтня 2011

Матеріал взято з [[ ]]

В СРСР вступає в дію перша обчислювальна електронний цифровий машина МЕСМ, сама швидкодіюча в Європі.

Грей Уолтер (William Grey Walter), англійський нейрофізіолог, ставить свої знамениті кібернетичні експерименти з "черепашками". "Черепашки" представляють собою саморушні електромеханічні візки, здатні повзти на світло або від нього, обходити перешкоди, заходити в "годівницю" для підзарядки розрядився акумулятор.

Алан Тьюринг у своїй роботі "Computing Machinery and Intelligence" описує спосіб визначення, чи є машина мислячої, що став відомим як "критерій Тьюрінга" ("Turing Test"). Критерій Тьюринга закладає основу щорічних змагань між творцями думаючих програм.

Клод Шеннон публікує детальне дослідження гри в шахи, закладаючи математичні основи для побудови грають в шахи машин.

• 1951

Раймонд Гоерц (Raymond Goertz) представляє Комісії з ядерної енергетики проект механічного телекерованого маніпулятора. Конструкція повністю заснована на механічних з'єднаннях з використанням сталевих тросів і шківів.

У СРСР виходить наказ про створення автоматичних систем управління військовою технікою. З цією метою в МВТУ ім. Баумана створена кафедра СМ-7, що згодом отримала назву кафедри спеціальної робототехніки і мехатроніки.

• 1952

Артур Семюель (Arthur Samuel) з IBM починає створення першої шахової програми, щоб оскаржити титул міжнародного чемпіона.

• 1954

Джордж Девол (George Devol) розробляє першого промислового програмованого робота і вводить термін Universal Automation, який, за порадою його дружини Евелін, згодом буде укорочений і дасть назву його майбутньої компанії Unimation.

Barrett Electronics запропонувала автоматичний електрокар AGVs (Automatic Guided Vehicles) для продовольчих складів, що орієнтується по прокладених під підлогою сигнальним проводах.

• 1955

Невелл (Allen Newell), Шау (JC Shaw) і Саймон (Herbert Simon) розробляють IPL-II, перший AI мову.

Програма SAGE закладає початок майбутньої революції в автоматизованому проектуванні.

• 1956

Джордж Девол і Джозеф Енгельбергер зустрічаються за коктейлем, щоб обговорити написане Айзеком Азімовим. Історична зустріч закінчується угодою про спільну роботу зі створення роботів. Їхня нова компанія називатиметься Unimation, inc.

Клод Шеннон в Массачусетському технологічному інституті (MIT) висуває ідею створення очувствленной робота. Аспірант інституту Генріх Ернст (Heinrich Ernst) реалізує цю ідею і конструює очувствленную руку-маніпулятор, керовану комп'ютером. Рука Ернста збирала розкидані по поверхні столу кубики і укладала їх у скриньку.

Джон Маккарті (John McCarthy), Марвін Мінськ (Marvin Minsky), Нат Рочестер (Nat Rochester) і Клод Шеннон (Claude Shannon) організовують історичну конференцію в Dartmouth коледжі. Один з результатів роботи конференції - термін "штучний інтелект" (artificial intelligence - AI).

Невелл, Шау і Саймон (Carnegie Mellon University) створюють Логічного теоретики (Logic Theorist), який використовує рекурсивні методи дослідження, щоб вирішувати математичні завдання. Логічного теоретика називають першою "експертною системою" з елементами AI. У Берклі створений мобільний робот, що одержав ім'я Squee (від squirrel - білка). Squee має чотири сенсора (два фотоелемента і два контактних датчика), три електродвигуни (двигун приводу, двигун повороту і двигун, що відкриває та закриває ківш, або "руки") і "мозок" з півдюжини реле. Squee полює за "горіхами" (тенісними кульками), які висвітлюють променем світла. Підібравши "горіх", Squee відвозить його на освітлювану світлом майданчик і знову повертається до полювання.

• 1957

З космодрому Байконур здійснено пуск ракети-носія 8К71ПС, який вивів на навколоземну орбіту Перший у світі штучний супутник Землі. Цей старт відкрив космічну еру в історії людства, а Радянський Союз таким чином сповістив США про те, що робота над міжконтинентальної ракетою, здатної доставити ядерний заряд, успішно завершена.

Запуск першого штучного супутника показав відставання США і послужив причиною підписання президентом США Дуайтом Ейзенхауером документа про створення в рамках міністерства оборони Агентства по перспективних наукових проектів та досліджень - DARPA (Defence Advanced Research Projects Agency). Агентство, зокрема, зайнялося дослідженнями в галузі забезпечення безпеки зв'язку і комунікацій в ході обміну ядерними ударами. Ці дослідження приведуть до створення всесвітньої глобальної мережі Internet.

Невелл, Шау і Саймон демонструють Універсальний вирішувач завдань (General Problem Solver).

Ном Комський (Noam Chomsky) публікує Синтаксичні Структури (Syntactic Structures), які створять йому славу батька сучасної лінгвістики. Ця робота серйозно розглядає комп'ютерну обробку, необхідну для розуміння природної мови.

• 1958

Книга А. П. Єршова "Программирующая програма для електронної обчислювальної машини БЕСМ" - перша робота з автоматизації програмування. Монографія видається на багатьох мовах світу. Блискучі ідеї академіка Єршова закладають основу для розвитку в Росії паралельного програмування та штучного інтелекту. У США подібна система з'явиться тільки в 1979.

Під керівництвом Н.П. Брусенцова в обчислювальному центрі Московського університету була створена й запущена у виробництво перша і єдина в світі троичная ЕОМ "Сетунь" (серійно випускалася 1962-1964).

В СРСР створено першу в світі напівпровідникова АВМ (Аналогова Обчислювальна Машина) МН-10. Машина з успіхом демонструється на виставці в Нью-Йорку в червні 1959 р.

Джон Маккарті (John McCarthy) у MIT створює мову програмування LISP - один з перших AI мов.

Френк Розенблатт (Frank Rosenblatt) будує ЕОМ Perceptron Mark I, в якій в якості пристрою виводу використовується електронно-променева трубка.

Джек Кілбі (Jack St. Clair Kilby), співробітник фірми Texas Instruments, розробляє першу інтегральну мікросхему.

• 1959

Роберт Нойс (Robert Noyce) в компанії Fairchild незалежно від Джека Кілбі створює інтегральну мікросхему.

Віктор Михайлович Глушков оприлюднив ідею «мозгоподобних» структур ЕОМ, в яких будуть об'єднуватися мільярди процесорних елементів і може статися злиття пам'яті з обробкою даних, так що дані будуть оброблятися по всій пам'яті з максимальним розпаралелюванням операцій.

Під керівництвом Я. А. Хетагурова (ЦМНІІ-1) створено першу в СРСР мобільна напівпровідникова ЕОМ "КУРС", в якій реалізований мультипрограмному режим роботи з поділом часу. Технічні рішення, закладені в "Курс-1", дозволяли використовувати її для обробки інформації в реальному масштабі часу.

Марвін Мінськ та Джон Маккарті створюють Articifical Intelligence Laboratory в MIT.

Розвиток автоматики та робототехніки