Відмінності між версіями «Домеханічний період»
м |
|||
| Рядок 10: | Рядок 10: | ||
Перший переносний обчислювальний інструмент абак появився у Вавілоні близько 3000року до н.е. Древньогрецький абак (дошка або "саламінська дошка" по імені острова Саламін в Егейському морі) представляв собою посипану морським піском дощечку. На піску проходили бороздки, на яких камінчиками позначалися числа. Одна бороздка відповідала одиницям, друга - десяткам і т.д. Якщо в якійсь борозді при рахунку набиралося більше 10 камінчиків, їх знімали і добавляли один камінчик в наступному розряді. Римляни удосконалили абак, перейшовши від дерев’яних досок, піску і камінчиків до мраморних дошок з виточеними жолобками і мраморними кульками. | Перший переносний обчислювальний інструмент абак появився у Вавілоні близько 3000року до н.е. Древньогрецький абак (дошка або "саламінська дошка" по імені острова Саламін в Егейському морі) представляв собою посипану морським піском дощечку. На піску проходили бороздки, на яких камінчиками позначалися числа. Одна бороздка відповідала одиницям, друга - десяткам і т.д. Якщо в якійсь борозді при рахунку набиралося більше 10 камінчиків, їх знімали і добавляли один камінчик в наступному розряді. Римляни удосконалили абак, перейшовши від дерев’яних досок, піску і камінчиків до мраморних дошок з виточеними жолобками і мраморними кульками. | ||
| − | [[Файл:рим.jpg| | + | [[Файл:рим.jpg|мини|справа]] |
Версія за 18:48, 18 жовтня 2011
Перш ніж досягти сучасного рівня, обчислювальна техніка пройшла тривалий шлях розвитку. Загалом усю її історію можна поділити на три етапи — домеханічний, механічний та електронно-обчислювальний.
Домеханічний період розпочався дуже давно, щойно люди навчилися рахувати на пальцях. Якщо предметів, які потрібно порахувати, було багато, замість пальців використовували невеличкі камінці. З них складали пірамідки, зазвичай із 10 камінців (за кількістю пальців на руці). Наступний крок — створення переносного обчислювального інструмента, схожого на сучасну рахівницю, — абака
Перший переносний обчислювальний інструмент абак появився у Вавілоні близько 3000року до н.е. Древньогрецький абак (дошка або "саламінська дошка" по імені острова Саламін в Егейському морі) представляв собою посипану морським піском дощечку. На піску проходили бороздки, на яких камінчиками позначалися числа. Одна бороздка відповідала одиницям, друга - десяткам і т.д. Якщо в якійсь борозді при рахунку набиралося більше 10 камінчиків, їх знімали і добавляли один камінчик в наступному розряді. Римляни удосконалили абак, перейшовши від дерев’яних досок, піску і камінчиків до мраморних дошок з виточеними жолобками і мраморними кульками.
В Китаї рахівниця суан-пан складалася із дерев’ної рамки, разділеної на верхні та нижні секції. Палочки відповідають колонкам, а бусинки числам. У китайців в основі підрахунків була не десятка, а п’ятірка. Вона разділена на дві частини: в нижній частині на кожному ряду розміщалося по 5 кісточок, в верхній частині - по дві. Таким чином, для того щоб виставити на цій рахівниці число 6, ставили спочатку кісточку, що відповідала п’ятірці, і потім доповнювали одну в розряд одиниць. В Японии цей же пристрій для підрахунків носив назву серобян.
В Росії довгий час рахували кісточками, що розкладувалися в кучки. Приблизно з XV століття став поширюватися "дощатий рахунок", завезений, очевидно, західними купцями разом з різним товаром і текстилем. "Дощатий рахунок" майже не відрізнявся від звичайної рахівниці і являв собою рамку з закріпленими горизонтальними мотузками, на яких були нанизані просвердлені сливові або вишневі кісточки.
