Відмінності між версіями «Служби Інтернету 2011»
(→Вікі-проекти (в тому числі й Вікіпедія)) |
|||
Рядок 55: | Рядок 55: | ||
==Інтернет-аукціони== | ==Інтернет-аукціони== | ||
==Електронна пошта та списки розсилки== | ==Електронна пошта та списки розсилки== | ||
+ | Список розсилки (англ. mailing list, англ. mail-list) — сервіс Інтернет що надає можливість об'єднати певну кількість людей в єдину закриту групу розсилки. Це практично єдиний сервіс, який не має власного протоколу та програми-клієнта і працює винятково через електронну пошту. При цьому e-mail адреси учасників приховані, а спілкування між ними відбувається через єдину e-mail адресу. Кожному, хто бажає стати учасником списку розсилок чи від'єднатись від нього, достатньо написати листа на адресу списку. | ||
+ | |||
+ | Лист, якого посилають на адресу списку розсилки, автоматично розповсюджується поміж усіма учасниками списку розсилки, не вимагаючи від автора знати адрес усіх зацікавлених осіб. Новий учасник такого списку може одразу включатись в дискусію, не збираючи адреси всіх інших учасників. Також відпадає потреба щоразу складати перелік адрес, на які має прийти лист. | ||
+ | ==Додала==:[[Користувач:Галина Герасимчук| Галина Герасимчук]] | ||
==Групи новин (в основному, Usenet)== | ==Групи новин (в основному, Usenet)== | ||
==Файлообмінні мережі== | ==Файлообмінні мережі== |
Версія за 22:15, 6 квітня 2011
Зміст
- 1 Веб
- 2 Веб-форуми
- 3 Блоги
- 4 Вікі-проекти (в тому числі й Вікіпедія)
- 5 Інтернет-магазини
- 6 Інтернет-аукціони
- 7 Електронна пошта та списки розсилки
- 8 Групи новин (в основному, Usenet)
- 9 Файлообмінні мережі
- 10 Интернет-радио
- 11 Інтернет-телебачення
- 12 IP-телефонія
- 13 Системи обміну повідомленнями
- 14 FTP-сервери
- 15 IRC
Веб
(EET)ВЕБ - найпопулярніша і найцікавіша служба в Інтернет.
Абревіатура WWW розшифровується як (World Wide Web), що означає всесвітня павутина.
В наш час, найбільш бурхливо прогресуюча компонента мережі Інтернет. Дозволяє одержувати доступ до інформації незалежно від місця її розташування. Користувачі автоматично переходять від однієї бази даних (сайту) до іншої за допомогою гіперпосилань. WWW — найбільше сховище інформації в електронному вигляді, мільйони пов'язаних між собою документів, що розташовані на комп'ютерах розміщених на всій земній кулі.
Кількість серверів WWW постійно зростає, а швидкість росту WWW навіть більша ніж у самої мережі Internet. WWW – найрозвиненіша технологія Internet, вона вже стала масовою. Перспективи розвитку – необмежені.
WWW – інформаційна система, якій не можна дати конкретного визначення. Наведемо лише деякі з епітетів, якими вона може бути позначена: гіпертекстова, гіпермедійна, розподілена, інтегруюча, глобальна. Нижче буде показано, що слід розуміти від кожною з цих властивостей у контексті WWW. Додола: --Викуся Кардаш 11:43, 14 березня 2011
Веб-форуми
Веб-форум — це клас веб-додатків для організації спілкування відвідувачів веб-сайту. Термін відповідає значенню початкового поняття «форум». Форум пропонує набір розділів для обговорення. Робота форуму полягає у створенні користувачами тем у розділах і можливістю обговорення всередині цих тем. Окремо взята тема, по суті, являє собою тематичну гостьову книгу. Найпоширеніше ділення веб-форуму: розділи→теми→повідомлення.
Звично повідомлення несуть інформацію «автор-тема-зміст-дата/час». Повідомлення та всі відповіді на нього створює гілку (тему, тред, трєд, топік, топ). Відхилення від початкової теми обговорення часто заборонене правилами поведінки форуму. За дотриманням правил слідкують модератори та адміністратори — учасники, наділені можливістю редагувати, переміщати та видаляти чужі повідомлення у визначеному розділі чи темі, а також контролювати доступ до них інших учасників.
На форумах може застосовуватися надзвичайно гнучке розмежування доступу до повідомлень. Так, на одних форумах створення нових повідомлень доступні будь-яким випадковим відвідувачам, на інших — необхідна попередня реєстрація (найбільш поширений варіант) — ці та інші форуми називають відкритими. Застосовується і змішаний варіант — коли деякі теми можуть бути доступні до запису всіх відвідувачів, а інші — тільки зареєстрованим учасникам. Крім відкритих, існують закриті форуми, доступ до яких визначається персонально для кожного учасника адміністраторами форуму. На практиці також нерідко зустрічається варіант, коли деякі розділи форуму загальнодоступні, а решта доступна тільки вузькому колу учасників.
Під час реєстрації учасники форуму можуть створювати профілі.
Додола: --Габа Наталія 11:58, 14 березня 2011
Веб-форум — це клас веб-додатків для організації спілкування відвідувачів веб-сайту. Термін відповідає значенню початкового поняття «форум». Форум пропонує набір розділів для обговорення. Робота форуму полягає у створенні користувачами тем у розділах і можливістю обговорення всередині цих тем. Окремо взята тема, по суті, являє собою тематичну гостьову книгу. Найпоширеніше ділення веб-форуму: розділи→теми→повідомлення.
Звично повідомлення несуть інформацію «автор-тема-зміст-дата/час». Повідомлення та всі відповіді на нього створює гілку (тему, тред, трєд, топік, топ). Відхилення від початкової теми обговорення часто заборонене правилами поведінки форуму. За дотриманням правил слідкують модератори та адміністратори — учасники, наділені можливістю редагувати, переміщати та видаляти чужі повідомлення у визначеному розділі чи темі, а також контролювати доступ до них інших учасників.
На форумах може застосовуватися надзвичайно гнучке розмежування доступу до повідомлень. Так, на одних форумах створення нових повідомлень доступні будь-яким випадковим відвідувачам, на інших — необхідна попередня реєстрація (найбільш поширений варіант) — ці та інші форуми називають відкритими. Застосовується і змішаний варіант — коли деякі теми можуть бути доступні до запису всіх відвідувачів, а інші — тільки зареєстрованим учасникам. Крім відкритих, існують закриті форуми, доступ до яких визначається персонально для кожного учасника адміністраторами форуму. На практиці також нерідко зустрічається варіант, коли деякі розділи форуму загальнодоступні, а решта доступна тільки вузькому колу учасників.
Під час реєстрації учасники форуму можуть створювати профілі: користувач Леночка Гаевськая
Блоги
Блоґ (Блог, англ. blog, від web log, «мережевий журнал чи щоденник подій») — це веб-сайт, головний зміст якого — записи, зображення чи мультимедіа, що регулярно додаються. Для блоґів характерні короткі записи тимчасової значущості. Блоґерами називають людей, які є авторами блоґів. Сукупність усіх блоґів в Інтернеті створює блоґосферу. Популярність блогосфери обумовлена насамперед можливістю використання таких недоступних раніше інструментів, як RSS, trackback та ін. Блоґ – це авторський твір, де автор висловлює власне ставлення і суб’єктивні думки з приводу. Мова ведеться від першої особи. Блоґи бувають колективні, але у складових частин завжди свої автори. Блоґ складається з окремих записів, які додаються з плином часу. Записи демонструється у зворотно-хронологічному порядку. Тобто, спочатку ви отримуєте найновіші повідомлення. Крім того він діалогічний за своє природою і передбачає зворотний зв’язок між аудиторією та автором. Переважна більшість блоґів (99%) – це веб-сайти, у яких основна значуща частина – текст. Проте блоґ може існувати у вигляді зображень, звуків або відео без жодного писаного слова. А е-пошта чи RSS дозволять обійтися без сайту. Теоретично у жанрі блоґа можна творити навіть в офлайні: розміщувати повідомлення на дошках оголошень, залишаючи місце для коментарів, або вести стилізовану рубрику в журналі.
Додав: --Тарануха Сергій Валерійович 01:28, 14 березня 2011 (EET)
Блоґ (Блог, англ. blog, від web log, «мережевий журнал чи щоденник подій») — це веб-сайт, головний зміст якого — записи, зображення чи мультимедіа, що регулярно додаються. Для блоґів характерні короткі записи тимчасової значущості. Блоґерами називають людей, які є авторами блоґів. Сукупність усіх блоґів в Інтернеті створює блоґосферу. Популярність блогосфери обумовлена насамперед можливістю використання таких недоступних раніше інструментів, як RSS, trackback та ін. Блоґ – це авторський твір, де автор висловлює власне ставлення і суб’єктивні думки з приводу. Мова ведеться від першої особи. Блоґи бувають колективні, але у складових частин завжди свої автори. Блоґ складається з окремих записів, які додаються з плином часу. Записи демонструється у зворотно-хронологічному порядку. Тобто, спочатку ви отримуєте найновіші повідомлення. Крім того він діалогічний за своє природою і передбачає зворотний зв’язок між аудиторією та автором. Переважна більшість блоґів (99%) – це веб-сайти, у яких основна значуща частина – текст. Проте блоґ може існувати у вигляді зображень, звуків або відео без жодного писаного слова. А е-пошта чи RSS дозволять обійтися без сайту. Теоретично у жанрі блоґа можна творити навіть в офлайні: розміщувати повідомлення на дошках оголошень, залишаючи місце для коментарів, або вести стилізовану рубрику в журналі.
Додала: --Кириленко Таня 12:06, 16 березня 2011
Вікі-проекти (в тому числі й Вікіпедія)
Вікіпедія- це відкрита багатомовна онлайнова енциклопедія, що побудована на Вікі-технології. Англомовна Вікіпедія- це найбільш повна енциклопедія у світі, що охоплює усі галузі знання. Вікіпедія є дуже динамічним проектом, щодня тисячі статей змінюються мільйонами користувачів по всьому світу, забезпечуючи виключну актуальність інформаційного змісту цієї енциклопедії.--Шапошнікова Надія 15:21, 25 березня 2011 (EET)
Інтернет-магазини
Інтернет-аукціони
Електронна пошта та списки розсилки
Список розсилки (англ. mailing list, англ. mail-list) — сервіс Інтернет що надає можливість об'єднати певну кількість людей в єдину закриту групу розсилки. Це практично єдиний сервіс, який не має власного протоколу та програми-клієнта і працює винятково через електронну пошту. При цьому e-mail адреси учасників приховані, а спілкування між ними відбувається через єдину e-mail адресу. Кожному, хто бажає стати учасником списку розсилок чи від'єднатись від нього, достатньо написати листа на адресу списку.
Лист, якого посилають на адресу списку розсилки, автоматично розповсюджується поміж усіма учасниками списку розсилки, не вимагаючи від автора знати адрес усіх зацікавлених осіб. Новий учасник такого списку може одразу включатись в дискусію, не збираючи адреси всіх інших учасників. Також відпадає потреба щоразу складати перелік адрес, на які має прийти лист. ==Додала==: Галина Герасимчук
Групи новин (в основному, Usenet)
Файлообмінні мережі
Файлообмінні мережі це сукупні назви мереж для сумісного використання файлів. Часто в основі файлообмінних мереж знаходяться однорангові комп’ютерні мережі, засновані на подібності всіх файлів даної мережі обміну файлів, тобто кожен з учасників є одночасно клієнтом (споживачем інформації), і сервером (постачальником інформації).
Загальні принципи роботи файлообмінника полягають у наступному:
– користувач завантажує програму на свій комп’ютер;
– дає доступ іншим користувачам до частини своїх ресурсів;
– в кожній такій програмі наявний пошук, який знаходить ресурси, котрі знаходились на комп’ютерах інших користувачів в вільному доступі до завантаження.
--МЮВ 11:40, 13 березня 2011 (EET)
Интернет-радио
Интернет-радио или веб-радио — группа технологий передачи потоковых аудиоданных через сеть Интернет. Также в качестве термина интернет-радио или веб-радио может пониматься радиостанция, использующая для вещания технологию потокового вещания в Интернет. [править] Технологии, используемые интернет-радио
В технологической основе системы лежит три элемента:
1. Станция — генерирует аудиопоток (либо из списка звуковых файлов, либо прямой оцифровкой с аудио карты, либо копируя существующий в сети поток) и направляет его серверу. (Станция потребляет минимум трафика, потому что создаёт один поток)
2. Сервер (повторитель потока) — принимает аудиопоток от станции и перенаправляет его копии всем подключенным к серверу клиентам, по сути является репликатором данных. (Трафик сервера пропорционален количеству слушателей + 1)
3. Клиент — принимает аудиопоток от сервера и преобразует его в аудиосигнал, который и слышит слушатель интернет-радиостанции. Можно организовывать каскадные системы радиовещания, используя в качестве клиента повторитель потока. (Клиент, как и станция, потребляет минимум трафика. Трафик клиента-сервера каскадной системы зависит от количества слушателей такого клиента.)
Додала: Куксенко Катерина