Відмінності між версіями «Публікації»

Версія за 10:20, 28 березня 2011

Молодіжні субкультури Японії - ряд субкультур серед японської молоді, що виділяються власною філософією, стилем одягу та музичними вподобаннями. З цими субкультурами також часто пов'язують термін «Японська вулична мода», іноді ці терміни заміщають один одного. Більшість субкультур з'явилося як протест проти традиційних японських ідеалів краси і соціальних підвалин.

Сучасні молодіжні субкультури

Центрами японського молодіжного життя є райони Харадзюку, де з'явилися стилі Лоліта і Фрутс, Сібуя - батьківщина гяру і Акіхабара - мекки сучасної аніме-культури. На даний момент виділяють кілька основних напрямів.

Visual kei

Visual kei (яп. ヴィジュアル 系 - Відзюару Кей?, «Візуальний стиль», «Візуал Кей») - жанр японської музики, що виник на базі японського року у результаті змішання його з глем-роком, металом і панк- роком у 1980-х роках. «Visual kei» буквально означає «візуальний стиль». Так називається напрям в японській рок-музиці, що виділяється використанням макіяжу, складних зачісок, яскравих костюмів і часто андрогинной естетики

Засновниками даного стилю в Японії були такі групи, як X Japan, Buck-Tick, Luna Sea, Malice Mizer та інші, великий вплив на які надали західні глем-рок-групи. Суть стилю visual kei полягає в тому, щоб донести частина душі і свого таланту не тільки через музику, а й через зовнішній вигляд: музика і зовнішній вигляд об'єднуються і несуть загальний зміст, шокуючи і залучаючи таким чином слухачів. Центральне місце в естетиці Visual kei займає андрогинний ідеал людини. З точки зору японця жіночний чоловік, що користується макіяжем, не гей, а якраз навпаки - дамський угодник. Навколо visual kei сформувалася субкультура, рушійною силою якої стало ядро фанаток груп цього напрямку, які використовували імідж улюблених музикантів: у більшості своїй - чоловіків, які, у свою чергу, використовували жіночі макіяж і одяг.

Особливості зовнішності та естетики

Спочатку зовнішній образ ніс характер епатажу. Так X Japan носили надвисокі фарбовані в червоний колір ірокези. Але з появою колективу Malice Mizer, у моду стала входити жіночність. Оскільки в японському театрі кабукі роль жінок переважно грали чоловіки, то поступово чоловіча жіночність стала дуже популярна в Японії. Так м'яка, жіночна зовнішність багатьох виконавців Віжуал кея стала основним принципом зовнішності японських рок-музикантів, що потім було культивовано у напрямку Осяре Кей, найпопулярнішого серед дівчат. У напрямку Наґойя Кей, навпаки, основний акцент робиться на епатаж та шокування слухачів. Особливо в цьому відома група cali ≠ gari яка незабаром стала основоположником ероґуро-руху. Коте ж залишилося базуватися на ідеалі 90-років, і в основному через образи музикантів звеличується похмурість та готичні ідеали краси, при цьому продовжуючи фарбувати волосся в неприродні кольори і рясно використовувати фетиш естетику. У наш час більшість музикантів використовує Віжуал кей для більшого втілення ідеї своєї творчості та її свободи:Для мене, це щось більше ніж виступати у гримі. Група, з якою я грав, навчаючись у школі, не мала нічого спільного з visual kei. Приблизно в той же час я побачив статтю в журналі, де хтось із виконавців, які відносять до visual kei, говорив: «Ми хочемо, щоб нас цінували за нашу музику». Тоді я подумав: «Якщо вони так думають, тоді навіщо використовують макіяж?». Коли ж я почав грати в visual kei групі, я дуже добре зрозумів, про що говорили ті виконавці, але я також зрозумів, що почуття звичайного слухача далекі від подібних думок. Так що тепер Megamasso виступають у гримі, і наш зовнішній вигляд підкреслює те, що ми робимо так, як нам подобається, і будемо продовжувати працювати в тому ж ключі. Ryouhei з Megamasso Я ношу сукні тому, що традиційно жінки носять сукні, а чоловіки штани. Мені не подобаються такі традиції. Я думаю, що це чудово, якщо літній чоловік носить плаття. Якщо він хоче носити його, то добре, нехай носить. Будь-яка людина повинна мати можливість носити те, що вона хоче, і, одягаючи сукню, я показую світу, що це можливо. Я хочу стати для людей приводом, який дозволить сказати — "О! Та він носить плаття! Може це зручно? Треба спробувати ". Для цього я ношу сукні і виступаю .. відомий співак Kaya

Гяру Гяру (яп. ギャル) - Японська транскрипція gal з спотвореного англійської дівчина (англ. Girl). Термін може означати як популярну серед дівчат японську субкультуру, так і сам спосіб життя. Назва походить від рекламного слогана 1970-х років марки джинсів «GALS» («Я не можу жити без чоловіків»), який став девізом молодих дівчат. Пік субкультури припав на 1990-і роки. У даний момент під гяру розуміється ряд молодіжних субкультур, переважно дівчат. Вони виділяються легковажним і позитивним мисленням, любов'ю до яскравої модному одязі, а також особливими ідеалами краси. До субкультурі гяру також можуть належати чоловіки, так звані Гяруо. З самого своєї появи гяру стали одним з найважливіших елементів японської вуличної моди. Стилі Когяру, Гангур та інші є напрямками в моді гяру, а не навпаки; також вони не є окремими субкультурами. Харадзюку

Район Харадзюку (яп. 原宿) відомий як культове місце японської вуличної моди. Перш за все цей район відомий за англ. Harajuku Girls - молодіжної субкультури, відомої своїми яскравими костюмами, безліччю аксесуарів та «поєднанням не поєднаного». Цей напрямок може поєднувати в собі як готику і кіберпанк, так і клубні неонові кольору. Окремо можна також виділити «панк-напрям», які включають ланцюга, картаті і шкіряні штани, і інші рок-атрибути.