Відмінності між версіями «Спеціалізовані системи імітаційного моделювання обчислювальних мереж»

Матеріал з Вікі ЦДУ
Перейти до: навігація, пошук
Рядок 8: Рядок 8:
  
 
Системи імітаційного моделювання зазвичай включають також набір засобів для підготовки вихідних даних про досліджувану мережу - попередню обробку даних про топології мережі і вимірюваний трафік. Ці засоби можуть бути корисні, якщо моделююча мережа є варіантом існуючої мережі і є можливість провести в ній вимір трафіку та інших параметрів, потрібних для моделювання. Крім того, система постачається засобами для статистичної обробки отриманих результатів моделювання.<br>
 
Системи імітаційного моделювання зазвичай включають також набір засобів для підготовки вихідних даних про досліджувану мережу - попередню обробку даних про топології мережі і вимірюваний трафік. Ці засоби можуть бути корисні, якщо моделююча мережа є варіантом існуючої мережі і є можливість провести в ній вимір трафіку та інших параметрів, потрібних для моделювання. Крім того, система постачається засобами для статистичної обробки отриманих результатів моделювання.<br>
 +
NETSIMULATOR  призначений для моделювання мереж з пакетною комутацією і різними методами маршрутизації пакетів.
 +
 +
NETSIMULATOR дозволить розробникові або обслуговуючому персоналу мережі моделювати поведінку мережі, змінюючи: топологію мережі, спосіб маршрутизації пакетів, пропускні спроможності будь-якого каналу мережі, навантаження на мережу (інтенсивності вхідних потоків), довжини пакетів і розподіл числа пакетів в одному повідомленні, розміри пам’яті на вузлах комутації, обмеження на максимальний час перебування повідомлень в мережі, пріоритети різних повідомлень..
 +
 +
Система дозволяє моделювати такі методи маршрутизації пакетів, як метод рельєфів, метод форда, метод Дейкстри, метод Берена, метод обміну затримками пакетів між вузлами мережі, метод Галлагера, метод рішення рівнянь Беллмана (для спеціального виду мережі), а також випадкову маршрутизацію, протоколи RIP, EGP, IGRP, BGP, OSPF і т.п.
 +
Більшість методів реалізована в нерандомизированной і рандомізірованной модифікаціях.
 +
 +
Система використовує принцип розділення повідомлень на типи, що розрізняються по довжинах і пріоритетах пакетів, розподілом їх числа, інтенсивностям вхідних потоків і т.д.
 +
 +
В результаті роботи моделі виходить інформація про:
 +
 +
    * середніх затримках (часах доставки) повідомлень різних типів;
 +
    * гістограмах і функціях розподілу затримки (часу доставки) повідомлень;
 +
    * гістограмах щільності і функцій розподілу зайнятої пам’яті по вузлах комутації;
 +
    * кількостях повідомлень різних типів, що дійшли до адресата;
 +
    * кількостях відмов в доставці повідомлень з різних причин (брак пам’яті, перевищення допустимого часу перебування в мережі і т.д.);
 +
 +
В процесі моделювання, за бажанням користувача можливе заповнення “журналу реєстрації подій мережі” для подальшого статистичного аналізу.
 
Перейти до [[Засоби аналізу та оптимізації мереж]]
 
Перейти до [[Засоби аналізу та оптимізації мереж]]
  
 
[[category:Комп'ютерні мережі]]
 
[[category:Комп'ютерні мережі]]

Версія за 13:50, 28 грудня 2010

Існують спеціальні, орієнтовані на моделювання обчислювальних мереж програмні системи, у яких процес створення моделі спрощений. Такі програмні системи самі генерують модель мережі на основі вихідних даних про її топології і використовувані протоколи, про интенсивності потоків запитів між комп'ютерами мережі, протяженності ліній зв'язку, про типи які використовуються в устаткуванні та додатків. Програмні системи моделювання були вузько спеціалізованими і універсальними, які дозволяють імітувати мережі найрізноманітніших типів. Якість результатів моделювання значною мірою залежить від точності вихідних даних про мережі, переданих в імітаційне моделювання.

Програмні системи моделювання мереж - інструмент, який може знадобитися будь-якому администратору корпоративної мережі, особливо при проектуванні нової мережі або кардинальних змін в уже існуючій. Продукти цієї категорії дозволяють перевірити наслідки впровадження тих чи інших рішень ще до оплати придбаного устаткування. Звісно, більшість цих програмних пакетів коштують досить дорого, й можлива економія може бути теж істотною.

Програми імітаційного моделювання мережі використовують у своїй роботі інформацію про просторовому розташуванні мережі, число вузлів, конфігурацію зв'язків, швидкості передачі даних, використовуваних протоколах і типі устаткування, а також про виконувані в мережі додатки.

Зазвичай имитаційна модель будується не з нуля. Існують готові імітаційні моделі основних елементів мереж: найпоширеніших типів маршрутизаторів, каналів зв'язку, методів доступу, протоколів тощо. Ці моделі окремих елементів мережі створюються на підставі різних даних: результатів тестових випробувань реальних пристроїв, аналізу принципів їхньої роботи, аналітичних співвідношень. У результаті створюється бібліотека типових елементів мережі, які можна налаштовувати за допомогою заздалегідь передбачених в моделях параметрів.

Системи імітаційного моделювання зазвичай включають також набір засобів для підготовки вихідних даних про досліджувану мережу - попередню обробку даних про топології мережі і вимірюваний трафік. Ці засоби можуть бути корисні, якщо моделююча мережа є варіантом існуючої мережі і є можливість провести в ній вимір трафіку та інших параметрів, потрібних для моделювання. Крім того, система постачається засобами для статистичної обробки отриманих результатів моделювання.
NETSIMULATOR призначений для моделювання мереж з пакетною комутацією і різними методами маршрутизації пакетів.

NETSIMULATOR дозволить розробникові або обслуговуючому персоналу мережі моделювати поведінку мережі, змінюючи: топологію мережі, спосіб маршрутизації пакетів, пропускні спроможності будь-якого каналу мережі, навантаження на мережу (інтенсивності вхідних потоків), довжини пакетів і розподіл числа пакетів в одному повідомленні, розміри пам’яті на вузлах комутації, обмеження на максимальний час перебування повідомлень в мережі, пріоритети різних повідомлень..

Система дозволяє моделювати такі методи маршрутизації пакетів, як метод рельєфів, метод форда, метод Дейкстри, метод Берена, метод обміну затримками пакетів між вузлами мережі, метод Галлагера, метод рішення рівнянь Беллмана (для спеціального виду мережі), а також випадкову маршрутизацію, протоколи RIP, EGP, IGRP, BGP, OSPF і т.п. Більшість методів реалізована в нерандомизированной і рандомізірованной модифікаціях.

Система використовує принцип розділення повідомлень на типи, що розрізняються по довжинах і пріоритетах пакетів, розподілом їх числа, інтенсивностям вхідних потоків і т.д.

В результаті роботи моделі виходить інформація про:

   * середніх затримках (часах доставки) повідомлень різних типів;
   * гістограмах і функціях розподілу затримки (часу доставки) повідомлень;
   * гістограмах щільності і функцій розподілу зайнятої пам’яті по вузлах комутації;
   * кількостях повідомлень різних типів, що дійшли до адресата;
   * кількостях відмов в доставці повідомлень з різних причин (брак пам’яті, перевищення допустимого часу перебування в мережі і т.д.);

В процесі моделювання, за бажанням користувача можливе заповнення “журналу реєстрації подій мережі” для подальшого статистичного аналізу. Перейти до Засоби аналізу та оптимізації мереж