Відмінності між версіями «Ерна Шнайдер Гувер»

Версія за 13:35, 9 березня 2022

Ерна Шнайдер Гувер (англ. Erna Schneider Hoover;нар. 19 червня 1926) — американська математикиня, що здобула популярність завдяки винаходу комп'ютеризованого методу розподілу дзвінків, який, згідно з деякими думками, «став революцією в сучасній комунікації». Цей метод дозволяє автоматичній телефонній станції контролювати рівень завантаження колл-центру і ранжувати дзвінки за пріоритетом, що забезпечує більш ефективну роботу в години пікової кількості дзвінків.

Відомості із біографії

Ерна Шнайдер народилася 19 червня 1926 р. в Ірвінгтоні, штат Нью-Джерсі, США. Її сім’я мешкала в Саут-Оранж, її батько був стоматологом, а мати вчителькою. У неї був молодший брат, який помер від поліомієліту у віці п’яти років. Вона любила плавання, вітрильний спорт, веслування на каное, і починаючи з раннього віку, цікавилася наукою. Одного дня Ерна прочитала біографію Марії Кюрі, яка підказала їй, що вона може досягти успіху в науковій галузі, незважаючи на поширені на той час уявлення про гендерні ролі. Закінчила Колумбійську середню школу в місті Клен у 1944 році. Далі Гувер навчалася у коледжі Уеллслі, де вивчала класичну та середньовічну філософію та історію. Закінчила коледж в 1948 р. з відзнакою. Після отримання диплому бакалавра, була прийнята до елітного товариства Фі Бета Каппа, і нагороджена почесним званням «Durant Scholar". Ерна Шнайдер Гувер здобула ступінь доктора філософії в Єльському університеті в 1951 році. У 1953 році Ерна вийшла заміж за Чарльза Вілсона Гувера.

Кар'єра

З 1951 по 1954 Ерна Шнайдер Гувер обіймала посаду професора в Суортмор-коледжі, і викладала філософію та логіку. Однак безстроковий контракт на посаду їй отримати не вдалося, згідно з деякими даними, причиною невдачі став її гендер і сімейне становище.

У 1954 році Гувер влаштувалася до Лабораторії Белла на посаду старшого технічного співробітника, а в 1996 році отримала підвищення. Внутрішня програма підготовки в Лабораторіях Белла була «еквівалентна отримання ступеня магістра з інформатики».

Використовуючи свої пізнання в символічній логіці та теорії зворотного зв'язку, Ерна Шнайдер Гувер перепрограмувала механізм управління колл-центром таким чином, щоб дані про дзвінки могли впливати на роботу всієї системи. Раніше для того, щоб контролювати, з якою частотою надходять дзвінки в той чи інший період часу використовувалися методи комп'ютерної електроніки. Згідно з методом Гувер, процеси введення-виведення даних тепер розглядалися системою як більш пріоритетні порівняно процесами, спрямованими, наприклад, на записи розмов або тарифікацію. Це дозволило комп'ютеру регулювати надходження дзвінків до колл-центру, що, в свою чергу, значно знизило ймовірність перевантаження. Такий механізм роботи став відомий як контроль з допомогою встановленої програми.

Згідно з деякими джерелами, ідея створення такої системи прийшла до Гувер, коли вона лежала в лікарні після народження другої дочки. "На мій погляд, це було прагматичним рішенням ... Я розробила виконавчу програму, яка дозволила справлятися з ситуаціями, коли дзвінків було занадто багато; тепер система не виходила з ладу, а продовжувала ефективно працювати. По суті, ця програма була розроблена, щоб при підвищенні навантаження система перестала розводити руками і виходити у вікно."

У листопаді 1971 року Ерна Шнайдер Гувер запатентувала свій винахід, названий «Система моніторингу зі зворотним зв'язком для обробки даних за допомогою встановленої програми» (Feedback Control Monitor for Program Stored Data Processing System); її патент, який отримав номер 3,623,007, став одним з перших, що зареєстрував право власності на програмне забезпечення. Заявку на нього Ерна Шнайдер Гувер подала в 1967 році, а сам патент отримала через чотири роки. Завдяки своєму винаходу Гувер стала першою жінкою, що зайняла посаду керівника технічного відділу в Лабораторіях Белла. У 1987 році вона очолила відділ операційної підтримки. Навіть зараз, у двадцять першому столітті, принципи її винаходи використовуються в роботі телекомунікаційного обладнання.

В Лабораторіях Белла, де Ерна Гувер пропрацювала більше 32 років, її називають новаторкою, яка відкрила жінкам дорогу в сферу комп'ютерних технологій. Їй належить один з перших патентів на комп'ютерне програмне забезпечення. У 2008 році вона стала членом Національної зали слави винахідників.

Гувер працювала з різними високорівневими додатками, наприклад, з програмами управління радіолокаційною системою протиракетної оборони «Safeguard», призначеною для перехоплення міжконтинентальних балістичних ракет. Її відділ займався розробкою методів штучного інтелекту, великих баз даних, програм, які здійснюють транзакції, для роботи великих телефонних мереж.