Відмінності між версіями «Портфоліо штучний інтелект»
8464595 (обговорення • внесок) (Створена сторінка: Штучний інтелект Шту́чний інтеле́кт (англ. Artificial intelligence, AI) — розділ комп'ютерної лінгв...) |
8464595 (обговорення • внесок) |
||
Рядок 1: | Рядок 1: | ||
Штучний інтелект | Штучний інтелект | ||
+ | Зміст | ||
+ | 1 Штучний інтелект | ||
+ | 2 Загальний опис | ||
+ | 2.1 Підходи, напрямки і мета | ||
+ | 2.2 Непопулярні підходи | ||
+ | 2.3 Підходи до вивчення | ||
+ | 3 Напрями досліджень | ||
+ | 4 Мета | ||
+ | 4.1 Планування | ||
+ | 4.2 Машинне навчання | ||
+ | 5 Обробка природної мови та машинний зір | ||
+ | 5.1 Обробка природної мови | ||
+ | 5.2 Задачі та обмеження | ||
+ | 5.3 Машинний зір | ||
+ | 6 Історія і сучасний стан | ||
Шту́чний інтеле́кт (англ. Artificial intelligence, AI) — розділ комп'ютерної лінгвістики та інформатики, що опікується формалізацією проблем та завдань, які подібні до дій, які виконує людина. | Шту́чний інтеле́кт (англ. Artificial intelligence, AI) — розділ комп'ютерної лінгвістики та інформатики, що опікується формалізацією проблем та завдань, які подібні до дій, які виконує людина. | ||
Версія за 07:58, 26 травня 2020
Штучний інтелект
Зміст 1 Штучний інтелект 2 Загальний опис 2.1 Підходи, напрямки і мета 2.2 Непопулярні підходи 2.3 Підходи до вивчення 3 Напрями досліджень 4 Мета 4.1 Планування 4.2 Машинне навчання 5 Обробка природної мови та машинний зір 5.1 Обробка природної мови 5.2 Задачі та обмеження 5.3 Машинний зір 6 Історія і сучасний стан Шту́чний інтеле́кт (англ. Artificial intelligence, AI) — розділ комп'ютерної лінгвістики та інформатики, що опікується формалізацією проблем та завдань, які подібні до дій, які виконує людина.
Загальний опис
У більшості випадків алгоритм розв'язання завдання невідомий наперед. Точного визначення цієї науки немає, оскільки у філософії не розв'язано питання про природу і статус людського інтелекту. Немає і точного критерію досягнення комп'ютером «розумності», хоча перед штучним інтелектом було запропоновано низку гіпотез, наприклад, тест Тюрінга або гіпотеза Ньюела-Саймона. Нині існує багато підходів як до розуміння задач штучного інтелекту, так і до створення інтелектуальних систем.
Одна з класифікацій виділяє два підходи до розробки штучного інтелекту:
низхідний, семіотичний — створення символьних систем, що моделюють високорівневі психічні процеси: мислення, судження, мову, емоції, творчість тощо; висхідний, біологічний — вивчення штучних нейронних мереж і еволюційні обчислення, що моделюють інтелектуальну поведінку на основі менших «неінтелектуальних» елементів. Ця наука пов'язана з психологією, нейрофізіологією, трансгуманізмом та іншими. Як і всі комп'ютерні науки, вона використовує математичний апарат. Особливе значення для неї мають філософія і робототехніка.
Штучний інтелект — дуже молода галузь досліджень, започаткована 1956 року. Її історичний шлях нагадує синусоїду, кожен «зліт» якої ініціювався деякою новою ідеєю. На сьогодні її розвиток перебуває на «спаді»[джерело?], і поступається застосуванню вже досягнутих результатів в інших областях науки, промисловості, бізнесі та навіть у повсякденному житті.
Підходи, напрямки і мета