Відмінності між версіями «Мультимедия ЛАБ 5 КН17Б Устенко В.О.»
Матеріал з Вікі ЦДУ
3325152 (обговорення • внесок) (→Формати аудіо зі стисненням з втратами) |
3325152 (обговорення • внесок) (→Формати аудіо зі стисненням без втрат) |
||
Рядок 32: | Рядок 32: | ||
===Формати аудіо зі стисненням без втрат=== | ===Формати аудіо зі стисненням без втрат=== | ||
+ | *FLAC (.flac) — свободный кодек из проекта Ogg | ||
+ | *Lossless Audio (.la) | ||
+ | *Lossless Predictive Audio Compression (LPAC; .pac) | ||
+ | *Apple Lossless (.m4a) | ||
+ | *Monkey's Audio (.ape) | ||
+ | *OptimFROG (.ofr)[1] | ||
+ | *RKAU (.rka)[2] | ||
+ | *Shorten (.shn) | ||
+ | *TTA — True Audio, свободный кодек | ||
+ | *TAK (.tak) — Tom’s lossless Audio Kompressor | ||
+ | *WavPack (.wv) | ||
+ | *Windows Media Audio 9 Lossless (.wma) | ||
+ | *ADX — формат звука с максимальным битрейтом 1 Гбит/с | ||
+ | *PXD (.pxd) - формат компании PXD Media. Один из первых аудиокодеков без потерь (1997). Используется в музыкальных конструкторах EJAY и других. | ||
+ | |||
===Формати аудіо безстиснення === | ===Формати аудіо безстиснення === |
Версія за 20:57, 7 травня 2020
Зміст
Вивчення представлення звуку
Музика
Музика (від грец. μουσική — мистецтво муз) — мистецтво організації музичних звуків, насамперед у часовій (ритмічній), звуковисотній та тембровій шкалі. Музичним може бути практично будь-який звук з певними акустичними характеристиками, які відповідають естетиці тієї чи іншої епохи, та може бути відтвореним. Джерелами такого звуку можуть бути: людський голос, музичні інструменти, електричні генератори тощо.
Музичний звук
Основним елементом музичного мистецтва є музичний звук. Властивості звуку вивчає музична акустика та елементарна теорія музики. Суб'єктивні особливості сприйняття звуку людиною дозволяють виділити чотири основні властивості музичного звуку — звуковисотність, тембр, гучність та тривалість.
- Висота звуку залежить від частоти звукових коливань і може бути виражена з різним ступенем ясності, у залежності від чого розрізняють звуки визначеної і невизначеної висоти. Більшість використовуваних у музиці звуків — це звуки визначеної висоти, які можна охарактеризувати частотою коливань їх основного тону і зафіксувати як ноту, у теорії музики вони також називаються тонами. Поряд зі звуками з визначеною висотою, у музиці використовуються і звуки з невизначеною висотою — є звуки ряду ударних музичних інструментів (наприклад барабанів), деякі синтетичні звуки та шумові ефекти. Середньостатистична людина чує коливання, передані по повітрю, у діапазоні частот від 16—20 Гц до 15—20 кГц. Звук нижче діапазону чутності людини називають інфразвуком; вище: до 1 ГГц, — ультразвуком, від 1 ГГц — гіперзвуком. Представники тваринного світу здатні сприймати звуки в значно ширшому діапазоні частот. Кажани для орієнтації та знаходження здобичі використовують звуки в діапазоні 20-120 кГц. Дельфіни, наприклад, використовують для орієнтації та полювання звуки з частотою понад 100 кГц. Значно вищі 20 кГц частоти здатні сприймати і собаки. Розрізняють поздовжні й поперечні звукові хвилі залежно від співвідношення напрямку поширення хвилі й напрямки механічних коливань часток середовища поширення.
- Тембр звуку залежить від форми коливань джерела звуку і визначається кількістю та інтенсивністю обертонів, що утворюють гармонічний ряд. Тембральне різнобарв'я музики визначається багатоманіттям музичних інструментів та прийомами гри на них. Тембр також є важливою характеристикою співацького голосу.
- Гучність звуку характеризується як слухове уявлення про силу звука, що виникає у свідомості людини під час сприйняття звука. В абсолютному вимірі звучання музики може досягати сили 100 дБ на симфонічному концерті і 120 дБ на концертах рок-музики. Натомість, у музичній практиці важливіше значення має умовне співвідношення рівнів сили звуку, яке називається динамікою і є одним з її виразових засобів.
- Тривалість звуку залежить від часу тривання коливального процесу і, як правило, позначається у відносних одиницях — музичних тривалостях, абсолютне значення яких залежить від темпу, у яких вони відтворюються.
Список цифровых аудиоформатов
Формати аудіо зі стисненням з втратами
- MP2 — MPEG-1/2 Layer 2 (Musicam)
- MP3 — MPEG-1/2/2.5 Layer 3
- Vorbis — проект Ogg, свободный, похож по принципам на MP3
- Speex — проект Ogg, свободный, сжатие голоса, низкий битрейт
- Opus — проект Ogg, свободный, передача звука по сети; основан на технологиях кодеков CELT и SILK.
- GSM-FR — GSM Full Rate, изначально для сотовых телефонов
- G.723.1 — один из базовых кодеков речевой IP-телефони
- G.729 — эффективный узкополосный речевой кодек IP-телефони
- Windows Media Audio (WMA)
- AAC (.m4a, .mp4, .m4p, .aac) — Advanced Audio Coding, часто в контейнере MPEG-4
- Musepack — Musepack (MPC)
- TwinVQ — Yamaha TwinVQ (VQF)
- RealAudio (RA, RM)
- OTS Audio File — похож на MP3
- SWA — Macromedia Shockwave Audio; сжатие как в MP3 с дополнительными заголовками для Macromedia Director
Формати аудіо зі стисненням без втрат
- FLAC (.flac) — свободный кодек из проекта Ogg
- Lossless Audio (.la)
- Lossless Predictive Audio Compression (LPAC; .pac)
- Apple Lossless (.m4a)
- Monkey's Audio (.ape)
- OptimFROG (.ofr)[1]
- RKAU (.rka)[2]
- Shorten (.shn)
- TTA — True Audio, свободный кодек
- TAK (.tak) — Tom’s lossless Audio Kompressor
- WavPack (.wv)
- Windows Media Audio 9 Lossless (.wma)
- ADX — формат звука с максимальным битрейтом 1 Гбит/с
- PXD (.pxd) - формат компании PXD Media. Один из первых аудиокодеков без потерь (1997). Используется в музыкальных конструкторах EJAY и других.