|
|
| Рядок 11: |
Рядок 11: |
| | ''' | | ''' |
| | ==Опис проблеми== | | ==Опис проблеми== |
| − | Створення образотворчого контенту вже давно не прерогатива людей.
| |
| − | «Яка цікава репродукція Джоконди ... - Та що ви, Людмила Прокопівна! Це ж наше обчислювальну машину Боровских запрограмував. Вже місяць висить », - говорила секретарка Вірочка у фільмі « Службовий роман », знятому в далекому 1977 році.
| |
| − | а секретарка Вірочка у фільмі « Службовий роман », знятому в далекому 1977 році.
| |
| − | [[Файл:искусство-и-робототехническая-концепция-искусственного-интеллекта-130292196.jpg|міні]]
| |
| − |
| |
| − | Сучасне AI-творчість зробило крок набагато далі. Його видатні зразки можна побачити на майданчику Ai Artists, створеної куратором Марни Бенні. Наприклад, перформанси художниці Сугвен Чунг, яка спочатку навчає ШІ на власних малюнках, а потім влаштовує арт-вистави разом з машинної версією себе. Роботи Девіда Янга, який на своїх фотографіях вчить комп'ютер зображати квіти. Серію картинок «Нейрозоопарк» Софії Креспо, що зображують неіснуючі організми. Прикладів - десятки.
| |
| − |
| |
| − | Сьогодні digital-художники на пару з нейросетями створюють речі, здатні позмагатися зі «старими майстрами» за гроші колекціонерів. Так, в жовтні 2018 року штучний інтелект офіційно вступив на територію арт-світу: вперше в історії аукціонний будинок продав картину, належить пензлю нейромережі. З молотка пішов «Портрет Едмонд Белламі» - твір арт-групи Obvious, що працює під гаслом «Творчість не тільки для людей». Спочатку картина оцінювалася в $ 7-10 тисяч, а в підсумку була продана за $ 432 тис.І хоча це далеко не ті суми, за які викуповують Малевича або Пікассо, вона вже наздоганяє вартість самознищенної «Дівчата з повітряною кулею» Бенксі, проданої за $ 1,4 млн.
| |
| − | [[Файл:1548241041150969727.jpg|середня]]
| |
| − |
| |
| − | Уже через півроку після «Едмонда Белламі» на аукціон вийшло друге творіння штучного розуму. Їм стала інсталяція «Спогади перехожих», оцінена в £ 30-40 тисяч. У ній нейросеть в режимі реального часу генерує нескінченний потік унікальних портретів. Автор роботи - художник Маріо Клінгеманн, один з піонерів використання штучного інтелекту, машинного навчання та нейромереж в мистецтві. За його словами, людині складно придумати щось нове, а нейросеть допомагає створювати дійсно цікаві речі.
| |
| − | [[Файл:moyo.jpeg|міні]]
| |
| − |
| |
| − | Художники активно використовують генеративно-змагальні мережі в творчих цілях. Результатом є роботи, які іноді об'єднують терміном «ганізми» (GANism). Іноді такі роботи викликають захоплення, іноді - ефект «зловісної долини» (коли об'єкт, який виглядає і діє майже як людина, але з деякими відхиленнями від норми, викликає неприязнь і огиду у людей-спостерігачів). Як наприклад зображення в стилі ню, отримані Роббі Барратье і його алгоритмом, вивчив 10 000 зображень оголених тіл. «Люди на них вийшли у вигляді сюрреалістичних згустків плоті з довільно зростаючими вусиками і кінцівками. Цікаво, невже машини бачать нас такими ... ».
| |
| | | | |
| | ==Блог до проекту== | | ==Блог до проекту== |
