Відмінності між версіями «Таблиця до проекту "Український щит",ПГФ,2019»
Матеріал з Вікі ЦДУ
8464774 (обговорення • внесок) |
8464774 (обговорення • внесок) |
||
| Рядок 7: | Рядок 7: | ||
|- | |- | ||
| Середньопридніпровський (Придніпровський) | | Середньопридніпровський (Придніпровський) | ||
| − | | | + | |На схід від Інгулецько-Криворізької шовної зони розміщується Середньопридніпровський мегаблок. У сучасній структурі УЩ він обмежений із заходу Криворізько-Кременчуцьким, зі сходу Оріхово-Павлоградським глибинними розломами. Південна й північна його границі збігаються із зонами крайових скидів (рис. 1.1). В цілому для центральної частини цього мегаблоку типова знижена (40-45 км) потужність земної кори перехідного типу [5]. Встановлено також [18], що під зеленокам'яними структурами потужність земної кори зменшується до 25-33 км. |
|- | |- | ||
| Подільський (Дністровсько-Бузький) | | Подільський (Дністровсько-Бузький) | ||
Версія за 23:00, 2 грудня 2019
Український щит
| Мегаблоки | опис |
|---|---|
| Середньопридніпровський (Придніпровський) | На схід від Інгулецько-Криворізької шовної зони розміщується Середньопридніпровський мегаблок. У сучасній структурі УЩ він обмежений із заходу Криворізько-Кременчуцьким, зі сходу Оріхово-Павлоградським глибинними розломами. Південна й північна його границі збігаються із зонами крайових скидів (рис. 1.1). В цілому для центральної частини цього мегаблоку типова знижена (40-45 км) потужність земної кори перехідного типу [5]. Встановлено також [18], що під зеленокам'яними структурами потужність земної кори зменшується до 25-33 км. |
| Подільський (Дністровсько-Бузький) | Розмір його на сучасному ерозійному зрізі 150 ´ 350 м, падіння на південь під кутом 45–50°. Інтрузив прориває граніти бердичівського комплексу віком 2050–2020 млн років, має з ними реакційні контакти і містить ксенокристи характерних для цих порід альмандину і біотиту . Вперше детально вивчено хімічний склад породоутворювальних мінералів дуніту – олівіну , хроміту , флогопіту , амфіболу і піроксену. Олівін представлений форстеритом (f = 9–11 %) з підвищеним вмістом NiO (в середньому 0,45 %) і низьким – CaO. Ортопіроксен за складом відповідає алюмоенстатиту і алюмобронзиту (Аl2О3 – 1,0–3,8%, f = 10–14 %). Клінопіроксен трапляється рідко і належить до діопсиду (f = 11–13 %) та малохромистого діопсиду (f = 4,3 %). Флогопіт переважно інтерстиційний, високомагнезіальний (МgО – 23–26 %, f = 4–8 %). |
| Подільський (Дністровсько-Бузький) | |
| Волинський (Північнозахідний) | |
| Приазовський | Являє крайню південно-східну частину Українського щита, що межує на півдні і південному заході з Причорноморської западиною, а на сході і північному сході - з Донецькою складчастою системою. На заході від суміжного Середньо-Придніпровського мегаблоку він відділяється Орехово-Павлоградській субмеридіональна шовного зоною шириною від 10 до 30 км. Кордоном між цими суміжними мегаблоками служить Орехово-Павлоградський розлом, що проходить по західному оздоблення шовного зони, яка включається до складу Приазовського мегаблоку. |
| Волинський (Північнозахідний) | |
| Бузько-Росинський (Росинсько-Тікичський) | |
| Інгульський (Кіровоградський) |
