Відмінності між версіями «Моє село»

Версія за 11:37, 30 жовтня 2019

Історія селища Нового Селище Нове виникло завдяки Кіровоградському чавуноливарному заводу, який почали будувати під тоді ще Кіровоградом у 70-х роках минулого століття. Хоча перший будинок (під №5) був зведений для співробітників саме обласної психіатрічної лікарні. А вже у 1977-му Нове отримало статус селища міського типу. Чавуноливарний завод був типовим дітищем радянської економіки. Який сенс будувати таке виробництво настільки далеко від родовищ сировини та пального, ніхто не може зрозуміти й донині. Але факт залишається фактом – збитковим завод став уже через десятиліття; криза посилилася в кінці 80-х. Проголошення незалежності стало вироком для ЧЛЗ в буквальному сенсі: усі зв’язки, які поєднували радянську економіку, було розірвано. Інвестувати ж у завод з такими особливостями ніхто не хотів. У результаті вже у середині 90-х років усе обладнання фактично вирізали на метал. Нині на цьому місці знаходиться кілька абсолютно порожніх корпусів.

Легенди селища Нового Такі тут теж є. Одна з них пов’язана з уже неіснуючим ливарним заводом. Один із його корпусів місцеві називають «Палацом привидів». Випотрошений «металістами» ще на початку 90-х, він має одну дуже дивну особливість – якщо кілька секунд дивитися в будь-яку точку, а потім відвести погляд, здається, що повз тебе хтось пробіг. Так само лякає візітерів дивна луна – найменший рух викликає дивний шелест, який множиться простором корпусу. Тому здається, що поряд одночасно шепочуть кількадесят чоловік

І куди ж без свого олігарха. Із селищем Новим тісно пов’язана доля «горілчаної» королеви Ганни Антоньєвої – саме тут вона жила кілька років поспіль. Наприкінці 90-х та почату 2000-их кожну п’яту пляшку горілки в Україні виробляла місцева корпорація «Артеміда». Кількасот новенців працювали на цьому підприємстві, отримуючи більш ніж достойну зарплатню. Правда, кінець був досить безславним. До цього часу мало хто може сказати, що насправді сталося з «Артемідою». Але можна констатувати – «горілчаної» імперії Ганни Антоньєвої більше нємає. За інсайдерською інформацію, жінка страждає на психічні розлади. Єдина пам’ять, яка залишилася від неї на селищі Новому – приватний будинок у вигляді замку. Нині він руйнується без догляду.

Ріст населення до 2001 року''

Більше інформації за селище тут [[1]]