Відмінності між версіями «Порівняння підходів до побудови мережі IP-телефонії»

Матеріал з Вікі ЦДУ
Перейти до: навігація, пошук
(Створена сторінка: '''''1.5.4 Порівняння підходів до побудови мережі IP-телефонії''''' В даний час для побудови д...)
 
Рядок 1: Рядок 1:
 
+
<div style="background: #33ccff">
 
+
'''Технологія VoIP'''
 +
<div style="background: #323ffbb">'''Розділ 1 Конвергенція мереж зв'язку'''</div>
 +
<center>
 +
----
 +
[[Мережа_на_базі_протоколу_SIP|<< 1.5.2 Мережа на базі протоколу SIP]]
 +
[[Розділ_1._Конвергенція_мереж_зв'язку|>Розділ 1.(Зміст)<]]
 +
[[Розділ_2._Мережеві_аспекти_IP-телефонії|Розділ 2. Мережеві аспекти IP-телефонії >>]]
 +
</center>
 +
</div>
 +
----
 
'''''1.5.4 Порівняння підходів до побудови мережі IP-телефонії'''''
 
'''''1.5.4 Порівняння підходів до побудови мережі IP-телефонії'''''
 
 
 
В даний час для побудови добре функціонуючих і сумісних з ТфОП мереж IP-телефонії підходять протоколи Н.323 і MGCP. Як вже зазначалося, протокол SIP дещо гірше взаємодіє з системами сигналізації, що використовуються в ТфОП (порівняльний аналіз протоколів Н.323 і SIP можна знайти у главі 7).<br>
 
В даний час для побудови добре функціонуючих і сумісних з ТфОП мереж IP-телефонії підходять протоколи Н.323 і MGCP. Як вже зазначалося, протокол SIP дещо гірше взаємодіє з системами сигналізації, що використовуються в ТфОП (порівняльний аналіз протоколів Н.323 і SIP можна знайти у главі 7).<br>
  
Рядок 13: Рядок 20:
 
Наведених у цій главі відомостей аж ніяк не достатньо для остаточних висновків щодо перспектив використання того або іншого протоколу IP-телефонії, хоча перше враження вже може скластися. У наступних розділах автори постараються представити більш глибокі відомості з даної тематики, проте зобов'язуються не нав'язувати читачеві якусь одну точку зору, а дати йому все необхідне для того, щоб він міг сам зробити належні висновки.<br>
 
Наведених у цій главі відомостей аж ніяк не достатньо для остаточних висновків щодо перспектив використання того або іншого протоколу IP-телефонії, хоча перше враження вже може скластися. У наступних розділах автори постараються представити більш глибокі відомості з даної тематики, проте зобов'язуються не нав'язувати читачеві якусь одну точку зору, а дати йому все необхідне для того, щоб він міг сам зробити належні висновки.<br>
 
<br>
 
<br>
 +
<div style="background: #33ccff">
 +
<center>
 +
----
 +
[[Мережа_на_базі_протоколу_SIP|<< 1.5.2 Мережа на базі протоколу SIP]]
 +
[[Розділ_1._Конвергенція_мереж_зв'язку|>Розділ 1.(Зміст)<]]
 +
[[Розділ_2._Мережеві_аспекти_IP-телефонії|Розділ 2. Мережеві аспекти IP-телефонії >>]]
 +
</center>
 +
</div>
 +
----
 +
--[[Користувач:Козінцев Олексій|Козінцев Олексій  36 гр.]] 11:28, 16 листопада 2010 (EET)

Версія за 11:28, 16 листопада 2010


1.5.4 Порівняння підходів до побудови мережі IP-телефонії В даний час для побудови добре функціонуючих і сумісних з ТфОП мереж IP-телефонії підходять протоколи Н.323 і MGCP. Як вже зазначалося, протокол SIP дещо гірше взаємодіє з системами сигналізації, що використовуються в ТфОП (порівняльний аналіз протоколів Н.323 і SIP можна знайти у главі 7).

Підхід, заснований на використанні протоколу MGCP, має досить важливою перевагою перед підходом, запропонованим ITU в рекомендації Н.323: підтримка контролером шлюзів сигналізації ОКС7 і інших видів сигналізації, а також прозора трансляція сигнальної інформації по мережі IP-телефонії. У мережі, побудованої на базі рекомендації Н.323, сигналізація ОКС7, як і будь-яка інша сигналізація, конвертується шлюзом в сигнальні повідомлення Н.225.0 (Q.931).
Основним недоліком третього з наведених у цьому параграфі підходів є незакінченість стандартів. Функціональні складові розподілених шлюзів, розроблені різними фірмами-виробниками телекомунікаційного обладнання, практично несумісні. Функції контролера шлюзів точно не визначені. Не стандартизовані механізми перенесення сигнальної інформації від шлюзу сигналізації до контролера і в зворотному напрямку. До недоліків можна віднести також відсутність стандартизованого протоколу взаємодії між контролерами. Крім того, протокол MGCP є протоколом управління шлюзами, але не призначений для управління з'єднаннями за участю термінального обладнання користувачів (IP-телефонів). Це означає, що в мережі, побудованої на базі протоколу MGCP, для управління термінальним устаткуванням повинен бути присутнім воротар або сервер SIP.
Варто також відзначити, що в існуючих програмах IP-телефонії, таких як надання послуг міжнародного та міжміського зв'язку, використовувати протокол MGCP (також, як і протокол SIP) недоцільно в зв'язку з тим, що переважна кількість мереж IP-телефонії сьогодні побудовано на базі протоколу Н.323. Оператору доведеться будувати окрему мережу IP-телефонії на базі протоколу MGCP (або SIP), що пов'язано зі значними капіталовкладеннями. У той же час, оператор зв'язку, що має обладнання стандарту Н.323, може приєднатися до існуючих мереж IP-телефонії.
В останньому із згаданих підходів (у проекті версії 4 рекомендації Н.323) ITU-Т ввів принцип декомпозиції шлюзів, використаний у третьому підході. Управління функціональними блоками розподіленого шлюзу буде здійснюватися контролером шлюзу - MGC (Media Gateway Controller) за допомогою протоколу MEGACO/H.248. У проекті версії 4 рекомендації Н.323 передбачена також можливість прозорої передачі сигналізації ОКС7 і інших видів сигналізації по мережах IP-телефонії та обробка сигналізації всіх видів придверний без перетворення в сигнальні повідомлення Н.225.0.

Наведених у цій главі відомостей аж ніяк не достатньо для остаточних висновків щодо перспектив використання того або іншого протоколу IP-телефонії, хоча перше враження вже може скластися. У наступних розділах автори постараються представити більш глибокі відомості з даної тематики, проте зобов'язуються не нав'язувати читачеві якусь одну точку зору, а дати йому все необхідне для того, щоб він міг сам зробити належні висновки.


--Козінцев Олексій 36 гр. 11:28, 16 листопада 2010 (EET)