Відмінності між версіями «Стаття до проекту "Штучний інтелект" Тютюнника Дениса»
7704255 (обговорення • внесок) |
7704255 (обговорення • внесок) |
||
| Рядок 113: | Рядок 113: | ||
| − | + | https://photos.app.goo.gl/9rFPDGztPJds6FtT7 | |
| − | |||
==Спілкування між учасниками проекту== | ==Спілкування між учасниками проекту== | ||
Версія за 12:28, 30 травня 2019
Зміст
Тема статті
"ЧИ МОЖЕ ШТУЧНИЙ ІНТЕЛЕКТ НАШКОДИТИ НАВМИСНО?"
Опис проблеми
Зараз, в сучасному світі постає таке питання: "Чи є загрозою для людини штучний інтелект?"
Почнемо з того, що дізнаємося все ж таки, що таке "штучний інтелект".
Шту́чний інтеле́кт (англ. Artificial intelligence, AI) — розділ комп'ютерної лінгвістики та інформатики, що опікується формалізацією проблем та завдань, які подібні до дій, які виконує людина.
У більшості випадків алгоритм розв'язання завдання невідомий наперед. Точного визначення цієї науки немає, оскільки у філософії не розв'язано питання про природу і статус людського інтелекту. Немає і точного критерію досягнення комп'ютером «розумності», хоча перед штучним інтелектом було запропоновано низку гіпотез, наприклад, тест Тюрінга або гіпотеза Ньюела-Саймона. Нині існує багато підходів як до розуміння задач штучного інтелекту, так і до створення інтелектуальних систем.
Одна з класифікацій виділяє два підходи до розробки штучного інтелекту:
низхідний, семіотичний — створення символьних систем, що моделюють високорівневі психічні процеси: мислення, судження, мову, емоції, творчість тощо; висхідний, біологічний — вивчення штучних нейронних мереж і еволюційні обчислення, що моделюють інтелектуальну поведінку на основі менших «неінтелектуальних» елементів. Ця наука пов'язана з психологією, нейрофізіологією, трансгуманізмом та іншими. Як і всі комп'ютерні науки, вона використовує математичний апарат. Особливе значення для неї мають філософія і робототехніка.
Штучний інтелект — дуже молода галузь досліджень, започаткована 1956 року. Її історичний шлях нагадує синусоїду, кожен «зліт» якої ініціювався деякою новою ідеєю. На сьогодні її розвиток перебуває на «спаді»[джерело?], і поступається застосуванню вже досягнутих результатів в інших областях науки, промисловості, бізнесі та навіть у повсякденному житті.
Ми розвивалися методом спроб та помилок і зараз людство створило систему, яка вчитися сама і розвивається еволюційно також, як і ми. Тварини навчаються дуже швидко, щоб запам'ятати запах Бражнику досить кілька прикладів, а ось зв'язку між шарами нейромережі коригуються покроково і таких коригувань потрібно зробити мільйони, поки не буде отримано потрібний результат.
Але вже якщо машина і навчилася щось робити, вона швидко перевершує в цьому людини.
Чи варто боятися ШІ? Чи зможе він нас поневолити?
Так, ШІ краще справляється з конкретними завданнями, краще ніж людина. Але зробити нейромережу, яка могла б керувати іншими нейромережами зараз, та й в найближчому майбутньому неможливо. Взагалі захопити світ - це людська мета, машині цього не потрібно.
Але є дещо чого побоюватися все таки варто. ШІ може відняти у нас - роботу. Як це зробили парові машини в 19 столітті. Нових технологій завжди бояться, але потім вони все одно витісняють традиційні. Наш світ постійно змінюється, щоб розпізнати коня, програмі потрібно мільйон разів помилитися. Щоб захопити світ, їй знадобитися прокрутити цей сценарій мільярди разів. Навіть якщо уявити, що такий ШІ є і він хоче захопити світ, то йому для цього буде потрібна свідомість. Проблема свідомості полягає в парадоксальності ситуації.
Ми люди володіємо свідомістю, вона у нас є, але ми досі не знаємо що це таке.
Застосування і перспективи розвитку
Застосування ШІ Банки застосовують системи штучного інтелекту (СШІ) в страховій діяльності (актуарна математика) при грі на біржі і управлінні власністю. У серпні 2001 року роботи виграли в людей у імпровізованому змаганні з трейдингу (BBC News, 2001). Методи розпізнавання образів, (включаючи, як складніші й спеціалізованіші, так і нейронні сітки) широко використовують при оптичному і акустичному розпізнаванні (в тому числі тексту і голосу), медичній діагностиці, спам-фільтрах, в системах ППО (визначення цілей), а також для забезпечення ряду інших задач національної безпеки.
Значні надії покладаються на використання СШІ для управління мережами стільникового зв'язку 6G .
Розробники комп'ютерних ігор вимушені застосовувати ШІ тої чи іншої міри пропрацьованості. Стандартними задачами ШІ в іграх є відшукання шляху в двовимірному або тривимірному просторі, імітація поведінки бойової одиниці, обрахунок вірної економічної стратегії і так далі.
2018 року портрет вигаданої людини, намальований ШІ, продали за 432 тис. $. Перш ніж намалювати «Едмонда Беламі», алгоритм дослідив 15 тис. портретів, датованих XIV—XX ст.
Перспективи ШІ Проглядаються два напрямки розвитку ШІ:
перший полягає у вирішенні проблем, пов'язаних з наближенням спеціалізованих систем ШІ до можливостей людини і їх інтеграції, яка реалізована природою людини. другий полягає у створенні Штучного Розуму, який представляє інтеграцію уже створених систем ШІ в єдину систему, здібну вирішувати проблеми людства.
Зв'язок з іншими науками
Штучний інтелект тісно пов'язаний із трансгуманізмом. А разом із нейрофізіологією і когнітивною психологією він утворює загальнішу науку, яку називають когнітологія. Окрему роль в штучному інтелекті відіграє філософія.
Філософські питання Докладніше: Філософія штучного інтелекту Наука «про створення штучного розуму» не могла не привернути уваги філософів. З появою перших інтелектуальних систем були зачеплені фундаментальні питання про людину і знання, а інколи і влаштування світу. З одної сторони, вони нерозривно пов'язані з цією наукою, а з іншої — вносять в неї деякий хаос. Серед дослідників ШІ досі не існує якої-небудь домінуючої точки зору на критерії інтелектуальності, систематизацію вирішуваних цілей і задач, нема навіть строгого визначення науки.
Чи може машина мислити? Найгарячіші суперечки у філософії штучного інтелекту викликає питання можливості мислення творення людських рук. Питання «Чи може машина мислити?», яке підштовхнуло дослідників до створення науки про моделювання людського розуму, було поставлено Аланом Тюрінгом у 1950 р. Дві основних точки зору на це питання носять назви гіпотез сильного і слабкого штучного інтелекту[en].
Термін «Сильний штучний інтелект» ввів Джон Серль, його ж словами підхід і характеризується:
Більше того, така програма буде не тільки моделлю розуму; вона в буквальному розумінні слова сама і буде розумом, в тому ж розумінні, в якому людський розум — це розум..
З іншого боку, прихильники слабкого штучного інтелекту[en] надають перевагу розгляду програми лише як інструменту, який дозволяє вирішувати ті чи інші задачі, які не потребують повного спектру людських пізнавальних здібностей.
У своєму уявному експерименті «Китайська кімната» Джон Серль демонструє, що проходження теста Тюринга не є критерієм наявності істинного процесу мислення. Мислення є процесом опрацювання інформації, яка перебуває в пам'яті: аналіз, синтез і самопрограмування. Аналогічну позицію займає і Роджер Пенроуз, який в своїй книзі «Новий розум короля» аргументує неможливість отримання процесу мислення на основі формальних систем.
Що вважати інтелектом? Існують різні точки зору на це запитання. Аналітичний підхід допускає аналіз вищої нервової діяльності людини до нижчої, неподільного рівня (функція вищої нервової діяльності, елементарна реакція на зовнішні подразники (стимули), збудження синапсів сукупності зв'язаних функцією нейронів) і подальше відтворення цих функцій.
Деякі спеціалісти за інтелект приймають здатність раціонального, мотивованого вибору, в умовах недостатньої інформації. Тобто інтелектуальною просто рахується та програма діяльності (не обов'язково реалізована на сучасних ЕОМ), яка зможе вибрати із визначеної множини альтернатив, наприклад, куди іти у випадку «наліво підеш …», «направо підеш …», «прямо підеш …». Наука про знання З проблемами штучного інтелекту тісно пов'язана також епістемологія — наука про знання в рамках філософії. Філософи, які займаються даною проблематикою, вирішують питання, подібні до тих, які вирішуються інженерами ШІ про те, як краще представити і використати знання і інформацію. Етичні проблеми створення штучного розуму
Блог до проекту
Мультимедійна презентація
Календар подій проекту:
Google Календар (https://calendar.google.com/calendar?cid=OWNtbDd1c201b29hZ2VuNGlpNnNndHAzZHNAZ3JvdXAuY2FsZW5kYXIuZ29vZ2xlLmNvbQ)
Опитування до проекту
Фотоальбом до проекту
https://photos.app.goo.gl/9rFPDGztPJds6FtT7
Спілкування між учасниками проекту
- Спільнота на базі соціальних мереж
- Skype
- Telegram
- Viber
- Wiki-сторінка
- Сайт
- .....
Інформаційні ресурси
Друковані джерела
- Евгений Гик. Компьютерные шахматы. — М.: ФАИР, 1997. — 272 с. — (Спорт).
- Прокофьев А. В. Идея меньшего зла: содержание, критерии, условия применения. Теоретический семинар Сектора этики. Институт философии РАН (февраль 2008).
Відеоматеріали
Електронні ресурси
- https://www.theguardian.com/technology/2018/may/09/googles-ai-program-deepmind-learns-human-navigation-skills
- https://meduza.io/feature/2016/03/15/neyroseti-mozhno-ne-ob-yasnyat-pravila-igry-v-go-ona-sama-ih-vyuchit
Центральноукраїнський державний педагогічний університет імені Володимира Винниченка
