Відмінності між версіями «DNS та DHCP сервера»
Матеріал з Вікі ЦДУ
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
== '''Основи DNS''' == | == '''Основи DNS''' == | ||
| − | :Як відомо, для звернення до хостів у мережі '''''Internet''''' використовуються 32-х розрядні '''''IP-адреси''''', як однозначно ідентифікують будь-який мережевий комп'ютер у глобальній мережі. Однак для користувачів застосування '''''IP-адрес''''' при звернені до хостів не дуже зручне. Тому в '''''Internet''''' прийнято присвоювати імена всіх комп'ютерів в Мережі. Використання імен дає користувачеві можливість краще орієнтуватися в кіберпросторі '''''Internet''''' - куди простіше запам'ятати, наприклад, ім'я '''''http://www.ferrari.it/''''', ніж чотириланковий ланцюжок '''''IP-адреси'''''. Застосування в '''''Internet''''' мнемонічних зрозумілих для користувачів імен породило проблему їх перетворення в IP-адреси. Таке перетворення необхідно, так як на мережному рівні адресація пакетів здійснюється не по іменах, а по '''''IP-адресами''''', отже, для безпосередньої адресації повідомлень в Internet імена не годяться. На ранньому етапі розвитку '''''Internet''''', коли в мережу (тоді вона ще не називалася Мережа) було об'єднано невелику кількість комп'ютерів, Інформаційний центр мережі ('''''Network Information Center''''', '''''NIC''''') для вирішення проблеми перетворення імен в адреси завів спеціальний файл (файл hosts), в який вносилися імена і відповідні ним '''''IP-адреси''''' всіх хостів у мережі. Даний файл регулярно оновлювався і розповсюджувався по всій мережі. Але в міру розвитку '''''Internet''''' число хостів, об'єднаних в мережу, збільшувалася, і дана схема ставала все менш і менш працездатною. Тому була створена нова система перетворення імен, що дозволяє користувачеві в разі відсутності у нього інформації щодо відповідності імен і IP-адрес отримати необхідні відомості від найближчого інформаційно-пошукового сервера ([[DNS | + | :Як відомо, для звернення до хостів у мережі '''''Internet''''' використовуються 32-х розрядні '''''IP-адреси''''', як однозначно ідентифікують будь-який мережевий комп'ютер у глобальній мережі. Однак для користувачів застосування '''''IP-адрес''''' при звернені до хостів не дуже зручне. Тому в '''''Internet''''' прийнято присвоювати імена всіх комп'ютерів в Мережі. Використання імен дає користувачеві можливість краще орієнтуватися в кіберпросторі '''''Internet''''' - куди простіше запам'ятати, наприклад, ім'я '''''http://www.ferrari.it/''''', ніж чотириланковий ланцюжок '''''IP-адреси'''''. Застосування в '''''Internet''''' мнемонічних зрозумілих для користувачів імен породило проблему їх перетворення в IP-адреси. Таке перетворення необхідно, так як на мережному рівні адресація пакетів здійснюється не по іменах, а по '''''IP-адресами''''', отже, для безпосередньої адресації повідомлень в Internet імена не годяться. На ранньому етапі розвитку '''''Internet''''', коли в мережу (тоді вона ще не називалася Мережа) було об'єднано невелику кількість комп'ютерів, Інформаційний центр мережі ('''''Network Information Center''''', '''''NIC''''') для вирішення проблеми перетворення імен в адреси завів спеціальний файл (файл hosts), в який вносилися імена і відповідні ним '''''IP-адреси''''' всіх хостів у мережі. Даний файл регулярно оновлювався і розповсюджувався по всій мережі. Але в міру розвитку '''''Internet''''' число хостів, об'єднаних в мережу, збільшувалася, і дана схема ставала все менш і менш працездатною. Тому була створена нова система перетворення імен, що дозволяє користувачеві в разі відсутності у нього інформації щодо відповідності імен і IP-адрес отримати необхідні відомості від найближчого інформаційно-пошукового сервера ([[DNS сервер]]). Ця система одержала назву системи імен доменів - [[DNS]] (''Domain Name System''). |
:Для реалізації системи '''DNS''' був створений спеціальний мережевий протокол '''DNS'''; крім того, в мережі створювалися спеціальні виділені інформаційно-пошукові сервери - '''DNS'''-сервери. Пояснимо основне завдання, вирішуване службою '''DNS'''. У сучасній Мережі хост при зверненні до віддаленого сервера звичайно обізнаний тільки про його імені і не знає IP-адреси, який необхідний для безпосередньої адресації. Отже, перед хостом виникає стандартна проблема віддаленого пошуку: по імені віддаленого хоста знайти його IP-адресу. Вирішенням цієї проблеми і займається [[служба DNS]] на базі протоколу '''DNS'''. | :Для реалізації системи '''DNS''' був створений спеціальний мережевий протокол '''DNS'''; крім того, в мережі створювалися спеціальні виділені інформаційно-пошукові сервери - '''DNS'''-сервери. Пояснимо основне завдання, вирішуване службою '''DNS'''. У сучасній Мережі хост при зверненні до віддаленого сервера звичайно обізнаний тільки про його імені і не знає IP-адреси, який необхідний для безпосередньої адресації. Отже, перед хостом виникає стандартна проблема віддаленого пошуку: по імені віддаленого хоста знайти його IP-адресу. Вирішенням цієї проблеми і займається [[служба DNS]] на базі протоколу '''DNS'''. | ||
Версія за 09:58, 2 листопада 2010
Основи DNS
- Як відомо, для звернення до хостів у мережі Internet використовуються 32-х розрядні IP-адреси, як однозначно ідентифікують будь-який мережевий комп'ютер у глобальній мережі. Однак для користувачів застосування IP-адрес при звернені до хостів не дуже зручне. Тому в Internet прийнято присвоювати імена всіх комп'ютерів в Мережі. Використання імен дає користувачеві можливість краще орієнтуватися в кіберпросторі Internet - куди простіше запам'ятати, наприклад, ім'я http://www.ferrari.it/, ніж чотириланковий ланцюжок IP-адреси. Застосування в Internet мнемонічних зрозумілих для користувачів імен породило проблему їх перетворення в IP-адреси. Таке перетворення необхідно, так як на мережному рівні адресація пакетів здійснюється не по іменах, а по IP-адресами, отже, для безпосередньої адресації повідомлень в Internet імена не годяться. На ранньому етапі розвитку Internet, коли в мережу (тоді вона ще не називалася Мережа) було об'єднано невелику кількість комп'ютерів, Інформаційний центр мережі (Network Information Center, NIC) для вирішення проблеми перетворення імен в адреси завів спеціальний файл (файл hosts), в який вносилися імена і відповідні ним IP-адреси всіх хостів у мережі. Даний файл регулярно оновлювався і розповсюджувався по всій мережі. Але в міру розвитку Internet число хостів, об'єднаних в мережу, збільшувалася, і дана схема ставала все менш і менш працездатною. Тому була створена нова система перетворення імен, що дозволяє користувачеві в разі відсутності у нього інформації щодо відповідності імен і IP-адрес отримати необхідні відомості від найближчого інформаційно-пошукового сервера (DNS сервер). Ця система одержала назву системи імен доменів - DNS (Domain Name System).
- Для реалізації системи DNS був створений спеціальний мережевий протокол DNS; крім того, в мережі створювалися спеціальні виділені інформаційно-пошукові сервери - DNS-сервери. Пояснимо основне завдання, вирішуване службою DNS. У сучасній Мережі хост при зверненні до віддаленого сервера звичайно обізнаний тільки про його імені і не знає IP-адреси, який необхідний для безпосередньої адресації. Отже, перед хостом виникає стандартна проблема віддаленого пошуку: по імені віддаленого хоста знайти його IP-адресу. Вирішенням цієї проблеми і займається служба DNS на базі протоколу DNS.
2. DHCP
