Відмінності між версіями «Обговорення:Проект "Моє місто - Кременчук"»

Матеріал з Вікі ЦДУ
Перейти до: навігація, пошук
(Створена сторінка: '''міні ==Кременчук== Кременчук— місто обласного підпорядк...)
 
(Сторінка очищена)
 
Рядок 1: Рядок 1:
'''[[Файл:800px-Coat of Arms of Kremenchuk.svg.png|міні]]
 
==Кременчук==
 
Кременчук— місто обласного підпорядкування в Полтавській області України, адміністративний центр Кременчуцького району.
 
  
==Розташування==
 
Місто розташоване на сході області, на відстані 75 км на північний схід від Кропивницького. Разом з підпорядкованими Олександрійській міській раді селищами міського типу Олександрійське, Пантаївка площа міста Олександрії становить 6 142 га.
 
 
== Історія Кременчука==
 
Перші поселення на території сучасного Кременчука були у V—III тисячолітті до н. е. Заснування Офіційною датою заснування Кременчука, за згадкою в хроніці Йоахима Бєльського (який продовжував історичну працю свого батька Мартина Бєльського), вважається 1571 (дату цю у XIX ст. спопуляризувала «Історія Малоросії» Миколи Марковича). У Бєльського згадка Кременчука навіяна проектом 1590 р., коли польський король видав наказ про побудову тут фортеці, куди також планували вивести козаків з Запоріжжя, аби менше конфліктували з турками. З історіографії XIX ст. (за непідтвердженою джерельно згадкою литовського історика Теодора Нарбута) походить версія про заснування Кременчука (1390-ті-1420-ті рр.) великим литовським князем Вітовтом. Джерельно засвідчене безперервне існування Кременчука як урбаністичного осередку (а не рибальського уходу, згадуваного ще за ревізією Черкаського замку 1552 р.) лише з 1637 р., коли «осадив» тут місто шляхтич-поліщук Стефан Рудзький (Степан Рутський). Утім, деякі дослідники, відштовхуючись від археологічних даних про проживання людей на території сучасного Кременчука, відстоюють києво-руський родовід міста.
 
 
 
Історичним центром міста є місце біля впадіння річки Березівки в Інгулець, завдяки зручності оборони поселення, обмеженого з двох сторін річками. Зараз на цьому місці знаходиться центральний міський парк культури і відпочинку імені Т. Г. Шевченка та культурно-спортивний комплекс «Ніка» (центральний міський стадіон).
 
 
У 1989 році розглядався проект створення Олександрійського національного ландшафтно-меморіального парку ім. Т. Г. Шевченка. Складовою частиною майбутнього дендропарку мав стати історико-архітектурний комплекс на острові Заснова в межиріччі Березівки та Інгульця. Було заплановано відтворити козацьке поселення та встановити пам'ятний знак козакам-засновникам міста. Але через відсутність належного фінансування цей проект так і не був реалізований.
 
 
==Видатні особистості==
 
Докладніше:
 
Уродженці Кременчука літератори та мовознавці:
 
Вишневський Давид Кельманович — письменник Дончик Віталій Григорович — літературознавець, академік Житецький Павло Гнатович — мовознавець Козакевич Еммануїл Генрихович — письменник Мусієнко Дмитро Михайлович — український сценарист, кінокритик Литвин А. — письменник Чичибабін Борис Олексійович — письменник
 
художники, скульптори, архітектори:    Блох Леонора Абрамівна — українська скульптор
 
Литовченко Олександр Дмитрович — український історичний живописець Мане-Кац — французький та ізраїльський живописець і скульптор Ражба Яків — скульптор-монументаліст Рєзниченко Абрам Ісакович — український графік Крендовський Євграф Федорович — художник Харків Олекса — український маляр-монументаліст і графік Віктор Мусі — сучасний французькій художник живописець Логвин Юрій Григорович — український художник-графік та письменник
 
актори, режисери: 
 
Дудка Сергій Михайлович — кінорежисер
 
композитори, музиканти:
 
Віленський Ілля Аркадійович — композитор, музично-громадський діяч. Колачевський Михайло Миколайович — композитор Лео Орнстайн — композитор Олег Рябов — диригент Тьомкін Дмитро — композитор, чотириразовий лауреат премії «Оскар»
 
науковці:   
 
Бобирєва Марія Максимівна — український мовознавець Герасимович Борис Петрович — астрофізик Котляревський Олександр Олександрович — етнограф, філолог, славіст Самсон Олена Іларіонівна — медик, професор Супруненко Петро Михайлович — механік, академік Флейшиць Катерина Абрамівна — правознавець, доктор юридичних наук, перша жінка-адвокат Російської імперії Шарлемань Микола Васильович — зоолог
 
військові: 
 
Нагнибіда Іван Лукич — підполковник Армії УНР.[143] Петрусь Яків Самойлович — підполковник Армії УНР.[144] Калинович Іван Олександрович — підполковник Армії УНР.[145] Готліб Емануїл Давидович — Герой Радянського Союзу Вашура Микола Васильович (1977—2016) — старший сержант Зброних сил України, учасник російсько-української війни[146] Довбня Олег Олександрович (1993—2016) — солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни. Молочников Микола Мусійович — Герой Радянського Союзу Приходько Петро Сергійович — Герой Радянського Союзу Таптунов Юрій Іванович — Герой Радянського Союзу Ткаченко Ілля Іванович — Герой Радянського Союзу
 
політики, громадські та релігійні діячі:   
 
Йона Київський (в миру Іван Мірошниченко) — православний святий та чудотворець XIX століття Єгошуа Ханкін — піонер сіоністського руху на Близькому Сході
 
спортсмени:   
 
Пояцика Денис Юрійович — український боксер, чемпіон Європи 2006 року Безус Роман Анатолійович — український футболіст Меморіальна дошка встановлена на честь В. В. Докучаєва та В. І. Вернадського, які зупинялися у 1890 році в будинку колишнього готелю «Вікторія» під час дослідження ґрунтів Кременчуцького повіту Меморіальна дошка встановлена на честь двічі Героя Радянського Союзу, почесного громадянина міста Олексія Леонова
 
спортсмени:   
 
Душа Станіслав Леонідович (1983—2015) — старший лейтенант Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
 
 
==Міста-побратими==
 
Яроцин, Польща
 
Сінь-І, КНР
 
Мозир, Білорусь
 
Тервел, Болгарія
 
 
 
==Рідне місто на карті України  [https://www.google.com.ua/maps Google карти]==
 
[[Файл:Картакремень.JPG]]
 
 
==Таблиця "Найважливіші події на території рідного краю"==
 
 
<TABLE BORDER=1>
 
<TR>
 
<TH> Дата        </TH><TH>  Історична подія  </TH>
 
</TR>
 
 
<TR>
 
<TD  height=24px;> 1576  </TD><TD>  Перша згадка під назвою  </TD>
 
</TR>
 
 
<TR><TD height=24px>  1752—1764    </TD><TD>  Була розміщена 3 рота новосербського Пандурського полку  </TD></TR>
 
<TR><TD height=24px>  1760-ті  </TD><TD>  Замість  з'являється шанець Бечея або Беча  </TD></TR>
 
<TR><TD height=24px>    1783  </TD><TD>  Включенння до складу Катеринославського намісництва </TD></TR>
 
<TR><TD height=24px>  1873    </TD><TD> Відкрилась жіноча гімназія  </TD></TR>
 
<TR><TD height=24px>    1904  </TD><TD>  Відкрилась чоловіча гімназія </TD></TR>
 
<TR><TD height=24px>    1910  </TD><TD>  Відкрилась учительська семінарія </TD></TR>
 
<TR><TD height=24px>  Травень 1919    </TD><TD>  стала центром антибільшовицького повстання під проводом отамана Никифора Григор'єва  </TD></TR>
 
<TR><TD height=24px>  Інтербелум (міжвоєнний період)  </TD><TD> Розвиток промисловості  </TD></TR>
 
<TR><TD height=24px>  6 серпня 1941  </TD><TD> Олександрія зайнята Третім рейхом без бою  </TD></TR>
 
<TR><TD height=24px>  15 листопада 1941  </TD><TD> Місто стало центром Олександрійського ґебіту в складі Генеральної округи Миколаїв  </TD></TR>
 
<TR><TD height=24px>  6 грудня 1943  </TD><TD> Взяття військами Червоної армії  </TD></TR>
 
<TR><TD height=24px>  1951–1971  </TD><TD> Збудовано близько 20 промислових підприємств, 9 з них для видобутку і переробки бурого вугілля  </TD></TR>
 
</TABLE>
 
 
 
=='''Ресурси:'''==
 
 
*Посилання на презентацію  у '''Google Диск'''[https://drive.google.com/file/d/1s-Q1Si7P_ZW4_-rft-C7ICcZnMdDUp-q/view];
 
 
*Посилання на власний фотоальбом у  '''Google Диск'''[https://photos.google.com/album/AF1QipNPueYd9rZ9ENZeFfCxk06D57spECs1CU9J5hr7];
 
*Посилання на власний блог у [http://www.blogger.com Blogger][https://tvoya-domashnya-a.blogspot.com];
 
 
*Посилання на добірку відеоматеріалів;
 
 
*Посилання на опитування або анкету у '''Google Форми'''[https://docs.google.com/forms/d/1lXRzMoK00eT24V9REvHkB9LbksW0yk4IPXukvzpfOqI/edit];
 
 
*Посилання на спільний груповий постер.
 
 
 
 
----
 
Сторінка проекту [[Проект "Моє рідне місто або село"]]
 
 
[http://kspu.kr.ua/ Кіровоградський державний педагогічний університет імені Володимира Винниченка]
 

Поточна версія на 11:41, 28 травня 2019