Відмінності між версіями «Портфоліо проекту "Штучний Інтелект" Плужника Антона»
7704307 (обговорення • внесок) (→Тема статті) |
7704307 (обговорення • внесок) |
||
| Рядок 4: | Рядок 4: | ||
=Тема статті= | =Тема статті= | ||
| − | '''Штучний інтелект в освіті' | + | '''Штучний інтелект в освіті. Перспективи розвитку, переваги та недоліки.''' |
==Опис проблеми== | ==Опис проблеми== | ||
| + | Шту́чний інтеле́кт (англ. Artificial intelligence, AI) — розділ комп'ютерної лінгвістики та інформатики, що опікується формалізацією проблем та завдань, які подібні до дій, які виконує людина. | ||
| + | ШІ — це ціла цифрова «нервова система», яка за умови правильного підходу здатна перевершити людину будь-якого фаху. При цьому не варто боятися, що ШІ почне працювати проти людей. Справжній ШІ ніколи не працюватиме проти людей, якщо його розробник розуміє, з чим має справу. Працюючи в симбіозі з людиною, ШІ забезпечить комбінацію здібностей для досягнення кращого результату в будь-якій галузі. | ||
| − | + | На Заході освітні екосистеми створюються шляхом поєднання унікального творчого інтелекту людини з технологіями ШІ. Прикладами не потрібно довго шукати: у Стенфордському університеті ШІ вивчають із 1962 року, і студенти там мають доступ до однієї з кращих у світі профільних дослідних лабораторій; у Массачусетському технологічному інституті ШІ зацікавилися ще раніше, 1959 року, і нині розробляють на його основі навчальні програми для шкіл. Подібні роботи ведуться в Австралійському національному університеті, Карлтонському університеті (Канада) і Нанкінському університеті науки і технологій (Китай). | |
| − | + | ||
| − | + | IT-індустрія - один з найперспективніших напрямків, зокрема, на Україні. На даний момент серед країн володіють найвищим відсотком сертифікованих IT-фахівців, Україна займає четверте місце. І має намір і далі розвивати цю галузь і відкривати для них все більше конкурентних робочих місць (за планом уряду, до 2020 року відкрити 100 000 робочих місць ). Також звести оподаткування IT-компаній в межах 5%, і сприяти поліпшенню підготовки фахівців в даній області. | |
| − | + | ||
| − | + | І поліпшення фахівців планують проводити не лише в школах. Зміни очікують і вищу освіту. Одним з таких нововведень стане введення в навчальну програму новітнього курсу «Системи штучного інтелекту». | |
| − | + | ||
| − | + | Не можна заперечувати, що всілякі алгоритми і підходи, розроблені на базі штучного інтелекту, вже не просто активно входять в наше життя, але роблять це масово. З цієї причини не тільки з'являються нові інтелектуальні продукти, а й затребуваність в нових фахівцях. | |
| − | + | ||
| − | == | + | Штучний інтелект сьогодні набагато ближче, ніж багатьом здається. Напевно, багато хто з нас близько знайом з «розумною» домашньою технікою, ігровими ботами, системами голосових і графічних распознаваний, перекладачами та перевіркою правопису, а також інтелектуальними помічниками (Siri, Google Now). З більш серйозних прикладів можна взяти розробку автопілотів, біоінформатичні напрямки, робототехніку - все це продукти, створені з використанням в тій чи іншій мірі штучного інтелекту, що ще раз підкреслює всю важливість і перспективність цієї галузі, і більш ніж пояснює виникнення подібної навчальної програми в Україні. |
| − | + | ||
| + | Освіті належить велика роль — так було в усі часи. В наші дні вона стає ключовим чинником для інноваційної економіки. Вже зовсім скоро зосередитися лише на гарних оцінках буде недостатньо. Молодим людям буде потрібна цифрова грамотність, уміння комунікувати не лише з однолітками, а й з технологіями, які стануть невід’ємною частиною екосистеми сучасного суспільства. Творче мислення, здатність створювати оригінальні ідеї та прагнення втілювати їх, бажання постійно вчитися новому — ключові принципи майбутнього, що наближається. І для цього дітям необхідно створити умови, в яких ШІ не прирівнюватиметься до вдосконаленого калькулятора, а послужить потужним помічником у здобутті молодими українцями якісної сучасної освіти. Переваги будуть на нашому боці, якщо освітній чинник буде посилено. Школи й університети — найродючіший ґрунт для формування покоління багатогранних кваліфікованих фахівців. | ||
| + | == Тренди у трансформуванні освіти == | ||
| + | * 1.Ранній старт | ||
| + | |||
| + | Освіта, отримана у ранньому дитинстві, часто визначає життєві перспективи. | ||
| + | |||
| + | |||
| + | Дошкільна освіта сприяє розвитку когнітивних, особистих та соціальних навичок. 15-річні підлітки, які відвідували дошкільні освітні заклади впродовж одного року чи довше, отримують вищі бали на оцінюванні PISA, аніж ті, хто цього не робив. | ||
| + | Рання освіта також надає широкі соціальні переваги: вона підвищує ймовірність здорового способу життя, знижує рівень злочинності та зменшує загальний соціальний вплив бідності та нерівності. Вона підвищує рівень заробітку в майбутньому: у тих дітей, які були вихідцями з сімей з низькими доходами, спостерігалося зростання заробітку до 26%, якщо вони повноцінно брали участь в освітніх дошкільних програмах від народження до 5 років. | ||
| + | Рання дошкільна освіта знижує нерівність, дозволяючи матерям повернутись до роботи і підтримувати сімейний бюджет. У більшості країн участь жінок у ринку праці прямо пов’язана з віком їхніх дітей. | ||
| + | |||
| + | * 2.Навчання впродовж життя | ||
| + | |||
| + | Найважливіше вміння – вміння вчитися. | ||
| + | |||
| + | Більшість дітей, які сьогодні йдуть до школи, працюватимуть на роботах, яких ще не існує. | ||
| + | Люди змінюють роботи та професії значно частіше, ніж це робили попередні покоління. Середньостатистичний європеєць перейшов від однієї роботи впродовж життя до 10 місць і видів праці за кар’єру. | ||
| + | З огляду на старіння суспільства і на тлі скорочення робочої сили європейцям доведеться працювати довше. Це означає, що старшим за 40 років потрібно надати можливості для покращення своїх вмінь. | ||
| + | Менше 11% європейців віком від 25 до 64 років залучені до навчання впродовж життя. У середньому, лише 6% працівників старшого віку (55-64 років) залучені до тренінгів та освітніх програм. | ||
| + | |||
| + | * 3.Нова цифрова грамотність | ||
| + | |||
| + | Цифрові навички стають базовою грамотністю. І молоді люди мають перевагу. | ||
| + | |||
| + | Сьогодні 93% європейців використовують настільні комп’ютери на робочих місцях і практично не існує посад, які не потребують принаймні базових цифрових навичок. Наприклад, у 2016 році половина європейських будівельників потребувала базових цифрових навичок для виконання своїх обов’язків. | ||
| + | І все ж таки багато роботодавців (88%) не вжили належних заходів щодо підвищення рівня цифрових навичок своїх працівників. | ||
| + | Вперше в історії молоді люди мають вищий рівень володіння конкурентним вмінням, аніж їхні старші колеги. Це може мати серйозні наслідки для ринку праці, який все ще базується на роках досвіду роботи та віці. | ||
| + | Нерівний доступ до цифрових навичок та технологій часто накладається на відомі прогалини системи соціального захисту. З поширенням е-врядування, онлайн-торгівлі, банкінгу та розумної мобільності, нестача базових цифрових навичок може перекривати шляхи не лише до роботи, але й до суспільства. | ||
| + | |||
| + | * 4.Конкуренція зі штучним інтелектом | ||
| + | |||
| + | Люди щоразу більше конкуруватимуть з машинами задля отримання нових уявлень | ||
| + | |||
| + | Прогрес у високопродуктивних обчисленнях уможливлює революцію штучного інтелекту, коли машини можуть навчатись і виконувати щоразу складніші задачі. | ||
| + | Люди частіше опинятимуться у ситуації конкуренції з роботами – і не лише у рутинних задачах і низько-кваліфікованій праці – освітні системи повинні змінити фокус на саме ті навички та компетентності, які були центральними для успіху людського виду: креативність, розв’язання проблем, переговори, адаптивність, критичне мислення, співпраця, емпатія та емоції, крос-культурна комунікація. | ||
| + | |||
| + | * 5.Персоналізація, а не стандартизація | ||
| + | |||
| + | Від масової освіти індустріальної ери до індивідуалізованих навчальних траєкторій, уможливлених цифровими технологіями. | ||
| + | |||
| + | Індустріальна ера потребувала великої кількості працівників з середнім рівнем навичок, і саме цього можна досягнути в стандартизованих системах освіти. Зростання економіки, що базується на знаннях, демонструє зростання частки висококваліфікованих робіт та суттєву мілину в нішах робіт середньої кваліфікації. | ||
| + | Сучасна економіка все більше базується на людському капіталі (а не індустріальних машинах), тож існує висока потреба максимізувати потенціал кожного. | ||
| + | Універсальний підхід не може спрацювати в такому новому середовищі. Індивідуалізовані навчальні траєкторії можуть допомогти студентам та працівникам розвивати вроджені таланти та можливості. | ||
| + | Персоналізація навчання вимагає значної зміни в організації та поданні освітнього процесу, фокусуючи його навколо особистого прогресу. | ||
| + | До цього часу непоборною перешкодою масштабування таких підходів вважалась висока вартість процесу, бо широкомасштабний індивідуальний підхід насправді потребує багатьох учителів або навчальних тренерів. Поява нових технологій та ресурсів нівелює таку необхідність. | ||
| + | |||
| + | * 6.Нові принципи організації змісту навчання | ||
| + | |||
| + | Зміст навчання постійно реорганізовується до міждисциплінарного навчання, підсиленого технологіями: | ||
| + | |||
| + | Локальні та глобальні виклики, як-от зміна клімату, запаси їжі, води та енергії, здоров’я та керування культурно-розмаїтими суспільствами, є все більш складними і вимагають міждисциплінарних підходів. | ||
| + | Міждисциплінарність є критично необхідною для побудови зв’язків між окремими елементами сховища знань, для розуміння причин та наслідків складних викликів нинішнього часу, і для розробки інноваційних рішень. | ||
| + | Нові розуміння з’являються на перетині різних дисциплін. Проте школи та університети Європи залишаються, в основному, організованими за предметними кафедрами, яких недостатньо для розв’язання проблеми взаємозв’язності сучасного світу. | ||
| + | |||
| + | * 7.Розширення можливостей для навчання | ||
| + | |||
| + | Надання офіційної освіти доповнюють нові підприємницькі ініціативи | ||
| + | |||
| + | Кількість учасників ринку, які пропонують нові платформи та методи викладання і навчання експоненційно зростає; вибір більше не обмежений офіційними закладами освіти. | ||
| + | Понад 800 університетів уже пропонують лекції в магазинах застосунків, уможливлюючи вивчення будь-чого, будь-де і в будь-який час – на смартфоні чи планшеті. | ||
| + | Цифрові технології є каталізатором персоналізованого навчання, уможливлюючи активний та гнучкий навчальний досвід. | ||
| + | |||
| + | * 8.Розрив між навчанням та роботою | ||
| + | |||
| + | Зв’язок між освітою та роботою все більше розривається. | ||
| + | |||
| + | Офіційна формальна освіта раніше була гарантією працевлаштування. Сьогодні це вже не так. | ||
| + | Європа має найбільш освічену робочу силу за всю свою історію. Майже 40% європейців віком 23-39 років мають вищу освіту, ще десять років тому їх було 25%. Однак Європа всо одно бореться зі стабільно високим рівнем молодіжного безробіття. Хоча воно і пішло на спад, воно все ще залишається вдвічі вищим за загальний рівень безробіття і значно перевищує показники інших розвинутих економік. | ||
| + | Перехід від навчання до роботи затримується, бо молодим випускникам складніше, ніж будь-коли раніше, знайти роботу, тож більшість працевлаштованих опиняється не в тій сфері, до роботи в якій вони готувалися під час свого навчання. | ||
| + | Нестача навичок є типовою причиною вакансій початкового рівня. 40% європейських працедавців звітують про складність пошуку людей із відповідними навичками, які потрібні для зростання та інновацій. Існує подвійна криза високого молодіжного безробіття та відсутності навичок. | ||
| + | |||
| + | * 9.Медіаграмотність в інформаційному суспільстві | ||
| + | |||
| + | Критичне мислення потрібне для того, щоб демократії були стійкішими. | ||
| + | |||
| + | Близько 8 із 10 учнів середньої школи не можуть відрізнити фейкових новин від справжніх. | ||
| + | З появою автоматизованих облікових записів (ботів) поширення дезінформації стає легшим, ніж будь-коли раніше. | ||
| + | Використовуючи алгоритми, соціальні медія можуть створювати потужні ехо-кімнати, укорінюючи попередні установки, погляди, візії та ворожнечу, які можна використати як платформи поширення зовнішнього впливу. | ||
| + | Феномен файкових новин, швидше за все, не буде скороплинним, і потребуватиме медіаграмотних громадян, здатних відрізнити факти від вигадок. | ||
| + | |||
| + | * 10. Глобальна конкуренція університетів | ||
| + | |||
| + | Європа винайшла університети, але настав час винайти їх по-новому. | ||
| + | |||
| + | Перші університети було засновано у Європі. Але сьогодні найвищі сходинки в рейтингу університетів посідають неєвропейські заклади. У цьому переліку домінують американські та лише кілька британських університетів, але жоден заклад Євросоюзу (27 країн) не входить до 25 найкращих у світі. | ||
| + | |||
| + | ==Опитування до проекту== | ||
| + | Google Форми (https://docs.google.com/forms/d/1lfLd51RULfSidrFVNy_hvuf29SmEg48i4mXZP_VQqrI/edit) | ||
==Спілкування між учасниками проекту== | ==Спілкування між учасниками проекту== | ||
| − | * | + | *Wiki-сторінка :[https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A8%D1%82%D1%83%D1%87%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D1%96%D0%BD%D1%82%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%82#%D0%9F%D1%96%D0%B4%D1%85%D0%BE%D0%B4%D0%B8,_%D0%BD%D0%B0%D0%BF%D1%80%D1%8F%D0%BC%D0%BA%D0%B8_%D1%96_%D0%BC%D0%B5%D1%82%D0%B0] |
| − | + | =Інформаційні ресурси= | |
| − | + | ===Друковані джерела=== | |
| − | + | # [https://www.epravda.com.ua/rus/columns/2018/10/16/641575/] | |
| − | + | # [https://day.kyiv.ua/ru/article/ekonomika/budushchee-iskusstvennogo-intellekta-v-obrazovanii] | |
| − | + | # [https://www.kommersant.ru/doc/3744853] | |
| − | + | ||
| − | + | ===Відеоматеріали=== | |
| − | + | # [https://youtu.be/9j2QpQC82VM] | |
| + | # [https://youtu.be/VXjGyL3ryxA] | ||
| + | # [https://youtu.be/Mph-g0m1ajg] | ||
| + | |||
| + | ===Електронні ресурси=== | ||
| + | # [https://www.radiosvoboda.org/a/29175249.html] | ||
| + | # [https://day.kyiv.ua/uk/article/ekonomika/maybutnye-shtuchnogo-intelektu-v-osviti] | ||
| + | # [https://day.kyiv.ua/uk/article/cuspilstvo/shtuchnyy-intelekt-nam-dopomozhe] | ||
| + | # [http://www.nas.gov.ua/UA/Messages/news/Pages/View.aspx?MessageID=3588] | ||
| + | # [https://uk.nure.info/blog/154-shtuchnyj-intelekt-v-prohrami-navchannya.html] | ||
| + | |||
| + | [[Категорія: Шаблони]] | ||
| + | |||
| + | |||
| + | [http://kspu.kr.ua/ Центральноукраїнський державний педагогічний університет імені Володимира Винниченка] | ||
=Інформаційні ресурси= | =Інформаційні ресурси= | ||
Поточна версія на 09:29, 27 грудня 2018
Тема статті
Штучний інтелект в освіті. Перспективи розвитку, переваги та недоліки.
Опис проблеми
Шту́чний інтеле́кт (англ. Artificial intelligence, AI) — розділ комп'ютерної лінгвістики та інформатики, що опікується формалізацією проблем та завдань, які подібні до дій, які виконує людина. ШІ — це ціла цифрова «нервова система», яка за умови правильного підходу здатна перевершити людину будь-якого фаху. При цьому не варто боятися, що ШІ почне працювати проти людей. Справжній ШІ ніколи не працюватиме проти людей, якщо його розробник розуміє, з чим має справу. Працюючи в симбіозі з людиною, ШІ забезпечить комбінацію здібностей для досягнення кращого результату в будь-якій галузі.
На Заході освітні екосистеми створюються шляхом поєднання унікального творчого інтелекту людини з технологіями ШІ. Прикладами не потрібно довго шукати: у Стенфордському університеті ШІ вивчають із 1962 року, і студенти там мають доступ до однієї з кращих у світі профільних дослідних лабораторій; у Массачусетському технологічному інституті ШІ зацікавилися ще раніше, 1959 року, і нині розробляють на його основі навчальні програми для шкіл. Подібні роботи ведуться в Австралійському національному університеті, Карлтонському університеті (Канада) і Нанкінському університеті науки і технологій (Китай).
IT-індустрія - один з найперспективніших напрямків, зокрема, на Україні. На даний момент серед країн володіють найвищим відсотком сертифікованих IT-фахівців, Україна займає четверте місце. І має намір і далі розвивати цю галузь і відкривати для них все більше конкурентних робочих місць (за планом уряду, до 2020 року відкрити 100 000 робочих місць ). Також звести оподаткування IT-компаній в межах 5%, і сприяти поліпшенню підготовки фахівців в даній області.
І поліпшення фахівців планують проводити не лише в школах. Зміни очікують і вищу освіту. Одним з таких нововведень стане введення в навчальну програму новітнього курсу «Системи штучного інтелекту».
Не можна заперечувати, що всілякі алгоритми і підходи, розроблені на базі штучного інтелекту, вже не просто активно входять в наше життя, але роблять це масово. З цієї причини не тільки з'являються нові інтелектуальні продукти, а й затребуваність в нових фахівцях.
Штучний інтелект сьогодні набагато ближче, ніж багатьом здається. Напевно, багато хто з нас близько знайом з «розумною» домашньою технікою, ігровими ботами, системами голосових і графічних распознаваний, перекладачами та перевіркою правопису, а також інтелектуальними помічниками (Siri, Google Now). З більш серйозних прикладів можна взяти розробку автопілотів, біоінформатичні напрямки, робототехніку - все це продукти, створені з використанням в тій чи іншій мірі штучного інтелекту, що ще раз підкреслює всю важливість і перспективність цієї галузі, і більш ніж пояснює виникнення подібної навчальної програми в Україні.
Освіті належить велика роль — так було в усі часи. В наші дні вона стає ключовим чинником для інноваційної економіки. Вже зовсім скоро зосередитися лише на гарних оцінках буде недостатньо. Молодим людям буде потрібна цифрова грамотність, уміння комунікувати не лише з однолітками, а й з технологіями, які стануть невід’ємною частиною екосистеми сучасного суспільства. Творче мислення, здатність створювати оригінальні ідеї та прагнення втілювати їх, бажання постійно вчитися новому — ключові принципи майбутнього, що наближається. І для цього дітям необхідно створити умови, в яких ШІ не прирівнюватиметься до вдосконаленого калькулятора, а послужить потужним помічником у здобутті молодими українцями якісної сучасної освіти. Переваги будуть на нашому боці, якщо освітній чинник буде посилено. Школи й університети — найродючіший ґрунт для формування покоління багатогранних кваліфікованих фахівців.
Тренди у трансформуванні освіти
- 1.Ранній старт
Освіта, отримана у ранньому дитинстві, часто визначає життєві перспективи.
Дошкільна освіта сприяє розвитку когнітивних, особистих та соціальних навичок. 15-річні підлітки, які відвідували дошкільні освітні заклади впродовж одного року чи довше, отримують вищі бали на оцінюванні PISA, аніж ті, хто цього не робив.
Рання освіта також надає широкі соціальні переваги: вона підвищує ймовірність здорового способу життя, знижує рівень злочинності та зменшує загальний соціальний вплив бідності та нерівності. Вона підвищує рівень заробітку в майбутньому: у тих дітей, які були вихідцями з сімей з низькими доходами, спостерігалося зростання заробітку до 26%, якщо вони повноцінно брали участь в освітніх дошкільних програмах від народження до 5 років.
Рання дошкільна освіта знижує нерівність, дозволяючи матерям повернутись до роботи і підтримувати сімейний бюджет. У більшості країн участь жінок у ринку праці прямо пов’язана з віком їхніх дітей.
- 2.Навчання впродовж життя
Найважливіше вміння – вміння вчитися.
Більшість дітей, які сьогодні йдуть до школи, працюватимуть на роботах, яких ще не існує. Люди змінюють роботи та професії значно частіше, ніж це робили попередні покоління. Середньостатистичний європеєць перейшов від однієї роботи впродовж життя до 10 місць і видів праці за кар’єру. З огляду на старіння суспільства і на тлі скорочення робочої сили європейцям доведеться працювати довше. Це означає, що старшим за 40 років потрібно надати можливості для покращення своїх вмінь. Менше 11% європейців віком від 25 до 64 років залучені до навчання впродовж життя. У середньому, лише 6% працівників старшого віку (55-64 років) залучені до тренінгів та освітніх програм.
- 3.Нова цифрова грамотність
Цифрові навички стають базовою грамотністю. І молоді люди мають перевагу.
Сьогодні 93% європейців використовують настільні комп’ютери на робочих місцях і практично не існує посад, які не потребують принаймні базових цифрових навичок. Наприклад, у 2016 році половина європейських будівельників потребувала базових цифрових навичок для виконання своїх обов’язків. І все ж таки багато роботодавців (88%) не вжили належних заходів щодо підвищення рівня цифрових навичок своїх працівників. Вперше в історії молоді люди мають вищий рівень володіння конкурентним вмінням, аніж їхні старші колеги. Це може мати серйозні наслідки для ринку праці, який все ще базується на роках досвіду роботи та віці. Нерівний доступ до цифрових навичок та технологій часто накладається на відомі прогалини системи соціального захисту. З поширенням е-врядування, онлайн-торгівлі, банкінгу та розумної мобільності, нестача базових цифрових навичок може перекривати шляхи не лише до роботи, але й до суспільства.
- 4.Конкуренція зі штучним інтелектом
Люди щоразу більше конкуруватимуть з машинами задля отримання нових уявлень
Прогрес у високопродуктивних обчисленнях уможливлює революцію штучного інтелекту, коли машини можуть навчатись і виконувати щоразу складніші задачі. Люди частіше опинятимуться у ситуації конкуренції з роботами – і не лише у рутинних задачах і низько-кваліфікованій праці – освітні системи повинні змінити фокус на саме ті навички та компетентності, які були центральними для успіху людського виду: креативність, розв’язання проблем, переговори, адаптивність, критичне мислення, співпраця, емпатія та емоції, крос-культурна комунікація.
- 5.Персоналізація, а не стандартизація
Від масової освіти індустріальної ери до індивідуалізованих навчальних траєкторій, уможливлених цифровими технологіями.
Індустріальна ера потребувала великої кількості працівників з середнім рівнем навичок, і саме цього можна досягнути в стандартизованих системах освіти. Зростання економіки, що базується на знаннях, демонструє зростання частки висококваліфікованих робіт та суттєву мілину в нішах робіт середньої кваліфікації. Сучасна економіка все більше базується на людському капіталі (а не індустріальних машинах), тож існує висока потреба максимізувати потенціал кожного. Універсальний підхід не може спрацювати в такому новому середовищі. Індивідуалізовані навчальні траєкторії можуть допомогти студентам та працівникам розвивати вроджені таланти та можливості. Персоналізація навчання вимагає значної зміни в організації та поданні освітнього процесу, фокусуючи його навколо особистого прогресу. До цього часу непоборною перешкодою масштабування таких підходів вважалась висока вартість процесу, бо широкомасштабний індивідуальний підхід насправді потребує багатьох учителів або навчальних тренерів. Поява нових технологій та ресурсів нівелює таку необхідність.
- 6.Нові принципи організації змісту навчання
Зміст навчання постійно реорганізовується до міждисциплінарного навчання, підсиленого технологіями:
Локальні та глобальні виклики, як-от зміна клімату, запаси їжі, води та енергії, здоров’я та керування культурно-розмаїтими суспільствами, є все більш складними і вимагають міждисциплінарних підходів. Міждисциплінарність є критично необхідною для побудови зв’язків між окремими елементами сховища знань, для розуміння причин та наслідків складних викликів нинішнього часу, і для розробки інноваційних рішень. Нові розуміння з’являються на перетині різних дисциплін. Проте школи та університети Європи залишаються, в основному, організованими за предметними кафедрами, яких недостатньо для розв’язання проблеми взаємозв’язності сучасного світу.
- 7.Розширення можливостей для навчання
Надання офіційної освіти доповнюють нові підприємницькі ініціативи
Кількість учасників ринку, які пропонують нові платформи та методи викладання і навчання експоненційно зростає; вибір більше не обмежений офіційними закладами освіти. Понад 800 університетів уже пропонують лекції в магазинах застосунків, уможливлюючи вивчення будь-чого, будь-де і в будь-який час – на смартфоні чи планшеті. Цифрові технології є каталізатором персоналізованого навчання, уможливлюючи активний та гнучкий навчальний досвід.
- 8.Розрив між навчанням та роботою
Зв’язок між освітою та роботою все більше розривається.
Офіційна формальна освіта раніше була гарантією працевлаштування. Сьогодні це вже не так. Європа має найбільш освічену робочу силу за всю свою історію. Майже 40% європейців віком 23-39 років мають вищу освіту, ще десять років тому їх було 25%. Однак Європа всо одно бореться зі стабільно високим рівнем молодіжного безробіття. Хоча воно і пішло на спад, воно все ще залишається вдвічі вищим за загальний рівень безробіття і значно перевищує показники інших розвинутих економік. Перехід від навчання до роботи затримується, бо молодим випускникам складніше, ніж будь-коли раніше, знайти роботу, тож більшість працевлаштованих опиняється не в тій сфері, до роботи в якій вони готувалися під час свого навчання. Нестача навичок є типовою причиною вакансій початкового рівня. 40% європейських працедавців звітують про складність пошуку людей із відповідними навичками, які потрібні для зростання та інновацій. Існує подвійна криза високого молодіжного безробіття та відсутності навичок.
- 9.Медіаграмотність в інформаційному суспільстві
Критичне мислення потрібне для того, щоб демократії були стійкішими.
Близько 8 із 10 учнів середньої школи не можуть відрізнити фейкових новин від справжніх. З появою автоматизованих облікових записів (ботів) поширення дезінформації стає легшим, ніж будь-коли раніше. Використовуючи алгоритми, соціальні медія можуть створювати потужні ехо-кімнати, укорінюючи попередні установки, погляди, візії та ворожнечу, які можна використати як платформи поширення зовнішнього впливу. Феномен файкових новин, швидше за все, не буде скороплинним, і потребуватиме медіаграмотних громадян, здатних відрізнити факти від вигадок.
- 10. Глобальна конкуренція університетів
Європа винайшла університети, але настав час винайти їх по-новому.
Перші університети було засновано у Європі. Але сьогодні найвищі сходинки в рейтингу університетів посідають неєвропейські заклади. У цьому переліку домінують американські та лише кілька британських університетів, але жоден заклад Євросоюзу (27 країн) не входить до 25 найкращих у світі.
Опитування до проекту
Google Форми (https://docs.google.com/forms/d/1lfLd51RULfSidrFVNy_hvuf29SmEg48i4mXZP_VQqrI/edit)
Спілкування між учасниками проекту
- Wiki-сторінка :[1]
Інформаційні ресурси
Друковані джерела
Відеоматеріали
Електронні ресурси
Центральноукраїнський державний педагогічний університет імені Володимира Винниченка
Інформаційні ресурси
Друковані джерела
- ...
- ...
- ...
Відеоматеріали
- ...
- ...
- ...
Електронні ресурси
- ...
- ...
- ...
Центральноукраїнський державний педагогічний університет імені Володимира Винниченка
