Відмінності між версіями «Субкультура Панк»

Версія за 11:54, 20 жовтня 2010

Хто ми, сучасні рокери, у звичайному житті?

Віктор Цой, Юра Шевчук і Боря Грєбєнщиков, кажуть, були кочегарами.

Тільки одиниці з тисяч можуть заявити про те, що кормляться від рок-музики. Решта - мусять працювати, образно кажучи, "кочегарами".

У одних "кочегарка" затюнінгована, у інших - з євроремонтом, є такі, що і буквально кочегарять. Але на всіх рокерів зараз кочегарок не вистачає. Це раніше рокерів було мало, а кочегарок багато. Зараз навпаки - кочегарок мало, а рокерів дофіга.

Тому, якщо немає справжньої кочегарки, доводиться кочегарити в інших сферах діяльності. Я кочегарю у сфері виготовлення обладнання для автосервісу (але не дуже це афішую, бо хто зна, як поведуться клієнти, коли дізнаються, що насправді я рокер :) ) та попутно шукаю паралельні можливості покочегарити. Он, гітарист із Lюk

викладає в університеті. А ви, колєги, де кочегарите??

Що у нас усіх спільного? Усі ми віримо, що наші кочегарки тимчасові. Що ось іще трохи покочегаримо, а потім станемо знаменитими і будемо віддаватися цілковито рок-музиці. Але життя вносить корективи у наші мрії.

А крім того, дехто після того, як стає знаменитим завдяки рок-музиці, знову йде кудись кочегарити. Дехто навіть пролазить покочегарити у Верховну Раду. То, може, і не треба було рипатися та рвати струни?

Всім рок-кочегарам привіт!!!!!