Відмінності між версіями «Портфоліо до проекту "Штучний інтелект" Гончаренко Дар’ї 2018»
7704084 (обговорення • внесок) |
7704084 (обговорення • внесок) |
||
| Рядок 7: | Рядок 7: | ||
==Опис проблеми== | ==Опис проблеми== | ||
| − | Складність еколого-економічних систем | + | |
| + | Складність аналізу, а тим більше прогнозування екологічних та економічних процесів, явищ і подій зумовлена яскраво вираженими особливостями еколого-економічних систем. З одного боку, ми маємо справу з необхідністю врахування людського чинника, який, зазвичай, є неконтрольованим, непередбачуваним, а подекуди і нелогічним. Саме тому результати певних дій часто не збігаються із прогнозованими показниками. З іншого боку – предметом дослідження є екологічні системи, які мають певну кількість варіантів розвитку (атракторів). Кожен атрактор є стабільним і розвивається згідно з відповідними законами природи. Проте не завжди те, що прийнятне для стабільної екологічної системи, є бажаним для людини – іноді перехід на новий напрям (варіант) розвитку є неприйнятним для людини як біологічної істоти. Оскільки системи є хаотичними, порівняно невеликі зміни вхідних параметрів можуть призвести до серйозних наслідків. Власне для того, щоб екологічна система не перейшла на інший, згубний для людини атрактор, необхідним є обмеження певних шкідливих наслідків людської діяльності – забруднення навколишнього середовища, виснаження природних ресурсів і зменшення біорізноманіття. З цією метою встановлюють відповідні норми і ліміти забруднення, використання природних ресурсів. Таким чином, під час аналізу таких складних систем виникає питання – наскільки істотний стан (існуючий на даний час) відрізняється від бажаного (нормативного)? Наприклад, з точки зору збереження якості довкілля важливим є низьке забруднення або його повна відсутність, що є майже неможливим. Для контролю за забрудненням встановлюють певні норми гранично допустимої концентрації. Проте, чи можна вважати умовно брудним повітря, концентрація забруднюючої речовини в якому тимчасово перевищує встановлені норми на 0,5-1,0 %? Така ж ситуація виникає і щодо економічних показників. Високий прибуток, низький рівень інфляції, середній рівень ризику – це доволі умовні величини, які для різних людей і в різних умовах матимуть різні значення. Формалізувати дані величини доволі важко, адже складність полягає не тільки у визначенні числового еквівалента для "багато" чи "мало", але й у визначенні чи належить той чи інший елемент сукупності до "багато" ("мало") та якою мірою. | ||
==Блог до проекту== | ==Блог до проекту== | ||
Версія за 21:13, 16 листопада 2018
Зміст
Тема статті
Застосування технологій штучного інтелекту для вирішення еколого-економічних проблем
Опис проблеми
Складність аналізу, а тим більше прогнозування екологічних та економічних процесів, явищ і подій зумовлена яскраво вираженими особливостями еколого-економічних систем. З одного боку, ми маємо справу з необхідністю врахування людського чинника, який, зазвичай, є неконтрольованим, непередбачуваним, а подекуди і нелогічним. Саме тому результати певних дій часто не збігаються із прогнозованими показниками. З іншого боку – предметом дослідження є екологічні системи, які мають певну кількість варіантів розвитку (атракторів). Кожен атрактор є стабільним і розвивається згідно з відповідними законами природи. Проте не завжди те, що прийнятне для стабільної екологічної системи, є бажаним для людини – іноді перехід на новий напрям (варіант) розвитку є неприйнятним для людини як біологічної істоти. Оскільки системи є хаотичними, порівняно невеликі зміни вхідних параметрів можуть призвести до серйозних наслідків. Власне для того, щоб екологічна система не перейшла на інший, згубний для людини атрактор, необхідним є обмеження певних шкідливих наслідків людської діяльності – забруднення навколишнього середовища, виснаження природних ресурсів і зменшення біорізноманіття. З цією метою встановлюють відповідні норми і ліміти забруднення, використання природних ресурсів. Таким чином, під час аналізу таких складних систем виникає питання – наскільки істотний стан (існуючий на даний час) відрізняється від бажаного (нормативного)? Наприклад, з точки зору збереження якості довкілля важливим є низьке забруднення або його повна відсутність, що є майже неможливим. Для контролю за забрудненням встановлюють певні норми гранично допустимої концентрації. Проте, чи можна вважати умовно брудним повітря, концентрація забруднюючої речовини в якому тимчасово перевищує встановлені норми на 0,5-1,0 %? Така ж ситуація виникає і щодо економічних показників. Високий прибуток, низький рівень інфляції, середній рівень ризику – це доволі умовні величини, які для різних людей і в різних умовах матимуть різні значення. Формалізувати дані величини доволі важко, адже складність полягає не тільки у визначенні числового еквівалента для "багато" чи "мало", але й у визначенні чи належить той чи інший елемент сукупності до "багато" ("мало") та якою мірою.
Блог до проекту
Мультимедійна презентація
Календар подій проекту:
Google Календар (посилання на розклад роботи у проекті)
Опитування до проекту
Google Форми (посилання на опитування)
Фотоальбом до проекту
Google Фотознімки (посилання на альбом)
Спілкування між учасниками проекту
- Чат
- Форум
- Спільнота на базі соціальних мереж
- Skype
- Telegram
- Viber
- Wiki-сторінка
- Сайт
- .....
Інформаційні ресурси
Друковані джерела
- ...
- ...
- ...
Відеоматеріали
- ...
- ...
- ...
Електронні ресурси
- ...
- ...
- ...
Центральноукраїнський державний педагогічний університет імені Володимира Винниченка
