Відмінності між версіями «Стаття до проекту "Урок майбутнього!" Артеменка Дмитра»

Матеріал з Вікі ЦДУ
Перейти до: навігація, пошук
Рядок 48: Рядок 48:
  
 
в). Творче перенесення знань і навичок у нові ситуації (творчі вправи).
 
в). Творче перенесення знань і навичок у нові ситуації (творчі вправи).
 +
'''''Розповідь вчителя супроводжується переглядом презентації.'''''
 +
<br />
 +
На початку 50-х рр. ХХ ст. в СРСР в основному закінчувалися відбудовчі процеси в промисловості. Сільське господарство традиційно відставало. У 1951 р. відбувся ХІХ з'їзд ВКП (б), на якому було прийнято черговий 5-річний план, взято курс на розгорнуте будівництво комуністичного суспільства. Проголошено необхідність наздогнати і випередити провідні капіталістичні держави за всіма економічними показниками.
 +
<br />
 +
У 1953 р. по смерті Й. Сталіна серед його наступників розпочалась боротьба за владу. У кожного з протиборчих угруповань «сталінської гвардії» (Л. Берії, Г. Маленкова, М. Хрущова) було своє бачення подальшого розвитку СРСР. У цій боротьбі переміг М. Хрущов у союзі з Г. Маленковим. Відлуння цієї боротьби поширилося і на Україну. Кожне з угруповань намагалося знайти собі прихильників у республіці. Спочатку основними суперниками виступили Л. Берія, який контролював головні силові міністерства і прагнув встановити свою одноосібну владу, і група Хрущова-Маленкова, яка контролювала партійний апарат і виконавчі органи влади. Останні розуміли, що прихід до влади Л. Берії може коштувати їм життя. Для зміцнення позицій в Україні Л. Берія призначив своїх найближчих однодумців П. Мешика і С. Мільштейна відповідно міністром та заступником міністра внутрішніх справ республіки.
 +
Від них вимагалося знайти спільну мову з УПА, аби припинити збройну боротьбу в Західній Україні. Також обласним управлінням МВС було наказано встановити негласний контроль над партійними органами. Начальник Львівського управління МВС генерал Т. Строкач піддав сумніву доцільність виконання цього наказу і доповів про це секретарю Львівського обкому партії, останній повідомив про це першого секретаря ЦК КПУ Л. Мельникова. Бачучи з боку керівництва КПУ опозицію своїм планам, Л. Берія домігся звільнення Мельникова з посади першого секретаря КПУ за звинуваченням у русифікації вищої освіти в Західній Україні та дискримінації місцевих кадрів і генерала Т. Строкача, який опинився фактично під домашнім арештом у Москві, із якого йому вдалося вирватися. На посаду першого секретаря КПУ було призначено О. Кириченка, першого на цій посаді українця. Після цього набула поширення хвиля висувань на керівні посади представників місцевих кадрів. Як результат на 1 червня 1954 р. до складу ЦК КПУ входили 72 % українців, до Верховної Ради - 75 %, а серед директорів великих підприємств українці складали 51 %.
 +
<br />
 +
Проте боротьба за владу вступила у вирішальну фазу. Т. Строкачу вдалося передати М. Хрущову відомості про дії Л. Берії. Ці матеріали доповнили інформацію, якою вже володів М. Хрущов. Останній став діяти рішуче. Заручившись підтримкою військових (Г. Жуков та ін.), М. Хрущов домігся арешту Л. Берії під час засідання Президії ЦК КПРС у червні 1953 р. Берія був звинувачений в антипартійних і антидержавних діях і після суду розстріляний.
 +
Також від влади було усунуто й прихильників Берії в Україні. Т. Строкач став міністром МВС УРСР. Тривала робота М. Хрущова в Україні у попередні роки зумовила те, що його найближче оточення формувалося з осіб, які разом з ним працювали в республіці.
 +
Переможцем з цієї боротьби вийшов Хрущов і в історії СРСР почався новий період, що називають «хрущовською відлигою». «Відлига» – процес спроб лібералізації суспільно-політичного життя, проведення значних соціально-економічних реформ. Розвиток і поглиблення цього процесу стало основою десталінізації – тобто відходу від найбільш одіозних проявів сталінського тоталітарного режиму. Найбільш радикальних рис цей процес набув після ХХ з’їзду КПРС (1956).
 +
<br />
 +
У 1958 р. українці становили 60 % членів КПУ. Вихідці з України зайняли провідні посади і в союзному керівництві. Так, Р. Малиновський, А. Гречко та К. Москаленко досягли високого рангу Маршала Радянського Союзу, а два перші згодом стали міністрами оборони СРСР. В. Семичасний обійняв пост голови союзного КДБ, а чотири українці – О. Кириченко, М. Підгорний, Д. Полянський та П. Шелест – увійшли до складу Політбюро ЦК КПРС. Такі успіхи українців у радянській ієрархічній системі можна пояснити їхніми тісними зв’язками з М. Хрущовим, їхніми особистими рисами лояльних виконавців волі системи, а також місцем, яке зайняла Україна в Радянському Союзі.
 +
<br />
 +
Зростання ролі й кількості українців у партійно-державному апараті супроводжувалося процесом перебудови й вдосконалення самого апарату. У міністерствах, відомствах та органах управління на місцях протягом 1955-1956 рр. було ліквідовано 4867 структурних підрозділів, організацій та установ, скорочено 92,5 тис. посад адміністративно-управлінського апарату. Водночас розширювались права місцевих органів влади. Ці процеси справили позитивний вплив на суспільно-політичне життя країни. Боротьба з бюрократичним апаратом була зумовлена прагненням Хрущова усунути від влади Маленкова, опорою якого були структури виконавчої влади. У 1955 р. Маленков був усунутий з посади голови Ради Міністрів СРСР, на його місце був призначений М. Булганін. Крім змін у партійному та державному керівництві почався процес поступового відходу від найбільш одіозних проявів сталінського режиму. Припинились масові репресії, почався обережний процес реабілітації репресованих у 1930-1940 рр. й повернення депортованих осіб, пов’язаних із діяльністю ОУН-УПА.
 +
<br />
 +
Нове радянське керівництво, яке очолило державу після смерті Сталіна, усвідомлювало, що майбутнє Радянського Союзу залежить від успіхів СРСР в економічному змаганні із Заходом. Успіхи в цьому змаганні зміцнили б внутрішнє становище радянської системи, а з іншого боку, довели б переваги комуністичної системи.
  
 
===5.  Підсумки уроку.===
 
===5.  Підсумки уроку.===

Версія за 23:05, 4 травня 2018




Навчальний предмет

Історія України

Історія майбутнього.jpg

Вік учнів, клас

16-17 років, 11 клас

Тема уроку

Внутрішньополітичне становище України в середині 1950-х рр. Входження Криму до УРСР

Тип уроку

Урок засвоєння нових знань

Мета уроку

Навчальна мета показати зміни, що сталися у розвитку УРСР на початку 1950-х рр. Дати узагальнюючу характеристику розвитку України напередодні значних перетворень.

Розвивальна мета формувати в учнів розуміння взаємозв’язку між історичними фактами, вдосконалювати навички аналізу, синтезу, критичного оцінювання історичних подій;

Виховна мета виховувати в учнів інтерес до національної історії.

Хід уроку

1. Повідомлення теми, мети і завдань уроку, мотивація учіння школярів.

Тема. Внутрішньополітичне становище України в середині 1950-х рр. Входження Криму до УРСР.
Мета уроку: показати зміни, що сталися у розвитку УРСР на початку 1950-х рр. Дати узагальнюючу характеристику розвитку України напередодні значних перетворень; формувати в учнів розуміння взаємозв’язку між історичними фактами, вдосконалювати навички аналізу, синтезу, критичного оцінювання історичних подій; виховувати в учнів інтерес до національної історії.


Блог вчителя історії Артеменка Дмитра Олександровича

2. Перевірка домашнього завдання, повторення раніше вивче­ного матеріалу.

Може здійснюватися за допомогою різних методів: усне індивідуальне і фронтальне опитування, письмові відповіді на питання, виконання вправ та ін. Важливо перевірити знання якомога більшої кількості учнів. У кінці цього етапу вчитель має коротко підвести підсумки: оцінити знання учнів, звернути увагу па виявлені помилки, дати рекомендації щодо їх виправлення.


3. Актуалізація і корекція опорних знань, навичок і вмінь; повідомлення теми, цілей і завдань уроку; актуалізація мотивації учіння учнів.

4. Вивчення нового матеріалу (вступні, мотиваційні та пізнавальні вправи).

а). Первинне застосування нових знань (пробні вправи);

б). Самостійне застосування учнями знань у стандартних ситуаціях (тренувальні вправи за зразком, інструкцією, завданням);

в). Творче перенесення знань і навичок у нові ситуації (творчі вправи). Розповідь вчителя супроводжується переглядом презентації.
На початку 50-х рр. ХХ ст. в СРСР в основному закінчувалися відбудовчі процеси в промисловості. Сільське господарство традиційно відставало. У 1951 р. відбувся ХІХ з'їзд ВКП (б), на якому було прийнято черговий 5-річний план, взято курс на розгорнуте будівництво комуністичного суспільства. Проголошено необхідність наздогнати і випередити провідні капіталістичні держави за всіма економічними показниками.
У 1953 р. по смерті Й. Сталіна серед його наступників розпочалась боротьба за владу. У кожного з протиборчих угруповань «сталінської гвардії» (Л. Берії, Г. Маленкова, М. Хрущова) було своє бачення подальшого розвитку СРСР. У цій боротьбі переміг М. Хрущов у союзі з Г. Маленковим. Відлуння цієї боротьби поширилося і на Україну. Кожне з угруповань намагалося знайти собі прихильників у республіці. Спочатку основними суперниками виступили Л. Берія, який контролював головні силові міністерства і прагнув встановити свою одноосібну владу, і група Хрущова-Маленкова, яка контролювала партійний апарат і виконавчі органи влади. Останні розуміли, що прихід до влади Л. Берії може коштувати їм життя. Для зміцнення позицій в Україні Л. Берія призначив своїх найближчих однодумців П. Мешика і С. Мільштейна відповідно міністром та заступником міністра внутрішніх справ республіки. Від них вимагалося знайти спільну мову з УПА, аби припинити збройну боротьбу в Західній Україні. Також обласним управлінням МВС було наказано встановити негласний контроль над партійними органами. Начальник Львівського управління МВС генерал Т. Строкач піддав сумніву доцільність виконання цього наказу і доповів про це секретарю Львівського обкому партії, останній повідомив про це першого секретаря ЦК КПУ Л. Мельникова. Бачучи з боку керівництва КПУ опозицію своїм планам, Л. Берія домігся звільнення Мельникова з посади першого секретаря КПУ за звинуваченням у русифікації вищої освіти в Західній Україні та дискримінації місцевих кадрів і генерала Т. Строкача, який опинився фактично під домашнім арештом у Москві, із якого йому вдалося вирватися. На посаду першого секретаря КПУ було призначено О. Кириченка, першого на цій посаді українця. Після цього набула поширення хвиля висувань на керівні посади представників місцевих кадрів. Як результат на 1 червня 1954 р. до складу ЦК КПУ входили 72 % українців, до Верховної Ради - 75 %, а серед директорів великих підприємств українці складали 51 %.
Проте боротьба за владу вступила у вирішальну фазу. Т. Строкачу вдалося передати М. Хрущову відомості про дії Л. Берії. Ці матеріали доповнили інформацію, якою вже володів М. Хрущов. Останній став діяти рішуче. Заручившись підтримкою військових (Г. Жуков та ін.), М. Хрущов домігся арешту Л. Берії під час засідання Президії ЦК КПРС у червні 1953 р. Берія був звинувачений в антипартійних і антидержавних діях і після суду розстріляний. Також від влади було усунуто й прихильників Берії в Україні. Т. Строкач став міністром МВС УРСР. Тривала робота М. Хрущова в Україні у попередні роки зумовила те, що його найближче оточення формувалося з осіб, які разом з ним працювали в республіці. Переможцем з цієї боротьби вийшов Хрущов і в історії СРСР почався новий період, що називають «хрущовською відлигою». «Відлига» – процес спроб лібералізації суспільно-політичного життя, проведення значних соціально-економічних реформ. Розвиток і поглиблення цього процесу стало основою десталінізації – тобто відходу від найбільш одіозних проявів сталінського тоталітарного режиму. Найбільш радикальних рис цей процес набув після ХХ з’їзду КПРС (1956).
У 1958 р. українці становили 60 % членів КПУ. Вихідці з України зайняли провідні посади і в союзному керівництві. Так, Р. Малиновський, А. Гречко та К. Москаленко досягли високого рангу Маршала Радянського Союзу, а два перші згодом стали міністрами оборони СРСР. В. Семичасний обійняв пост голови союзного КДБ, а чотири українці – О. Кириченко, М. Підгорний, Д. Полянський та П. Шелест – увійшли до складу Політбюро ЦК КПРС. Такі успіхи українців у радянській ієрархічній системі можна пояснити їхніми тісними зв’язками з М. Хрущовим, їхніми особистими рисами лояльних виконавців волі системи, а також місцем, яке зайняла Україна в Радянському Союзі.
Зростання ролі й кількості українців у партійно-державному апараті супроводжувалося процесом перебудови й вдосконалення самого апарату. У міністерствах, відомствах та органах управління на місцях протягом 1955-1956 рр. було ліквідовано 4867 структурних підрозділів, організацій та установ, скорочено 92,5 тис. посад адміністративно-управлінського апарату. Водночас розширювались права місцевих органів влади. Ці процеси справили позитивний вплив на суспільно-політичне життя країни. Боротьба з бюрократичним апаратом була зумовлена прагненням Хрущова усунути від влади Маленкова, опорою якого були структури виконавчої влади. У 1955 р. Маленков був усунутий з посади голови Ради Міністрів СРСР, на його місце був призначений М. Булганін. Крім змін у партійному та державному керівництві почався процес поступового відходу від найбільш одіозних проявів сталінського режиму. Припинились масові репресії, почався обережний процес реабілітації репресованих у 1930-1940 рр. й повернення депортованих осіб, пов’язаних із діяльністю ОУН-УПА.
Нове радянське керівництво, яке очолило державу після смерті Сталіна, усвідомлювало, що майбутнє Радянського Союзу залежить від успіхів СРСР в економічному змаганні із Заходом. Успіхи в цьому змаганні зміцнили б внутрішнє становище радянської системи, а з іншого боку, довели б переваги комуністичної системи.

5. Підсумки уроку.

Узагальнення та систематизація знань.
Евристична бесіда.
• назвіть дату, що стала поворотною у внутрішньополітичному житті Україні. Обґрунтуйте цю точку зору;
• які зміни відбулися у керівництві УРСР після смерті Й. Сталіна?
• якими були перші прояви десталінізації в СРСР і в Україні?
• назвіть причини та наслідки входження Кримської області до складу УРСР;
• охарактеризуйте умови, в яких опинилися переселенці в Криму.

Подолавши в основному руйнівні наслідки Другої світової війни, Україна опинилася перед вибором подальшого розвитку. Панування радянської тоталітарної моделі визначило її подальший розвиток як складової частини СРСР з усіма позитивними й негативними рисами.

6. Повідомлення домашнього завдання.

• опрацювати §10 та питання до нього, прочитати записи в зошиті;
• написати повідомлення на одну із запропонованих тем – «Микита Хрущов – політичний і державний діяч»; «Микита Хрущов і Україна».

Методичні та дидактичні матеріали

  1. Блог учителя з посиланнями на матеріали до уроку Blogger
  2. Макет для майбутньої стінгазети або постеру WikiWall або Linoit
  3. Тест для перевірки знань учнів (до 10 тестових завдань) (Google Форми) Тематичне оцінювання з теми: Україна в умовах політичної та економічної лібералізації суспільства (середина 50-х – середина 60-х років)
  4. Ментальні карти (Coogle, MindMeister, Minmodo тощо)
  5. Ігра для учнів (квест, пазли, кросворд) Гра "Вгадай слово" на тему: Україна в умовах політичної та економічної лібералізації суспільства (1953–1964 рр.)
  6. Відео-матеріали (змонтовані власноруч) YouTube https://www.youtube.com/watch?v=TDsAUElTEwU;
  7. Публікація або інфографіка Хрущовська "відлига": політика Хрущова в 1953-1964 рр.
  8. Електронний журнал оцінювання роботи учнів у проекті
  9. Методичні або дидактичні матеріали до уроку, що зроблені у ППЗ із фаху (словники, стрічка часу, обчислювальні програми, геосервіси тощо)
  10. Канал у Telegram, Viber тощо
  11. .....

Інформаційні ресурси

Друковані джерела

  1. Колосюк В.О. «Хрущовська відлига» як дзеркало протистояння лібералізму та тоталітарної системи
  2. Реформи в УРСР у соціальній сфері (1950–1960-ті рр.): житлове забезпечення / О. Янковська, Д. Бачинський
  3. Соціально-побутова сфера життя громадян УРСР як відбиток пріоритетів держави від початку повоєнної відбудови до кінця «відлиги» / О. Янковська
  4. Управлінські реформи у сільському господарстві у добу М. Хрущова / В. В. Туренко
  5. Історія України: підруч. для 11 кл. загальноосвіт. навч. закл. Рівень стандарту, академічний рівень / О.І. Пометун, Н.М. Гупан

Відео матеріали

  1. Хрущовська відлига і Україна (1953-1964 рр.)
  2. Микита Хрущов - сильний диктатор за маскою "простої людини"
  3. СРСР: як ми жили, як ми харчувалися, як ми відпочивали (Пролог. серія1)
  4. Відлига
  5. Виступ Микити Хрущова на Генеральній асамблеї ООН. 12 жовтня 1960 року

Електронні ресурси

  1. Десятов Д.Л. Микита Хрущов і політичні анекдоти
  2. Довідник з Історії України (10-11 клас)
  3. Історія України: навчальний посібник
  4. Хрущев С. Никита Сергеевич Хрущев
  5. Хрущовська "відлига" та рух шістдесятників

Автор статті

Студент факультету історії та права 6 курсу, спеціальність "Середня освіта Історія і Правознавство"

Артеменко Дмитро Олександрович

Центральноукраїнський державний педагогічний університет імені Володимира Винниченка