Відмінності між версіями «Місто , де я хочу жити»
3223745 (обговорення • внесок) |
3223745 (обговорення • внесок) |
||
| Рядок 15: | Рядок 15: | ||
=='''Ресурси:'''== | =='''Ресурси:'''== | ||
| − | *Посилання на презентацію у ''' | + | *Посилання на презентацію у '''https://drive.google.com/open?id=1FT1lg8M1B798R3X-h-csNshm-jaVhQrr'''; |
| − | *Посилання на власний фотоальбом у ''' | + | *Посилання на власний фотоальбом у '''https://drive.google.com/open?id=1enMb649hTgA04JXZWVguK8DZiyJn3CjJ'''; |
*Посилання на власний блог у [http://www.blogger.com Blogger]; | *Посилання на власний блог у [http://www.blogger.com Blogger]; | ||
| Рядок 29: | Рядок 29: | ||
---- | ---- | ||
| − | Сторінка проекту [[Проект " | + | Сторінка проекту [[Проект "My ideal city"]] |
[http://kspu.kr.ua/ Кіровоградський державний педагогічний університет імені Володимира Винниченка] | [http://kspu.kr.ua/ Кіровоградський державний педагогічний університет імені Володимира Винниченка] | ||
Версія за 11:21, 11 грудня 2017
Вік залишків стародавнього мангрового болота, виявленого в околицях Дубая під час будівлі колекторних мереж, оцінюється приблизно в 7000 років. Приблизно 5000 років тому берегова лінія, відступивши всередину країни, прийняла сучасний вигляд, при цьому територія покрилася піском. До приходу ісламу люди в цій області поклонялися Баджаї (або Баджар). Під владою Візантійської імперії і імперії Сасанідів регіон досяг розквіту, причому Сасаніди контролювали велику частину регіону.
На початку XIX століття одна з гілок клану Аль-Бу-Фаласа — Бану Яс — утвердилася в Дубаї, який правив Абу-Дабі до 1833 року. 8 січня 1820 року шейх Дубая та інші шейхи в області підписали з британським урядом «Загальний морської мирний договір». Однак 1833 року династія аль-Мактум (також нащадки родини Аль-Бу-Фаласа) племені Бану Яс залишила врегулювання Абу-Дабі і прийняла Дубай від Абу клану Фасай без опору. Дубай вийшов з-під управління Сполученого Королівства відповідно до «Виняткової Угоди» 1892 року, з домовленістю захищати Дубай від будь-яких нападів Османської імперії. Протягом XIX століття дві катастрофи завдали великої шкоди добробуту міста: 1841 року в місті спалахнула епідемія віспи, змушуючи жителів переміститися на схід від Дейри, а 1894 року вогонь пронісся через Дейру, знищивши більшість будинків. Однак географічне місце розташування міста продовжувало залучати торговців з усієї області. Емір Дубая сильно бажаючи залучити іноземних торговців, використовував низьке оподаткування, яке приваблювало торговців з Шарджі — головного торгового центру регіону того часу.
До 1940-х років Дубай був невеликим поселенням. Жителі займалися видобутком перлів і обмінювали їх на їжу. Пізніше в Японії навчилися виводити перли штучним способом, і потреба в них значно впала. Внаслідок цього в країні почалася криза. Однак, коли знайшли нафту, все змінилося, і почалася «хвиля забудов» в Дубаї і в усьому ОАЕ.
Місто мрії на мапі [1]
Ресурси:
- Посилання на презентацію у https://drive.google.com/open?id=1FT1lg8M1B798R3X-h-csNshm-jaVhQrr;
- Посилання на власний фотоальбом у https://drive.google.com/open?id=1enMb649hTgA04JXZWVguK8DZiyJn3CjJ;
- Посилання на власний блог у Blogger;
- Посилання на добірку відеоматеріалів;
- Посилання на опитування або анкету у Google Форми;
- Посилання на спільний груповий постер.
Сторінка проекту Проект "My ideal city"
Кіровоградський державний педагогічний університет імені Володимира Винниченка
