Відмінності між версіями «Користувач:2783511»

Версія за 15:41, 26 листопада 2017

Кулинич Олег Вікторович

Про себе

Я, Кулинич Олег Вікторович. Навчаюся на факультеті Фізичного виховання. Займаюся Боксом)))))

Мої інтереси

Люблю грати у волейбол)))))

Навчальні курси та проекти, в яких беру участь

Приймаю участь в різних змаганнях з різних видів спорту)))))

Мої роботи

ФК17Б-І (середня освіта фізична культура 2017 рік вступу)

Історія зародження олімпійського руху

Ідея проекту

Розкрийте задум, мету вашого проекту, передбачуваний результат

Автор проекту

[[1]] Кулинич Олег Вікторович

Історія олімпійського руху в Україні розпочалася в 1952 році, коли спортсмени України у складі збірної команди Радянського Союзу вперше прийняли участь в Іграх XV Олімпіади в Хельсінкі. З 1952 по 1990 роки олімпійський рух в Україні розвивався та зміцнював свою позицію в житті країни. Українські атлети складали щонайменше 25% кожної олімпійської команди СРСР. Під час Ігор ХХІІ Олімпіади 1980 року деякі матчі футбольного турніру з великим успіхом проводилися в Києві.

22 грудня 1990 року І Генеральна асамблея засновників прийняла рішення створити Національний олімпійський комітет України і ця дата є офіційною датою його створення. У вересні 1993 року НОК України був остаточно визнаний Міжнародним Олімпійським Комітетом. НОК України діє у відповідності до положень Олімпійської хартії, Конституції України та чинного законодавства України і свого Статуту.

Основні завдання НОК України – забезпечення участі в Олімпійських іграх, розширення міжнародного співробітництва, популяризація масового спорту і здорового способу життя, фізичне і духовне збагачення людей.

З цією метою НОК України співпрацює з державними, громадськими та іншими організаціями. На засадах незалежності та доброї волі Національний олімпійський комітет України об'єднує 40 федерацій з олімпійських видів спорту.

НОК також має свої відділення в усіх областях України.

За роки Незалежності вітчизняними атлетами на Олімпійських іграх завойовано:

Ліллехаммер-1994 – 1 золоту та 1 бронзову нагороди; Атланта-1996 – 9 золотих, 2 срібні та 12 бронзових нагород; Нагано-1998 – 1 срібну нагороду; Сідней-2000 – 3 золоті, 10 срібних та 10 бронзових нагород; Солт-Лейк-Сіті – 2002 - нагород не здобуто; Афіни-2004 – 8 золотих, 5 срібних та 9 бронзових нагород; Турин-2006 – 2 бронзові нагороди; Пекін-2008 - 7 золотих, 4 срібних та 13 бронзових нагород; Ванкувер-2010 – нагород не здобуто; Лондон-2012 - 6 золотих, 4 срібних та 8 бронзових нагород; Сочі-2014 – 1 золота та 1 бронзова нагороди; Ріо-де-Жанейро-2016 – 2 золоті, 5 срібні та 4 бронзові нагороди

З 2010 року Міжнародним Олімпійським Комітетом започатковані Юнацькі Олімпійські ігри. Юні олімпійці вже мають такий вагомий доробок:

Сінгапур-2010 – 10 золотих, 9 срібних та 16 бронзових нагород; Інсбрук-2012 – 3 срібні нагороди; Нанкін-2014 - 9 золотих, 9 срібних та 11 бронзових нагород; Ліллехаммер-2016 – 1 золоту, 1 срібну та 1 бронзову нагороди

Традиційно, починаючи з 1993 року, юнаки і дівчата України беруть участь в зимових і літніх Європейських юнацьких олімпійських фестивалях (днях), де посідають високі місця серед європейських країн.

Членами МОК в Україні є Олімпійські чемпіони Сергій Бубка та Валерій Борзов. НОК України має угоди з відомими у світі компаніями, які підтримують олімпійський рух.

В 1995 році НОК України почав випускати свій офіційний журнал під назвою "Олімпійська арена", який виходить кожного місяця.

НОК України має широкі зв'язки з НОКами сусідніх країн та олімпійськими організаціями.

Представники НОК України є членами різних міжнародних організацій і об'єднань.

Тісні зв'язки НОК України має з українськими спортивними осередками за кордоном. Комітети друзів НОК України були створені і працюють зараз у США, Канаді, Австралії.

Результати проекту

Звіт у вигляді презентації.