Відмінності між версіями «Обговорення користувача:230465»

Матеріал з Вікі ЦДУ
Перейти до: навігація, пошук
(→‎Технічні характеристики)
Рядок 35: Рядок 35:
  
 
  [[Категорія:Музей історії техніки]]
 
  [[Категорія:Музей історії техніки]]
 +
 +
 +
 +
 +
 +
 +
 +
=Предмет, навчальна тема=
 +
 +
=Вік учнів, клас=
 +
 +
==Стислий опис проекту==
 +
 +
''Коротко (3-5 речень)  опишіть навчальний проект, вказавши клас , назву теми з програми, основні види діяльності учнів, можливі учнівські ролі, які передбачаються у сценарії проекту та  продукти діяльності учнів в проекті.''
 +
 +
<b><font face="Comic Sans MS" color="#990000">Наприклад</font></b>
 +
{| class="wikitable" border="2"
 +
| <font face="Comic Sans MS" color="#696969">Проект з інформатики «25-й кадр. Міф або реальність» призначений для зацікавлення учнів суспільно значущою проблемою.
 +
Учні проводять опитування серед однолітків та батьків і визначають чи цікава ця проблема людям. Далі переглядають веб-ресурси з цієї тематики та шукають самостійно подібні. Оцінюють достовірність даних на знайдених веб-ресурсах за поданими критеріями. Аналізують інформацію на достовірних сайтах і роблять висновок щодо ефективності впливу технології «25-й кадр» на підсвідомість людини.
 +
Результати свого дослідження учні представляють у вигляді презентації з доповіддю, інформаційний бюлетень та веб-сайт. Захист проводиться на конференції (бажано запросити гостей). Кращі роботи нагороджуються.</font>
 +
|}
 +
 +
=Діяльність учнів та вчителя=
 +
==План роботи учня у проекті==
 +
[https://docs.google.com/document/d/17pybnT-8tylj27AWe9jga9e8WECRh6ZEm7iNt7ERM0s/edit?usp=sharing План проекту]
 +
 +
Наприклад, [https://docs.google.com/document/d/1WxEFGCn9fsVyw8VND_hnbk5RwMcPWI_RdTRiUcu9y70/edit?usp=sharing План проекту "25 кадр. Міф або реальність?"]
 +
 +
==Діяльність учнів у проекті (етапи реалізації проекту)==
 +
''Чіткий послідовний опис діяльності учнів в ході вивчення теми та реалізації проектів – обсяг та послідовність вправ і пояснення того, як учні задіяні у плануванні власного навчання.''
 +
 +
===1 етап===
 +
.....
 +
===2 етап===
 +
.....
 +
 +
<b><font face="Comic Sans MS" color="#990000">Наприклад</font></b>
 +
{| class="wikitable" border="2"
 +
| <font face="Comic Sans MS" color="#696969">
 +
1-й етап: презентація вчителем проекту. Учні переглядають презентацію проекту та обговорюють поставлену проблему. Знайомляться з критеріями виконання своїх робіт.
 +
 +
Об’єднуються у групи по 3-4 особи за уподобанням та планування дослідження. У групах немає розподілу по ролях, всі учні виконують однакову роботу. (Лише можна поділити завдання на етапі підготовки до презентації результатів проекту: один із групи готує мультимедійну презентацію, другий – публікацію (інформаційний бюлетень), а третій – веб-сайт (вікі-статтю).
 +
 +
2-й етап: проведення опитування серед однолітків (учні 10-11 класів) та батьків за запропонованою вчителем схемою. Визначення рівня інтересу до проблеми дослідження.
 +
 +
3-й етап: перегляд веб-ресурсів, що запропонував вчитель, та пошук інших ресурсів із заданої теми.
 +
 +
4-й етап: аналіз та оцінювання веб-ресурсів. Визначення веб-сайтів з найбільш достовірною інформацію.
 +
 +
5-й етап: Підведення підсумків роботи та підготовка до презентації результатів.
 +
 +
6-й етап: Створення мультимедійної презентації, публікації та веб-сайту.</font>
 +
|}
 +
 +
==Методичні та дидактичні матеріали проекту==
 +
 +
====Мультимедійна презентація проекту:====
 +
*Google Диск
 +
*Prezi (https://prezi.com/)
 +
*Slideshare (http://www.slideshare.net)
 +
*...
 +
 +
 +
Наприклад, [http://25-kadr-mif-real.blogspot.com/ Презентація проекту "25 кадр. Міф або реальність"]
 +
 +
====Календар подій проекту:====
 +
Google Календар (посилання на календар проекту)
 +
 +
Наприклад, [https://calendar.google.com/calendar/embed?src=73pefgevsj6aiauvahp6etgcfg%40group.calendar.google.com&ctz=Europe/Kiev Календарь сетевого проекта "25-й кадр. Миф или реальность"] за грудень 2007 року.
 +
 +
====Методичні та дидактичні матеріали====
 +
#Тести
 +
#Опитування і анкети
 +
#Спільно створені матеріали (Google)
 +
#Ігри
 +
#Стінгазета (
 +
#....
 +
#
 +
 +
====Спілкування між учасниками проекту====
 +
*Чат
 +
*Форум
 +
*Блог
 +
*Спільнота на базі соціальних мереж
 +
*Skype
 +
*Telegram
 +
*Viber
 +
*Wiki-сторінка
 +
*Сайт
 +
*.....
 +
 +
Наприклад, [http://25-kadr-mif-real.blogspot.com Блог проекту "25 кадр. Міф або реальність?"]
 +
 +
=Інформаційні ресурси=
 +
===Друковані джерела===
 +
#...
 +
#...
 +
#...
 +
 +
===Відеоматеріали===
 +
#...
 +
#...
 +
#...
 +
 +
===Електронні ресурси===
 +
#...
 +
#...
 +
#...
 +
 +
 +
[[Категорія: Шаблони]]
 +
 +
[http://kspu.kr.ua/ Центральноукраїнський державний педагогічний університет імені Володимира Винниченка]

Версія за 10:29, 14 вересня 2017

Emblema-MIT.png

Загальний опис (принцип дії)

Польовий (уніполярний) транзистор (англ. Field Effect Transistor, FET) — транзистор, у якому сила струму, що протікає через нього регулюється зовнішнім електричним полем, тобто напругою. Це є принциповою різницею між ним і біполярним транзистором, де сила струму у вихідному колі регулюється струмом керування.

В польовому транзисторі струм протікає від витоку до стоку через канал під затвором. Канал існує в легованому напівпровіднику в проміжку між затвором і нелегованою підкладкою, в якій немає носіїв заряду, й вона не може проводити струм. Безпосередньо під затвором існує область збіднення, в якій теж немає носіїв заряду завдяки утворенню між легованим напівпровідником і металевим затвором контакту Шотткі. Таким чином ширина каналу обмежена простором між підкладкою та областю збіднення. Прикладена до затвору напруга збільшує чи зменшує ширину області збіднення, а тим самим ширину каналу, контролюючи струм.

Історична довідка

16 грудня 1947 року фізик-експериментатор Волтер Браттейн, який працював із теоретиком Джоном Бардіном, зібрав перший робочий точковий транзистор. Через півроку, але до оприлюднення робіт Бардіна та Браттейна, німецькі фізики Герберт Матаре[en] й Генріх Велькер[en] представили розроблений у Франції точковий транзистор («транзистрон»). Так із безуспішних спроб створити спочатку твердотільний аналог вакуумного тріода, а згодом польовий транзистор, народився перший недосконалий точковий біполярний транзистор.

Точковий транзистор, що випускався серійно близько десяти років, виявився тупиковою гілкою розвитку електроніки — на його зміну прийшли германієві площинні транзистори. Теорію p-n-переходу та площинного транзистора створив у 1948—1950 роках Вільям Шоклі. Перший площинний транзистор був виготовлений 12 квітня 1950 року методом вирощування з розплаву. За ним послідували сплавний транзистор, «електрохімічний» транзистор і дифузійний меза-транзистор.

1954 року Texas Instruments випустила перший кремнієвий транзистор. Відкриття процесу мокрого окиснення кремніюзробило можливим випуск 1958 року перших кремнієвих меза-транзисторів, а у березні 1959 року Жан Ерні[en] створив перший кремнієвий планарний транзистор. Кремній витіснив германій, а планарний процес став основною технологією виробництва транзисторів і зробив можливим створення монолітних інтегральних схем.

Технічні характеристики

1936 року директор з досліджень Bell Labs Мервін Келлі доручив Вільяму Шоклі вивчити можливість створення твердотільних перемикачів, здатних у перспективі замінити електромеханічні реле телефонних станцій[11]. Вивчивши опубліковані роботи Пола, Йоффе та Давидова[12] і результати експериментів Браттейна, Шоклі дійшов висновку про неможливість внесення керувального електрода в масив напівпровідника[13]. Натомість 29 грудня 1939 року Шоклі сформулював принцип роботи польового транзистора: струмом у каналі між двома електродами повинно керувати зовнішнє поле, створене третім (керувальним) електродом, розміщеним поза каналом[13]. Шоклі запропонував виготовляти напівпровідниковий тріод на вивченій Давидовим закисі міді, але перші досліди закінчилися невдало, а потім персонал Bell Labs був мобілізований на вирішення військово-прикладних завдань. Шоклі 1940 року працював на урановому проекті, а з 1942 року і до кінця війни займався практичними задачами радіолокації[14].

Невелике ядро фізиків-твердотільників, що залишилося в Bell Labs після того, як пішов Шоклі, займалося пошуком матеріалів для детектування надвисоких частот у радіолокації[15]. Електрохімік і радіоаматор[ru] Рассел Ол працював із кремнієвими детекторами ще з часів Великої депресії[16]. Вважаючи, що нестабільна поведінка ранніх детекторів була викликана недостатнім очищенням від домішок, Ол зосередився на технологіях очищення і плавлення кремнію[17]. У серпні 1939 року Ол, Джон Скафф і Генрі Тоєрер виконали першу плавку в гелієвій атмосфері[17]. Детектори, виготовлені з полікристалічного кремнію, очищеного до 99,8 %, були достатньо стабільними[17]. Частина із них проводила струм в одному напрямку (з контакту в кристал), частина — в іншому (з кристала в контакт), при цьому полярність конкретного екземпляра можна було визначити лише дослідним шляхом[17]. Вважаючи, що напрямок провідності визначається лише ступенем очищення кремнію, Ол назвав один тип «очищеним», а інший «комерційним» (англ. purified and commercial)[17].

У жовтні 1939 року серед заготовок для детекторів виявився дивний зразок, електричні параметри якого поводили себе настільки безладно, що подальші вимірювання видавалися беззмістовними[17]. Лише 23 лютого 1940 року Ол знайшов час, щоб особисто його перевірити[18]. Виявилося, що зразок реагував на світло, а ступінь спостережуваного фотоефекту на порядок переважав фотоефект у традиційних фотоелементах[18]. Провідність зразка залежала не лише від освітленості, а й від температури та вологості[18]. Незважаючи на протидію свого начальника, який не ладив з Келлі, 6 березня Ол продемонстрував свою знахідку Келлі й Волтеру Браттейну[18]. Браттейн здогадався, що фотоефект виникає на деякому невидимому бар'єрі між двома шарами кремнію і що цей же бар'єр повинен випрямляти змінний струм[18]. Саме тому вимірювання провідності на змінному струмі давало незрозумілі, беззмістовні результати[19].

Незабаром Скафф і Ол буквально побачили цей бар'єр: травлення азотною кислотою розкрило видиму для ока границю між двома шарами кремнію[18]. Скафф і Ол дали цим шарам нові назви: «кремній p-типу» (від англ. positive, позитивний) і «кремній n-типу» (negative, негативний), залежно від напрямку струму в детекторах, що виготовлялися з цих шарів[18]. Бар'єрна зона отримала назву p-n-перехід[20]. Поступово Ол, Скафф і Тоєрер прийшли до розуміння того, що тип провідності кремнію визначається не його чистотою, а, навпаки, наявністю характерних домішок[20]. Легші елементи підгрупи бору повинні були зосереджуватися у верхньому шарі розплаву, важчі елементи підгрупи азоту — в центрі тигля[20]. Дійсно, хімічний аналіз кремнію p-типу виявив сліди бору й алюмінію, а наявність фосфору в грубо очищеному кремнії n-типу відчувалася і без приладів — при обробці такого кремнію виділявся фосфін[20].

Особистим вольовим рішенням Келлі засекретив відкриття p-n-переходу[21]. Bell Labs охоче ділилася зразками кремнію з американськими та британськими колегами, але це був кремній лише p-типу[21]. Ол особисто відповідав за те, щоб кремній n-типу і pn-переходи не залишали стін компанії[21]. Шоклі дізнався про відкриття Ола лише 24 березня 1945 року, а широка публіка — 25 червня 1946 року, коли Ол і Скафф отримали патенти на свої винаходи 1940 року[21].

Незалежно від американських фізиків, 1941 року В. Є. Лашкарьов представив теорію «запирального шару» та інжекції носіїв заряду на межі розділу міді та закису міді. Лашкарьов припустив, що два типи провідності, виявлені термозондом у мідно-закисному елементі, розділені гіпотетичним перехідним шаром, що перешкоджає електричному струму. Роботи Лашкарьова та К. М. Косогонової («Дослідження запиральних шарів методом термозонда» і «Вплив домішок на вентильний фотоефект у закисі міді») були опубліковані 1941 року[22].

Сфера застосування

Опишіть сфери, способи та результати застосування експонату. Вкажіть при цьому часові інтервали застосування

Фото, відео-матеріали

Тут розмістіть власні фото або фото з відкритих джерел, а також посилання на відео

Список використаних джерел




Предмет, навчальна тема

Вік учнів, клас

Стислий опис проекту

Коротко (3-5 речень) опишіть навчальний проект, вказавши клас , назву теми з програми, основні види діяльності учнів, можливі учнівські ролі, які передбачаються у сценарії проекту та продукти діяльності учнів в проекті.

Наприклад

Проект з інформатики «25-й кадр. Міф або реальність» призначений для зацікавлення учнів суспільно значущою проблемою.

Учні проводять опитування серед однолітків та батьків і визначають чи цікава ця проблема людям. Далі переглядають веб-ресурси з цієї тематики та шукають самостійно подібні. Оцінюють достовірність даних на знайдених веб-ресурсах за поданими критеріями. Аналізують інформацію на достовірних сайтах і роблять висновок щодо ефективності впливу технології «25-й кадр» на підсвідомість людини. Результати свого дослідження учні представляють у вигляді презентації з доповіддю, інформаційний бюлетень та веб-сайт. Захист проводиться на конференції (бажано запросити гостей). Кращі роботи нагороджуються.

Діяльність учнів та вчителя

План роботи учня у проекті

План проекту

Наприклад, План проекту "25 кадр. Міф або реальність?"

Діяльність учнів у проекті (етапи реалізації проекту)

Чіткий послідовний опис діяльності учнів в ході вивчення теми та реалізації проектів – обсяг та послідовність вправ і пояснення того, як учні задіяні у плануванні власного навчання.

1 етап

.....

2 етап

.....

Наприклад

1-й етап: презентація вчителем проекту. Учні переглядають презентацію проекту та обговорюють поставлену проблему. Знайомляться з критеріями виконання своїх робіт.

Об’єднуються у групи по 3-4 особи за уподобанням та планування дослідження. У групах немає розподілу по ролях, всі учні виконують однакову роботу. (Лише можна поділити завдання на етапі підготовки до презентації результатів проекту: один із групи готує мультимедійну презентацію, другий – публікацію (інформаційний бюлетень), а третій – веб-сайт (вікі-статтю).

2-й етап: проведення опитування серед однолітків (учні 10-11 класів) та батьків за запропонованою вчителем схемою. Визначення рівня інтересу до проблеми дослідження.

3-й етап: перегляд веб-ресурсів, що запропонував вчитель, та пошук інших ресурсів із заданої теми.

4-й етап: аналіз та оцінювання веб-ресурсів. Визначення веб-сайтів з найбільш достовірною інформацію.

5-й етап: Підведення підсумків роботи та підготовка до презентації результатів.

6-й етап: Створення мультимедійної презентації, публікації та веб-сайту.

Методичні та дидактичні матеріали проекту

Мультимедійна презентація проекту:


Наприклад, Презентація проекту "25 кадр. Міф або реальність"

Календар подій проекту:

Google Календар (посилання на календар проекту)

Наприклад, Календарь сетевого проекта "25-й кадр. Миф или реальность" за грудень 2007 року.

Методичні та дидактичні матеріали

  1. Тести
  2. Опитування і анкети
  3. Спільно створені матеріали (Google)
  4. Ігри
  5. Стінгазета (
  6. ....

Спілкування між учасниками проекту

  • Чат
  • Форум
  • Блог
  • Спільнота на базі соціальних мереж
  • Skype
  • Telegram
  • Viber
  • Wiki-сторінка
  • Сайт
  • .....

Наприклад, Блог проекту "25 кадр. Міф або реальність?"

Інформаційні ресурси

Друковані джерела

  1. ...
  2. ...
  3. ...

Відеоматеріали

  1. ...
  2. ...
  3. ...

Електронні ресурси

  1. ...
  2. ...
  3. ...

Центральноукраїнський державний педагогічний університет імені Володимира Винниченка

Отримано з https://wiki.cusu.edu.ua/index.php?title=Обговорення_користувача:230465&oldid=285447