Відмінності між версіями «ОЗ та М Калюжна л6»
3370133 (обговорення • внесок) |
3370133 (обговорення • внесок) |
||
| Рядок 66: | Рядок 66: | ||
*[https://drive.google.com/open?id=0Bwgeg3cnmOn4NnZzTS1tODdVOTA DVD] | *[https://drive.google.com/open?id=0Bwgeg3cnmOn4NnZzTS1tODdVOTA DVD] | ||
*[https://drive.google.com/open?id=0Bwgeg3cnmOn4NTBlRkJ1b3M1bUk HD] | *[https://drive.google.com/open?id=0Bwgeg3cnmOn4NTBlRkJ1b3M1bUk HD] | ||
| + | *[https://drive.google.com/open?id=0Bwgeg3cnmOn4NTBlRkJ1b3M1bUk поставте мені 5] | ||
Поточна версія на 21:39, 31 травня 2017
Ві́део (від лат. video — дивлюся, бачу) — під цим терміном розуміють широкий спектр технологій запису, обробки, передачі, зберігання й відтворення візуального і аудіовізуального матеріалу на моніторах. У побутовому значенні відео означає відеоматеріал, телесигнал або кінофільм, записаний на фізичному носії (відеокасеті, відеодиску й т. п.).
Зміст
Video Compact Disc (VCD)
Video Compact Disc (VCD) — формат запису цифрового потоку аудіо-відео на компакт-диск.
Існують наступні версії формату:
VCD 1.0
Був розроблений в 1992 році. Підтримує тільки NTSC-стандарт. Формат виведення відео - 352x240, 29.7 кадрів / сек, бітрейт - 1150 Kb / сек, формат виведення аудіо: MPEG-1 Layer II Стерео, одна звукова доріжка, Бітрейт - 224 Kb / сек.
VCD 1.1
Був розроблений в 1993 році. Те ж саме, що і VCD 1.0, тільки додано управління відтворенням (PBC - PlayBack Control), яке здійснюється методом перегортання треків, як в AudioCD.
VCD 2.0
Був розроблений в 1994 році. Найбільш поширений в даний час формат VideoCD. Формат виведення відео - PAL - 352x288, 25 кадрів / сек, NTSC - 352x240, 29.7 кадрів / сек, Бітрейт - 1150 Kb / сек, Нерухомі зображення: PAL - 352x288 NTSC - 352x240. Формат виведення аудіо: MPEG-1 Layer II Стерео, одна звукова доріжка, Бітрейт - 224 Kb / сек. В якості фонової музики для нерухомих зображень можна використовувати аудіо форматів - стерео, join stereo з бітрейтами 128, 192, 224 або 384 Kb / сек, моно - 64, 96 або 192 Kb / сек. Розширено можливість управління відтворенням, підтримка до 1980 нерухомих зображень / аудіо файлів. Є можливість використання тільки відео файлів (без звуку).
Формат Super VideoCD
Стандарт запису відео у форматі MPEG-2 на звичайний Compact Disk, якість можна порівняти з SVHS стандартом. Формат виведення відео - PAL - 480x576, 25 кадрів / сек, NTSC - 480x480, 29.7 кадрів / сек, Змінний бітрейт до 2600 Kb / сек, Нерухомі зображення: PAL - 480x576, NTSC - 480x480. Формат виведення аудіо: дві стерео доріжки в форматі MPEG-1 Layer II з бітрейтами від 32 до 384 Kb / сек, або чотири моно доріжки, або одна багатоканальна MPEG Multichannel. Можливості управління відтворенням тотожні VCD 2.0.
Формат High Definition Video (скорочено HD)
Формат High Definition Video (скорочено HD) - це новий стандарт відео, що пропонує користувачеві більш високу якість (тобішь, чіткість) зображення за рахунок збільшення дозволу (кількості точок-пікселів) на відеозображенні відтворюючого пристрою (телевізор, монітор, плазмова або ж.к. панель). Тому більш поширене його назву як "формат високої чіткості" або "високого дозволу".
HD-формат розвивається в двох напрямках: HDV (High Definition Video), призначене для відтворення з різних носіїв інформації, і HDTV-призначеного для мовлення по кабельним, супутниковим і ефірним каналам телебачення, його ще називають ТВЧ-Телебачення високої чіткості.
На сьогоднішній день основними є: HD1080 (1920x1080) і HD720 (1280x720).
Обидва вони мають співвідношення ширини до висоти кадру (екрану) рівним 16: 9. Також відео з роздільною здатністю 1920х1080 пікселів може мати порядкове (progressive scan) або черезстрочная (interlace) чергування полів кадру. А Відео з роздільною здатністю 1280х720 тільки порядкове чергування (разверку). Відповідно позначаються і формати відео, наприклад HD1080i - де буквою "i" позначено черезстрочная чергування полів, або 720р - де "р" порядкове чергування.
VideoDVD
Для відтворення DVD-з відео необхідний DVD-оптичний привід і декодер MPEG-2 (тобто або побутової DVD-програвач з апаратним декодером, або комп'ютерний DVD-привід і програмний програвач з встановленим декодером). Фільми на DVD стиснуті з використанням алгоритму MPEG-2 для відео і різних (часто багатоканальних) форматів для звуку. Бітрейт стисненого відео варіюється від 2000 до 9800 Кбіт / с, часто буває змінним (VBR). Розмір відео кадру для стандарту PAL Рівний 720 × 576 точок, а для стандарту NTSC - 720 × 480 точок .
DVD-video логічно розбитий на такі частини:
- First-Play Section - відео запускається як тільки диск вставили в пристрій.
- VMGI (Video Manager Information) - інформація відеоменеджера.
- VMGM (Video Manager Menus) - меню відеоменеджера.
- VTS (Video Title-Sets) - комплект відеододатків.
Кожен комплект відео-додатка (VTS) логічно розбитий на:
- VTSI (Video Title Set Information). Інформація відео-додатка, яка містить в собі данні управління.
- VOB (Video Objects). Меню
- VOB (Video Objects). Данні
Кожен VOB (базова файлова одиниця диска) включає відео, аудіо, субтитри і навігаційні дані. Коли програється VOB, плеєр не тільки послідовно програє відео, але також слід навігаційним командам для відображення меню, прийняття команд від користувача і т.д. VOB'и та інші дані розташовуються в каталозі VIDEO_TS.
MPEG-1
MPEG-1 означає групу стандартів на цифрове стиснення аудіо й відео, прийняту MPEG (Moving Picture Experts Group — Групою Експертів в області Відео). MPEG-1 відео використається у форматі Video CD. MPEG-1 audio layer 3 — це повне ім'я досить популярного формату стиснення аудіо MP3. З появою дешевшого і потужнішого апаратного забезпечення для кодування/декодування були розроблені досконаліші формати MPEG-2 і MPEG-4. Алгоритми цих форматів складніші й вимагають більших обчислювальних потужностей, однак вони дозволяють досягти більшої ефективності кодування, тобто кращого співвідношення якість/bitrate. MPEG-1 складається з кількох частин:cинхронізація й мультиплексування аудіо й відео (MPEG-1 Program Stream, кодек для відео із прогресивним розгорткою,кодек для звука. Стандарт MPEG-1 визначає три рівні стиснення звуку:
- MP1 або MPEG-1 частина 3 рівень 1 (англ. MPEG-1 Audio Layer 1)
- MP2 или MPEG-1 частина 3 рівень 2 (англ. MPEG-1 Audio Layer 2)
- MP3 або MPEG-1 частина 3 рівень 3 (англ. MPEG-1 Audio Layer 3)
Процедури тестування продуктивності. Еталоне ПО (Reference software). Найбільшим недоліком MPEG-1 відео є підтримка тільки прогресивної розгортки. Через цей недолік свого часу досить швидко отримав визнання більш універсальний стандарт MPEG-2.
MPEG-2
MPEG-2 означає групу стандартів на цифрове стиснення аудіо й відео, прийняту MPEG (Moving Picture Experts Group — Групою Експертів в області Відео) у 1994 році. Стандарт MPEG-2 переважно використовується для кодування відео й аудіо при мовленні, включаючи супутникове мовлення і кабельне телебачення. MPEG-2 з деякими модифікаціями також активно використовується як стандарт для стиснення DVD. Використання MPEG-2 вимагає сплати ліцензійних відрахувань власникам патентів через MPEGLicensing Association.
