Відмінності між версіями «Трубка з мінералами»

Версія за 11:21, 25 травня 2017

Демчик В`ячеслав,31 група

Загальний опис (принцип дії)

Трубка Вдала(кімберлітова трубка) - родовище алмазів на півночі Якутії. Розташоване в 20 кілометрах від північного полярного кола, в Далдин-Алакітском кімберлітових поле.

Трубка була відкрита в червні 1955 року В. Н. Щукіна в рамках пошукових робіт Амакинской геолого-розвідувальної експедиції. Пізніше для промислового видобутку алмазів неподалік був побудований селище (нині - місто) Вдалий і гірничо-збагачувальний комбінат (ГЗК).

Насправді трубка Вдала не одна, а складається з двох прилеглих трубок - Східної і Західної. Обидві вони високоалмазоноснимі, але не однакові за змістом алмазів.

Трубка Вдала примітна у багатьох відношеннях. Це найбільша за обсягами сировини і розмірам рудного тіла родовище алмазів в Росії. У ній було видобуто безліч великих каменів, в тому числі і кристали, які зараз перебувають в Алмазному фонді. Інша примітна особливість трубки - присутність в ній дуже слабо змінених автометасоматоз кімберлітів і глибинних ксенолитов, в тому числі і алмазоносних. Тому трубка стала місцем постійних експедицій вчених, що займаються вивченням глибинних порід.

Трубка відпрацьовується відкритим способом з 1982 року, в червні 2014 року на родовищі заробив підземний рудник.

Історична довідка

Спочатку потужності Удачнінского ГЗК були спрямовані на відпрацювання руди першого корінного родовища, відкритого в СРСР, - кимберлитовой трубки «Зірниця» [1], в подальшому комбінат почав видобуток руди на трубці «Вдала». На даний момент видобуток руди на «Зірниці» припинена, вивчаються варіанти скорочення витрат.

Кімберлітові трубка «Вдала» була відкрита 15 червня 1955 [2] геологорозвідувальних загоном під керівництвом В. Н. Щукіна. Назва родовища стало символічним, не тільки тому, що його вдалося відкрити відразу ж на початку експедиції, але, як з'ясувалося в ході попередньої розробки, ще й тому, що «Вдала» являє собою дві трубки, які йдуть майже паралельно, зустрічаючись на поверхні.

Після відкриття «Щасти» обсяги геолого-вишукувальних робіт в басейні річки Далдин різко збільшилися [3]. У 1956 році було прийнято рішення про розширення виробничих потужностей вже існуючих підприємств і будівництві нового гірничо-збагачувального комбінату. Однак будівництво відклалося практично на 10 років, і в дійсності роботи за проектом почалися лише в 1967 році, коли на родовищі в лад була введена збагачувальна фабрика № 11.

З 1967 по 1971 рік на родовищі йшла розробка алмазоносних розсипів верхніх горизонтів. Перший проект розробки корінного родовища відкритим способом до глибини 400 метрів був виконаний в 1970 році, з 1971 року на «Щасти» почався видобуток кимберлитовой руди, яка подавалася на фабрику № 11 автомобільним транспортом. У тому ж 1971 році почалися роботи з будівництва нової фабрики № 12 в безпосередній близькості від кар'єру «Вдалий», в 1976 році введена в експлуатацію перша черга, а в 1978 році - друга черга фабрики, яка стала найбільшою в алмазодобувної промисловості Росії .

16 лютого 1979 року наказом Міністра Кольоровий металургії СРСР рудник «Вдалий» був реорганізований в Удачнінскій гірничо-збагачувальний комбінат.

Для залучення в експлуатацію глибоких горизонтів родовища алмазів і підтримки потужностей Удачнінского ГЗК в 1987 році був розроблений проект реконструкції кар'єра «Вдалий». На комбінаті було впроваджено бессточное хвостосховище збагачувального комплексу, яке представляє собою систему водопостачання з очисними спорудами технологічної води. Введення і експлуатація хвостосховища є прикладом послідовної технічної політики Удачнінского ГЗК, спрямованої на захист природних багатств Якутії від відходів промислової діяльності.

З 1989 року на фабриці № 11 аж до її закриття в 1991 році збагачували руду, видобуту на родовищі «Зірниця». Надалі, щоб зайняти всі виробничі потужності фабрики № 12, руду з «Зірниці» почали доставляти на переробку і туди.

3 жовтня 2001 року на пленарному засіданні Державної комісії РФ по запасам (ДКЗ) були затверджені запаси нижніх горизонтів трубки «Вдала» до глибини 1400 метрів. В цьому ж році почалося проектування підземного рудника «Вдалий», будівництво якого тривало майже 13 років.

27 червня 2014 року введений в експлуатацію перший пусковий комплекс підземного рудника.

Технічні характеристики

Проектна глибина кар'єру «Вдалий» - 640 метрів. Розміри кар'єра по поверхні - 2000 х 1600 метрів, по дну - 600 х 230 метрів. Руда видобувається буропідривних способом, вантажиться екскаваторами і навантажувачами, доставляється автомобільним транспортом на фабрику № 12. Обсяг щорічної вироблення фабрики становить 11 мільйонів тонн руди [2]. Відпрацювання крутопадающими рудного тіла здійснюється із застосуванням кільцевої системи розробки з розвитком гірських робіт від центру до периферії. У робочій зоні горизонти розкриваються тимчасовими з'їздами.

З введенням в експлуатацію рудника «Вдалий» підземний видобуток і роботи в кар'єрі будуть вестися попутно. Відкрите видобування завершиться в 2016 році [13].

До 2019 року рудник вийде на проектну потужність 4 мільйони тонн руди на рік [14]. При цьому він зможе забезпечувати видобуток понад 5 мільйонів карат алмазів в рік.

Сфера застосування

Опишіть сфери, способи та результати застосування експонату. Вкажіть при цьому часові інтервали застосування

Фото, відео-матеріали

Тут розмістіть власні фото або фото з відкритих джерел, а також посилання на відео

Список використаних джерел